Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Дмітрієвої Ольги
Зміст
Олександрійський палац культури
Загальна інформація
Олександрійський палац культури знаходиться у мальовничій частині невеличкого містечка Олександрія, в самому серці України. Це головне місце проведення міських свят, народних гулянь, різноманітних розважальних заходів.
Коротко з історії
За спогадами Марка Кропивницького у 1870-х рр. Олександрія була одним з небагатьох міст в Україні, наряду з Єлизаветградом і Херсоном, де діяли аматорські театральні трупи, що ставили п'єси українського репертуару. Театр в Олександрії з'явився у 1880-х рр. Спочатку це було погано пристосоване складське приміщення. Пізніше театр придбав купець Чибісов, який в 1902 році його повністю реконструював. При перебудові були враховані досягнення вітчизняного та зарубіжного будівництва театрів. Стіни були із порожнистої цегли, підлога та стеля мали визначений кут нахилу по відношенню до стін, а кути стін заокруглені. Все це створювало хорошу акустику. Була розширена сцена, проведено електрику, добудоване фойє.
В театрі грали переважно пересувні акторські трупи. У жовтні 1905 року в Олександрії гастролювало «Товариство малоросійських акторів» під керівництвом Панаса Саксаганського і за участю І. К. Карпенка-Карого, М. Л. Кропивницького, М. К. Садовського і М. К. Заньковецької. Також виступали російськомовні трупи у складі яких грали видатні актори: Олександра Яблочкіна, Олександр Сумбатов-Южин.
Театральне мистецтво було настільки популярне серед жителів Олександрії, що на початку ХХ ст. в місті почала видаватись театральна газета «Олександрійський театральний листок». Це була єдина на всю Російську імперію театральна газета у невеликому провінційному місті.
Природа
Природно-кліматичні умови Олександрійщини сприятливі для вирощування озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, картоплі та інших культур, а також садівництва й овочівництва.
Опади за рік розподіляються нерівномірно, за літній період випадає кількість опадів 336 мм, за холодний — 177 мм. Середньорічна кількість опадів становить 510–530 мм.
Літо тривале та спекотне, зима коротка, малосніжна.
Середньорічна температура повітря в Олександрії +7,3 — +7,8 °C.
Переважають вітри північні, північно-західні і північно-східні.
До поверхневих вод міста належать річки Інгулець, Бешка, Березівка, Войнівське водосховище на р. Інгулець, ставки, затоплені відпрацьовані кар'єри і буровугільні розрізи.
Рослинність
Лісова рослинність міста — дуб, клен польовий, клен гостролистий, акація, тополя, ясен, калина, верба. На території міста знаходиться два лісових масиви: Звенигородський лісовий масив загальною площею 287 га і лісовий масив біля Будинку ветеранів загальною площею 83 га. Площа загальних насаджень становить 862,48 га.
Тваринний світ
Тваринний світ лісів представлений досить великою кількістю видів: сарни, дикі кабани, зайці-русаки, лисиці, їжаки, кроти, миші лісові, кажани, багато птахів, а в водоймах риби — карасі, лящі, окуні тощо.
Історія
Виникнення
В якому році землі Олександрії стали частиною Вольностей Війська запорозького, важко встановити. Перші згадки про це зафіксовані ще в 1576 р. Як складова частина Запоріжжя, Олександрійщина входила в державу Богдана Хмельницького.
Перша згадка про козацький зимівник Усиківка на території міста датується 1746 роком. Існує переказ про заснування міста козаком Вусом. Легенда говорить, що саме він разом з побратимами та молодими козаками (джурами) заснував зимівник Вусівка.
Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік.
У 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення під назвою Усівка було отримано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кіровограда фортеці.
Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).
У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований.
Нова Сербія
У 1752–1764 роках в Усівці була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку.
В цей час було створено Нову Сербію, російський уряд створює військові поселення. Новими поселенцями були переважно серби, румуни, хорвати, болгари. Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча, нова назва походить від назви річки в Сербії. Взимку 1769 місцеве населення разом з гарнізоном успішно витримало облогу військ хана Керім-Гірея.
Російська імперія
Історія Олександрії
Рідне місто або село на карті України
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Хмарка-КДПУ;
- Посилання на власний фотоальбом у Хмарка-КДПУ;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Моє рідне місто або село
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
