Стаття до проекту "Моє рідне місто і село" Чумачок Катерини

Кіровоград на карті України Google

Кіровоград- місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.

Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.

Символіка міста

Герб міста - напівкруглий щит, обрамований декоративним картушем та увінчаний золотою короною, який підтримують два лелеки. Знизу - синя стрічка з девізом "З миром і добром". У жовтому та малиновому полі щита - на перехресті трьох синіх стрічок, що символізують річки Інгул, Сугоклею та Біанку, - розміщено план фортеці з вензелем Св. Єлисавети.

Прапор міста - стяг, верхня та нижня смуги якого жовтого кольору, від древка до центру прапора відходить малиновий трикутник з золотим вензелем Св. Єлисавети у центрі. Між трикутником і смугами проходять три сині стрічки (вилоподібний хрест).

Географічне розташування

Кіровоград розташований у географічному центрі Кіровоградської області та Кіровоградського району, що цілком відповідає його стратегічному та адміністративному статусу міста районного та обласного призначення. Орієнтовні координати – 48˚38” пн.ш., 32˚20” сх.д.

Геологічна будова території Кіровограда зумовлена розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці – Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабродаритами.

Рельєф визначений геологічною будовою. Кіровоград перебуває на терені Придніпровської височини. Поверхня міста хвиляста, рівнинна, розчленована річковою долиною, ярами та балками (глибина ерозійного розчленування 80 м). Корисні копалини представлені перш за все будівельною сировиною. Відомим є Кіровоградське гранітне родовище, розташоване на правому березі р. Сугоклея.

Енергетичні запаси надр міста репрезентовані покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є залежі високоякісного піску, придатного для виробництва скла.

Клімат міста обумовлений його розташуванням у степовій зоні помірного поясу. Середня температура січня складає –5,6˚С, липня +20,2˚С. Середньорічна кількість опадів – 474 мм. Переважні напрями вітрів узимку – Пн. Зх. влітку – Пд. Грунти – чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудочкувату структуру. Місто пересікає р. Інгул та її притока р. Сугоклея, ряд струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата	Історична подія
1754	заснування фортеці святої Єлисавети
1763	відкрита перша школа для дітей офіцерів. Нарикінці ХУІІІ ст. в ній навчалося 53 учні.
1787	в місті засновано хірургічну школу – один із перших медичних закладів на Україні.
1867	відкриття драматичного театру.
1869	у місті відкрито телеграф.
1874	засновано завод Ельворті ,
1897	завершено будівництво водогону. Місто щодобово отримувало 22 тисячі відер води.
5.08.1941	німецька армія захопила місто.
1943	арешт членів кіровоградського підпілля.
8.01.1944	визволення Кіровограда.
1959	запущено в дію швейну фабрику.
1962	і місті збудовано автовокзал.

Адміністративний поділ

Сучасний Кіровоград поділяється на два адміністративні райони — Кіровський і Ленінський. Кіровоградській міськраді також підпорядковується селище Нове. Центральною площею міста є площа Героїв Майдану. Головними міськими магістралями є вулиці Велика Перспективна (вісь центральної частини міста), вулиця 40-річчя Перемоги (шлях на Миколаїв), Полтавська (шлях на Кременчук), Університетський проспект (шляхи на Умань та Кишинів). Важливе значення для протиповеневого захисту має набережна. Кіровоград має низку мікрорайонів:

• Ковалівка;
• Велика Балка;
• Кущівка;
• Завадівка;
• Катранівка;
• Гірниче селище;
• Лелеківка
• Некрасівка;
• Балашівка;
• Стара Балашівка;
• Новомиколаївка;
• Озерна Балка;
• Масляниківка;
• Арнаутово;
• Черемушки;
• Никанорівка;
• Бєляєва;
• Новоолексіївка;
• Солодка Балка.

Видатні земляки та славні родини

Історія міста Кіровограда сплетена з пам’ятних подій і біографій знаменитих людей. На цих землях бився за козацьку вольницю Петро Калнишевський, закладав основи воєнно-польової хіругії видатний вчений Микола Пирогов, розробляв плани військових операцій Михайло Кутузов. У різні роки з нашим краєм були пов’язані імена драматурга, театрального діяча, композитора, актора М.Кропивницького, актора, режисера, письменника М.Садовського, драматурга та театрального діяча І.Карпенка-Карого, відомого українського прозаїка, драматурга, публіциста та громадського діяча В.Винниченка, поета, літературознавця, культуролога Є.Маланюка, композитора Ю.Мейтуса, піаніста і педагога Г.Нейнауза, художника, професора живопису О.Осмьоркіна, поета, перекладача А.Тарковського, громадського і культурного діяча, мемуариста, мецената Є.Чикаленка, композитора, піаніста, педагога, музичного діяча і публіциста К.Шимановського, українського прозаїка, драматурга, кіносценариста Ю.Яновського. Самовідданою, наполегливою працею тисяч кіровоградців сьогодні у місті створюється сучасне виробництво, покращується добробут людей, множаться культурні надбання. Робітники, інженери, вчителі, лікарі, службовці, науковці, діячі культури і спорту гідно репрезентують місто на терені України, світовому співтовариству.

Цікавою і багатогранною є творча спадщина Анатолія Михайловича Кривохижі (1925 р. н.) – народного артиста України, керівника легендарного заслуженого самодіяльного ансамблю народного танцю України “Ятрань”, Почесного громадянина м. Кіровограда. Протягом сорока років маршрути очолюваного ним колективу пролягли майже до тридцяти країн світу. На стадіоні у Софії ятранський “Гопак” виконували на вимогу глядачів тричі, у Римській опері – п’ять разів.

Понад 50 років педагогічного стажу має Людмила Трохимівна Стадна (1931 р.н.), учитель-методист, відмінник освіти України. ЇЇ авторська лабораторія – дієва допомога молодим вчителям в опануванні таємниць мистецтва слова. Людмила Трохимівна – співавтор книги для вчителів “Українська література в шкільному вивченні. 10-11 класи” (Кіровоград, 1995 р.), автор методичних розробок, присвячених творчості Г.Сковороди, Т.Шевченка, Є.Маланюка, В.Симоненка, що друкувалися в обласних ЗМІ, зокрема “Освітянському слові”, у республіканських методичних журналах. За вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Розвитку економіки міста сприяли набутий досвід і знання Віктора Миколайовича Желтобрюха (1932 р.н.). За його участю ВАТ “Гідросила” одержало 72 тисячі квадратних метрів виробничих потужностей, 86 відсотків яких було обладнано спеціальними агрегатними верстатами найновіших конструкцій. 15 тис. сімей заводчан поліпшили житлові умови. Кілька років Віктор Миколайович працював генеральним директором ВО “Червона зірка”. У 1992 році він заснував та став директором ТОВ фірма “Ось”. За 12 років підприємство, створене в період ринкових відносин, без необхідного обладнання, технологій, виробничих площ, ринків збуту, виросло в одне з провідних підприємств України по виробництву автомобільних причепів та бджолообладнання. Желтобрюх Віктор Миколайович – кандидат технічних наук, автор 32 винаходів, впроваджених у виробництво, Почесний громадянин м. Кіровограда. Нагороджений орденами “Знак пошани”, Дружби народів, Трудового Червоного Прапора.

Володарем Кубка України, переможцем чемпіонату світу в Італії, Франції та Німеччині, є наш земляк, майстер спорту міжнародного класу з велотреку Симоненко Олександр Сергійович (1974 р.н.). Справжнім апофеозом стали для збірної України і Олександра Симоненка Олімпійські ігри 2000 року в австралійському Сіднеї. Збірна України завоювала у командній гонці срібні медалі, встановивши в напівфіналі рекорд світу. Олександр за підсумками Олімпіади був відзначений однією із найвищих нагород України – орденом “За заслуги” II ступеня. У 2003 році Олександру Симоненку було присвоєно почесне звання – “Почесний громадянин м. Кіровограда”. У 2005 році після закінчення спортивної кар’єри О.С.Симоненка обрано заступником голови фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України в Кіровоградській області, де він і працює і по сьогоднішній день.

Відомою і не тільки в медичних колах є родина Мягких. Найвищого злету у своїй практичній діяльності хірург вищої категорії, кандидат медичних наук Михайло Олексійович Мягкий досяг на посаді головного лікаря обласної лікарні. Очолюваний ним заклад став центром не тільки медичної, а й наукової діяльності багатьох медиків, за короткий час із невеликого приміщення розрослися нові корпуси, лікарня стала багатогалузевою лікувальною установою. Поруч Михайла Олексійовича життєвим шляхом йшла вірна дружина і надійна опора Марія Федорівна, яка довгі роки працювала у різних медичних закладах. Подружжя Мягких виховало сина і дочку і благословило їх на медичну стежину. Віктор Михайлович – один з найавторитетніших і урологів міста, очолює урологічне відділення міської лікарні швидкої медичної допомоги, заслужений лікар України, депутат міської ради. У 2003 році Віктору Михайловичу Мягкому присвоєно звання “Почесний громадянин м. Кіровограда”. Його дружина Алла Вікторівна – теж медик.

Заслуженим авторитетом і глибокою повагою у трудовому колективі та серед партнерів користується Андрій Павлович Райкович (1956 р.н.), голова наглядової ради ВАТ “М’ясокомбінат “Ятрань”, заслужений працівник сільського господарства України. Його освіченість і професіоналізм, тактика та стратегія роботи відповідають вимогам сучасного керівника. В очолюваному А.П.Райковичем товаристві в результаті удосконалення організації виробництва та впровадження новітньої техніки і технологій організовано випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції, яка користується підвищеним попитом в багатьох регіонах України. Нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ, ІІ і І ступенів.

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний фотоальбом у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний блог у Blogger;

• Посилання на добірку відеоматеріалів;

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

• Посилання на спільний груповий постер.

---

Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка