Стаття до проекту "Моє рідне місто і село" Чумачок Катерини
На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
- А ви знаєте історію рідного села?
- Які відомі люди Ваші земляки?
- Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
- Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Зміст
Рідне місто або село на карті України Google
Кіровоград- місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Дата | Історична подія |
---|---|
1754 | заснування фортеці святої Єлисавети |
1763 | відкрита перша школа для дітей офіцерів. Нарикінці ХУІІІ ст. в ній навчалося 53 учні. |
1787 | в місті засновано хірургічну школу – один із перших медичних закладів на Україні. |
1867 | відкриття драматичного театру. |
1869 | у місті відкрито телеграф. |
1874 | засновано завод Ельворті , |
1897 | завершено будівництво водогону. Місто щодобово отримувало 22 тисячі відер води. |
5.08.1941 | німецька армія захопила місто. |
1943 | арешт членів кіровоградського підпілля. |
8.01.1944 | визволення Кіровограда. |
1959 | запущено в дію швейну фабрику. |
1962 | і місті збудовано автовокзал. |
Видатні земляки та славні родини
Історія міста Кіровограда сплетена з пам’ятних подій і біографій знаменитих людей. На цих землях бився за козацьку вольницю Петро Калнишевський, закладав основи воєнно-польової хіругії видатний вчений Микола Пирогов, розробляв плани військових операцій Михайло Кутузов. У різні роки з нашим краєм були пов’язані імена драматурга, театрального діяча, композитора, актора М.Кропивницького, актора, режисера, письменника М.Садовського, драматурга та театрального діяча І.Карпенка-Карого, відомого українського прозаїка, драматурга, публіциста та громадського діяча В.Винниченка, поета, літературознавця, культуролога Є.Маланюка, композитора Ю.Мейтуса, піаніста і педагога Г.Нейнауза, художника, професора живопису О.Осмьоркіна, поета, перекладача А.Тарковського, громадського і культурного діяча, мемуариста, мецената Є.Чикаленка, композитора, піаніста, педагога, музичного діяча і публіциста К.Шимановського, українського прозаїка, драматурга, кіносценариста Ю.Яновського. Самовідданою, наполегливою працею тисяч кіровоградців сьогодні у місті створюється сучасне виробництво, покращується добробут людей, множаться культурні надбання. Робітники, інженери, вчителі, лікарі, службовці, науковці, діячі культури і спорту гідно репрезентують місто на терені України, світовому співтовариству.
Цікавою і багатогранною є творча спадщина Анатолія Михайловича Кривохижі (1925 р. н.) – народного артиста України, керівника легендарного заслуженого самодіяльного ансамблю народного танцю України “Ятрань”, Почесного громадянина м. Кіровограда. Протягом сорока років маршрути очолюваного ним колективу пролягли майже до тридцяти країн світу. На стадіоні у Софії ятранський “Гопак” виконували на вимогу глядачів тричі, у Римській опері – п’ять разів.
Понад 50 років педагогічного стажу має Людмила Трохимівна Стадна (1931 р.н.), учитель-методист, відмінник освіти України. ЇЇ авторська лабораторія – дієва допомога молодим вчителям в опануванні таємниць мистецтва слова. Людмила Трохимівна – співавтор книги для вчителів “Українська література в шкільному вивченні. 10-11 класи” (Кіровоград, 1995 р.), автор методичних розробок, присвячених творчості Г.Сковороди, Т.Шевченка, Є.Маланюка, В.Симоненка, що друкувалися в обласних ЗМІ, зокрема “Освітянському слові”, у республіканських методичних журналах. За вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Розвитку економіки міста сприяли набутий досвід і знання Віктора Миколайовича Желтобрюха (1932 р.н.). За його участю ВАТ “Гідросила” одержало 72 тисячі квадратних метрів виробничих потужностей, 86 відсотків яких було обладнано спеціальними агрегатними верстатами найновіших конструкцій. 15 тис. сімей заводчан поліпшили житлові умови. Кілька років Віктор Миколайович працював генеральним директором ВО “Червона зірка”. У 1992 році він заснував та став директором ТОВ фірма “Ось”. За 12 років підприємство, створене в період ринкових відносин, без необхідного обладнання, технологій, виробничих площ, ринків збуту, виросло в одне з провідних підприємств України по виробництву автомобільних причепів та бджолообладнання. Желтобрюх Віктор Миколайович – кандидат технічних наук, автор 32 винаходів, впроваджених у виробництво, Почесний громадянин м. Кіровограда. Нагороджений орденами “Знак пошани”, Дружби народів, Трудового Червоного Прапора.
Володарем Кубка України, переможцем чемпіонату світу в Італії, Франції та Німеччині, є наш земляк, майстер спорту міжнародного класу з велотреку Симоненко Олександр Сергійович (1974 р.н.). Справжнім апофеозом стали для збірної України і Олександра Симоненка Олімпійські ігри 2000 року в австралійському Сіднеї. Збірна України завоювала у командній гонці срібні медалі, встановивши в напівфіналі рекорд світу. Олександр за підсумками Олімпіади був відзначений однією із найвищих нагород України – орденом “За заслуги” II ступеня. У 2003 році Олександру Симоненку було присвоєно почесне звання – “Почесний громадянин м. Кіровограда”. У 2005 році після закінчення спортивної кар’єри О.С.Симоненка обрано заступником голови фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України в Кіровоградській області, де він і працює і по сьогоднішній день.
Відомою і не тільки в медичних колах є родина Мягких. Найвищого злету у своїй практичній діяльності хірург вищої категорії, кандидат медичних наук Михайло Олексійович Мягкий досяг на посаді головного лікаря обласної лікарні. Очолюваний ним заклад став центром не тільки медичної, а й наукової діяльності багатьох медиків, за короткий час із невеликого приміщення розрослися нові корпуси, лікарня стала багатогалузевою лікувальною установою. Поруч Михайла Олексійовича життєвим шляхом йшла вірна дружина і надійна опора Марія Федорівна, яка довгі роки працювала у різних медичних закладах. Подружжя Мягких виховало сина і дочку і благословило їх на медичну стежину. Віктор Михайлович – один з найавторитетніших і урологів міста, очолює урологічне відділення міської лікарні швидкої медичної допомоги, заслужений лікар України, депутат міської ради. У 2003 році Віктору Михайловичу Мягкому присвоєно звання “Почесний громадянин м. Кіровограда”. Його дружина Алла Вікторівна – теж медик.
Заслуженим авторитетом і глибокою повагою у трудовому колективі та серед партнерів користується Андрій Павлович Райкович (1956 р.н.), голова наглядової ради ВАТ “М’ясокомбінат “Ятрань”, заслужений працівник сільського господарства України. Його освіченість і професіоналізм, тактика та стратегія роботи відповідають вимогам сучасного керівника. В очолюваному А.П.Райковичем товаристві в результаті удосконалення організації виробництва та впровадження новітньої техніки і технологій організовано випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції, яка користується підвищеним попитом в багатьох регіонах України. Нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ, ІІ і І ступенів.
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Хмарка-КДПУ;
- Посилання на власний фотоальбом у Хмарка-КДПУ;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Моє рідне місто або село
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка