МЭСМ

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Назва

Мала електронно-обчислювальна машина

Основні відомості

Академiк Сергiй Олексiйович Лебедєв, пiд керiвництвом якого в Українi був створений перший на континентi Європи комп'ютер - Мала електронна лiчильна машина ("МЭСМ"), неначе прожив два життя. Перше спiвпало з дитинством, навчанням i двадцятьма роками наукової дiяльностi в галузi енергетики, друге було цiлком вiддане комп'ютеробудуванню - створенню ЕОМ (електронних обчислювальних машин) i органiзацiї їх серiйного випуску. Мiж ними пролягає доленосний вододiл - п'ять рокiв, проведених у Києвi. Саме тут вiдбувся перехiд вiд першого життя до другого. Вiн був достатньо рiзким, але i цiлком зрозумiлим. Дослiдження в енергетицi, чим спочатку займався С.О.Лебедєв, потребували великої кiлькостi обчислень i тому його iнтереси стали перемiщатися убiк автоматизацiї обчислень. В Київ Лебедєв був запрошений у 1946 р. на посаду директора iнституту електротехнiки (спочатку енергетики) АН України. У тому ж роцi його обирають дiйсним членом Академiї. За першi два роки життя в Києвi вiн як би пiдбив пiдсумок своєї дiяльностi в галузi енергетики, завершивши її роботою (разом iз Л.В.Цукерником) по створенню пристроїв компаундування генераторiв електростанцiй, вiдзначеною Державною премiєю СРСР, а в наступнi три зробив основний внесок у вiтчизняну цифрову обчислювальну технiку - незалежно i паралельно з захiдними вченими розробив принципи побудови ЕОМ iз зберiгаємою в пам'ятi програмою i реалiзував їх з колективом своєї лабораторiї в Малiй електроннiй лiчильнiй машинi ("МЭСМ"). За життя в газетах i журналах про нього не писали. На це були двi причини. Одна офiцiйна: його iм'я як головного конструктора ЕОМ для систем протиракетної оборони було засекречено. Друга випливала з особливостей характеру: вiн мiг би чимало розповiсти про вiдкриту, головну частину його робiт iз створення супер-ЕОМ для обчилювальних центрiв, про свiй iнститут i багато iншого, але вiн не любив зустрiчатися з журналiстами, був гранично далекий вiд самореклами та абсолютно байдужий до популярностi i слави. Вiдкриваючи Першу Всесоюзну конференцiю по обчислювальнiй технiцi в 1956 р. у Москвi i характеризуючи рiвень розвитку обчислювальної технiки в СРСР, вiн навiть не згадав "МЭСМ", що стала, як зараз очевидно, першою ЕОМ у континентальнiй Європi. Для нього це була лише модель ЕОМ, створюючи яку, вiн нагромадив досвiд для наступних робiт. .

Характеристики

  • Система рахунку - двiйкова з фiксованою комою;

  • Кiлькiсть розрядiв - 16 i один на знак;

  • Вид запам'ятовуючого пристрою - на тригерних комiрках з можливiстю використання магнiтного барабана.;

  • . Ємнiсть запам'ятовуючого пристрою - 31 для чисел i 63 для команд.

  • . Операцiї якi виконуються: додавання, вiднiмання, множення, дiлення, зсув, порiвняння з урахуванням знака, порiвняння за абсолютною величиною, передача керування, передача чисел з магнiтного барабана, додавання команд, зупинка.;

  • Швидкiсть роботи - близько 3000 операцiй за хвилину.;

  • . Введення вихiдних з перфорацiйних карт або за допомогою набору кодiв на штекерному комутаторi.

  • Знiмання результатiв - фотографування або за допомогою електромеханiчного друкуючого пристрою.;

  • Визначення несправностей - спецiальнi тести i перехiд на ручну або напiвавтоматичну роботу.

  • Площа примiщення - 60 м2;

  • Споживана потужнiсть - 25 квт.

Керівники роботи по створенню "МЭСМ"

  • Сергiй Олексiйович Лебедєв

Етапи створення та експлуатації "МЕСМ"

Хронологія подій взята з документа «Етапи розробки першої електронної (малої) лічильної машини» з архіву матеріалів, зібраного С. О. Лебедєвим та вперше наведеного в книзі Б. М. Малиновського «История вычислительной техники в лицах»:

  1. жовтень–грудень 1948 р. — Розробка загальних принципів побудови електронних лічильних машин

  2. січень–березень 1949 р. — Окреслені загальні напрями для розробки окремих елементів. Проводяться семінари з лічильних машин з участю представників Інститутів математики та фізики Академії наук УРСР

  3. березень–квітень 1949 р. — Розробка тригерів та інших компонентів (генератора імпульсів, лічильників) машини на електронних лампах

  4. травень–червень 1949 р. — Розробка першого варіанту арифметичного пристрою. Переїзд в нове приміщення та облаштування лабораторії

  5. липень–вересень 1949 р. — Розробка другого варіанту арифметичного пристрою, розробка статичних елементів пам'яті, електронних комутаторів

  6. жовтень–грудень 1949 р. — Створення принципової блок-схеми макета машини, розробка загальної компоновки, конструювання та побудова каркасу

  7. січень–березень 1950 р. — Розробка та виготовлення окремих блоків та їхнє налаштування. Розробка та виготовлення пульта керування. Розробка ТУ на магнітне запам'ятовування.

  8. квітень–липень 1950 р. — Встановлення блоків на каркас та монтаж міжблочних з'єднань, монтаж зв'язків між каркасом та пультом. Налаштування на каркасі блоків та груп блоків в їх взаємодії. Роботи з магнітного запам'ятовування в Інституті фізики АН УРСР.

  9. серпень–листопад 1950 р. — Налаштування керування машиною з пульту. Перший пробний запуск макету машини (6.11.1950 р.)

  10. листопад–грудень 1950 р. — Збільшення кількості блоків запам'ятовування для розширення ємності запам'ятовуючого пристрою. Обробка операцій додавання та віднімання, множення та порівняння.

  11. січень–лютий 1951 р. — Демонстрація діючого макету комісії (4.01.1951). Протягом демонстрації вирішувались завдання з обчислення суми непарного ряду факторіалу числа, зведення в ступінь. Почато переробку макета в електронну машину.

  12. березень–травень 1951 р. — Розробка систем постійних чисел та команд. Ведення фотографічного запису результату. Розробка системи керування магнітним запам'ятовуванням. Введення в експлуатацію постійних чисел і команд. Демонстрація роботи машини Урядовій комісії й Комісії експертів.

  13. червень–серпень 1951 р. — Пристосування сортування з перфокартами для введення вихідних даних у машину. Введення нових блоків для здійснення операцій додавання команд, введення підпрограм, зв'язку з системою магнітного запису кодів. Монтаж і налагодження управління системою магнітного запам'ятовування. Вихід урядової постанови (№ 2759—1321 від 1.06.1951 р.), яка зобов'язує ввести в експлуатацію Електронну (малу) машину в IV кварталі 1951 р.

  14. серпень–листопад 1951 р. — Відпрацювання арифметичної операції ділення та інших операцій. Переробка блоків запам'ятовування з метою збільшення їхньої надійності. Закінчення переробки макета в малу машину й випробування її в цілому перед пуском.

  15. грудень 1951 р. — Пуск Електронної (малої) машини в експлуатацію (25.XII.51 р.). Вирішення на машині реальних завдань: обчислення функцій розподілу ймовірностей. Підраховано 585 значень з точністю до одиниці 5-го знака, для чого зроблено близько 250 тис. операцій. Підрахунки зроблені за 2,5 годин. На підставі обчислень складені таблиці, призначені для визначення однорідності пострілів артилерійських гармат із погляду однаковості технічного розсіювання. Ці ж таблиці застосовуються для установки режиму роботи верстатів-автоматів.

На машині «МЭСМ» також були вирішена ціла низка завдання на замовлення провідних математичних та технічних інститутів, зокрема зі створення таблиць значень складних функцій, інженерних обчислень в галузі енергетики.

Презентація

Мала електронно-обчислювальна машина