Історія створення ”Енеїди”. Творче наслідування поем Гомера в “Енеїді”..

Зміст

1 Історія створення ”Енеїди”. Творче наслідування поем Гомера в “Енеїді”.
2 Ідея проекту
3 Автор проекту
4 Матеріали проекту
5 Результати проекту

Історія створення ”Енеїди”. Творче наслідування поем Гомера в “Енеїді”.

Ілюстрація до "Енеїди" Вергілія. XV ст.

Ідея проекту

Мета проекту: проінформувати читачів про історію створення «Енеїди» Вергілія; прослідкувати за творчим наслідуванням поем Гомера в «Енеїді».

Передбачуваний результат: чіткі уявлення читачів про історію створення «Енеїди» Вергілія, творче наслідування поем Гомера в «Енеїді».

Автор проекту

Лукіна Ярослава (посилання на сторінку)

Матеріали проекту

Публій Вергілій Марон

Найвидатніший поет епохи Октавіана Августа - Публій Вергілій Марон - народися 15 жовтня 70 року до н. е. у селищі Анди неподалік Мантуї. Майбутній засновник "золотої латини" походження був вельми незнатного: його батько (за одною версією) був гончаром, чи (за другою версією) поденним робітником у державного чиновника Магія, з дочкою якого він згодом одружиться.

Після виходу "Буколік" Вергілій стає одним з найвідоміших і найпопулярніших римських поетів. Він входить до літературного кола, очолюваного Меценатом - близьким другом Октавіана Августа. Саме Октавіану та Меценату поет присвячує свій наступний твір - дидактичну поему "Георгіки", що писалася упродовж семи років (37-30 роки до н.е.).

Для остаточного завершення "Енеїди" Вергілій подорожує місцями подій епосу - від Греції до Малої Азії. У дорозі п'ятдесятирічний поет захворює, повертається до Італії і помирає 21 листопада 19року до н. є., похований у Неаполі.

Вергілій Марон

Історія створення «Енеїди» Вергілія

Найвеличнішим твором Вергілія є монументальна епопея «Енеїда». Вергілій хотів уславити свого покровителя імператора Октавіана Августа в поемі, яка стала б одночасно римською «Іліадою» і «Одіссеєю». Але, як це часто буває в літературі, результат набагато перевищив задум, і дифірамб Августові став гімном Риму й римлянам.

Міф про Енея вже в середині III ст. отримав в Римі офіційне визнання. Рим вважався оновленою Троєю. Чимало знатних римських сімей намагалися всілякими засобами вивести свій родовід від троянців, а вершиною національної гордості було довести своє походження від самого Енея. Відомий учений I ст. Варрон написав навіть трактат «Про троянські сімейства». Зокрема рід Юліїв пов‘язував себе з сином Енея Аськанієм; затверджували, що друге ім‘я Аськанія, Мул, було потім перероблено в Іул. Юлія виявлялися нащадками Венери (тобто Афродіти, матері Енея), і Юлій Цезар при нагоді посилався на своє божественне походження. Розробляючи оповідь про Енея, Вергілій створював поему не тільки про початки римської імперії, але і про предків Августа.

За повідомленням античного біографа, Вергілій обдумав попередній план поеми і склав короткий зміст її в прозі, розділивши матеріал на 12 книг; потім він розробляв окремі епізоди, вихоплені з плану, нерідко залишаючи ті або інші частини недоробленими надалі до остаточної редакції всього твору. Лише після декількох років роботи він визнав можливим прочитати Августу деякі з більш менш закінчених книг. В 19 р. до н.е. «Енеїда» була начорно готова, і автор призначав ще три роки на її обробку, з тим щоб провести залишок життя у філософських заняттях. Смерть перервала ці плани. Повертаючись з поїздки по Греції, Вергілій захворів і у важкому стані був доставлений в Брундізій (сучасний Бріндізі), де і помер 21 вересня 19 р. Перед смертю він хотів спалити свою незакінчену поему, а в заповіті залишив розпорядження, щоб з його літературної спадщини не опубліковували нічого, що не було видано ним самим. Август чинив опір виконанню цієї останньої волі і доручив друзям поета видати «Енеїду».

Вергілій і музи Кліо та Мельпомена. Мозаїка у віллі в Сусі (Туніс). I ст. н. е

«Енеїда» Вергілія

«Енеїда» складається з дванадцяти книг. В основу поеми лягли міфічні розповіді про легендарних предків римлян — троянців та їхнього царя Енея, який, згідно з легендами, заснував на латинській землі царство, що стало основою Римської держави.

Головний герой «Енеїди» — троянець Еней, який за міфом був сином богині Венери. Вибір героя був для Вергілія не випадковим. Уже у вступі до поеми «Георгіки» поет обіцяв написати поему про подвиги імператора Октавіана Августа. Але згодом він облишив цей свій задум і взявся за епопею, яка, зв’язуючи міфічні розповіді з новим політичним ладом, встановленим Октавіаном, прославила б увесь римський народ, його легендарних предків та історію і водночас підносила б і заслуги імператора та всього роду Юліїв. Ідеальною для такої мети здавалась історія мандрів і воєн троянського героя Енея, що начебто заснував на латинській землі царство, яке стало основою Римської держави. Так була створена легенда про родовід римлян від поєднання італійців з нащадками троянців.

Дідона й Еней

Творче наслідування поем Гомера в «Енеїді»

Світову славу надав Вергілію його третій великий твір - героїчна поема "Енеїда". У цій поемі зустрічаємо вже знайомі з поеми Гомера "Іліада" імена героїв. Так головний герой поеми Вергілія Еней був сином Анхіза й Венери, Анхіз же доводився двоюрідним братом троянському царю Пріаму. Таким чином, Вергілій ніби розповідає про ті події, що залишилися за межами "Іліади". В "Іліаді" Енея показано багато разів як одного з найвидатніших троянських вождів, першого після Гектора. Уже там він користується прихильністю богів, а потім говориться про подальше царювання його та нащадків над троянцями.

«Енеїда»

Вергілій багато в чому наслідував Гомера, так що першу половину "Енеїди" можна назвати наслідуванням "Одіссеї", а другу - "Іліади". Цікаво, що й у відношенні стилю Вергілій багато в чому наслідує попередніх античних авторів, зокрема Гомера. Його поезія відзначається стилем монументальності, поєднаним із деталізацією. Цю деталізацію бачимо і в поемах Гомера. Тут можна теж провести деякі паралелі.

Так у Гомера читаємо тільки згадку про молот і ковадло, міхи й одяг, сильні руки Гефеста. У Вергілія зображено страшну підземну фабрику. У той час як на щиті Ахілла в Гомера картини астрономічного й побутового характеру, на щиті в Енея у Вергілія зображена вся велична картина історії Риму, зображені найвеличніші діячі та світова могутність держави. Таким чином, поезія Вергілія носить більш монументальний характер, хоча вплив Гомера видно і в сюжеті, і в формі зображення сюжетної дії. Ріднить Вергілія з Гомером і схожий погляд на взаємини між людьми й богами. Щоправда, герої Вергілія набагато більше залежать від богів. Так Еней і проти своєї волі змушений підкорятися фатуму.