Рамеєв Башир Іскандерович

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Біографія

250px-Bashir Rameev.jpg


Народився в сім'ї золотопромисловців. Дід був членом Державної Думи, поетом — класиком татарської літератури. Батько Іскандар Закіровіч

Рамеев навчався до початку Першої світової війни в Гірничій академії в м. Фрайберг (Саксонія), працював на дідових копальнях, з 1926 року

— у тресті «Башкірзолото». У квітні 1938 р. був заарештований, засуджений на п'ять років і помер у 1943 р.

В 1935 році став членом Всесоюзного товариства винахідників, в 1937 вступив до Московського енергетичного інституту. В 1938 році, після

арешту батька був відрахований з інституту, довго не міг знайти роботу. В 1940 році влаштувався техніком в Центральний науково-дослідний

інститут зв'язку.

З початком Радянсько-німецької війни пішов добровольцем в батальйон зв'язку. В 1943 році у складі спеціальної групи забезпечення військ

1-го Українського фронту брав участь у форсуванні Дніпра і звільненні Києва. В 1944 році він був звільнений від служби в армії відповідно

до наказу про фахівців, які направлялися для відбудови народного господарства. Поступив на роботу в ЦНДІ № 108 (директор — академік А.І.

Берг.

На початку 1947 року, слухаючи передачі «Бі-Бі-Сі», дізнався про те, що в США створена ЕОМ «ЕНІАК», і вирішив зайнятися цією новою

справою. За рекомендацією А.І. Берга звернувся до члену-кореспондента АН СРСР І.С. Брука і в травні 1948 був прийнятий інженером-

конструктором в Лабораторію електросистем Енергетичного інституту АН СРСР.

Наукова робота

В серпні 1948 року разом Ісааком Бруком представив перший в СРСР проект «Автоматична цифрова електронна машина».

Серед розробок Рамеева: ЕОМ «Стріла», серія ЕОМ «Урал».

Відсутність диплома про вищу освіту не завадила стати головним інженером і заступником директора з наукової роботи Пензенського НДІ

математичних машин (нині — ВАТ Науково-виробниче підприємство «Рубін», м. Пенза) (з 1955 по 1968 р.) і отримати ступінь доктора технічних

наук без захисту дисертації.

В 1969 році, при виборі напрямків співробітництва з західними компаніями в рамках проекту «Ряд» (надалі ЄС ЕОМ) виступав прибічником

співробітництва з британською компанією ICL на противагу IBM.

Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.

Нагороди

Джерела