Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Чорна Н.
Інформаційне суспільство
Розвиток інформаційного суспільства (далі - ІС) – нової доби цивілізації, на безупинності і незворотності настання якої налогошували філософи, політологи, соціологи та економісти протягом останніх десятиріч ХХ і початку ХХІ століття, визначаючи його як нову еру у існуванні людства, обраховується з 50-х-70-х років ХХ сторіччя. Першими дослідниками феномену інформаційного суспільства вважаються Д.Белл, К.Поппер, Е.Тоффлер, М.Кастельс, які, називаючи його послідовно “посткапіталістичним”, “постаіндустріальним”, “мережевим суспільством” і “інформаційнним”, “цивілізацією Третьої хвилі” доходили спільного висновку про те, що цк - суспільство, ціннісними пріоритетами якого є можливість вільних комунікацій та використання інформаційно-комунікаційних технолоній, функціонування мережевої економіки, популяризації освіти, актуалізації інтелекту, розвитку знань і технологій, побудованих на них, у т.ч. зміни традиційних сімейних відносин. На думку вказаних дослідників інформаційне суспільство - це - нова цивілізація, як інший рівень суспільного розвитку і культури, досягнутий суспільно-економічною інформацією, це - нова ера, як відрізок часу, відмінний за своїм внутрішнім суспільним змістом, за історичними подіями від попереднього розвитку часу у розвитку історії.
З загальнофілософської точки зору цінним для вітчизняної науки є визначення ІС Д.В.Дюжевим, який зазначає: “Інформаційне суспільство - це науково-технічна та соціально-економічна реальність існування сучасного людства, яка носить глобальний характер, не залишаючи місця жодному суб’єкту людської цивілізації для індиферентності до цих процесів”. А.С.Гальчинський, досліджуючи стадії глобальних трансформацій суспільства висловлює стосовно розвитку нового типу суспільства наступну думку: надбання попередніх поколінь є базою для подальшого виникнення нових ресурсів та розвитку суспільних відносин; він також зазначає: “Знання, як і інформація перетворюються на безпосередню продуктивну силу, основний лімітуючий ресурс відтворювального процесу, визначальний фактор економічного зростання і розвитку”. Отже, у якості визначальних факторів розвитку розуміються знання та інформація, які перетворюються на продуктивну силу – ресурс інформаційного суспільства.
Особливої уваги привертає твердження М.Кастельса стосовно економічних перетворень нової доби існування людства, яке, до речі, підсумовує наведені вище твердження: “У формуванні нового світу у якому ми живемо, переплітаються мережеве суспільство, знання економіки, інформація і комунікаційні технології”. Безумовно, таке твердження є достатньо вмістким, проте зазначена теза потребує конкретизації: у якості складових нової економічної формації М.Кастельс визначає наявність: мережевого суспільства, економічних знань, інформації і комунікаційних технологій.
Думка стосовно розвитку інформації, знань та ІКТ у якості основоутворюючим факторів розвитку інформаційного суспільства ІС, його ресурсів тобто – благ, причин консолідації підтримується як зарубіжними, так і вітчизняними вченими. Сучасними дослідниками ІС констатується також глобальність і відкритість ІС, яка, серед інших причин, наділяється можливістю безпежного здійснення комунікацій.
