Історія розвитку операційної системи Linux
Операційна система Unix була розроблена в 1969 році в Bell Laboratories компанії AT & T в США Кеном Томпсоном, Деннісом Рітчі, Дугласом Макілроем і Джо Осанною.
Unix спочатку була написана цілком на асемблері, що було звичайною практикою того часу. Пізніше, в 1973-75 роках, вона була переписана на мові програмування Сі.
Те, що операційна система була написана мовою високого рівня, дозволило спростити її портирування на різні комп'ютерні платформи. Через особливості ліцензії AT & T була змушена відкривати вихідний код операційної системи всім хто звернувся, що дозволило Unix швидко розвинутися і стати популярною в багатьох наукових установах і підприємствах.
У 1984 році Bell Labs відокремилася від AT & T.Позбувшись необхідності безкоштовного ліцензування системи, Bell Labs почала продажі Unix як пропрієтарного продукту.
Проект GNU було розпочато в 1983 році Річардом Столлманом з метою створення «цілісної Unix-сумісної програмної системи», повністю складається з вільного програмного забезпечення.
Робота почалася в 1984. Пізніше в 1985 Столлман заснував Free Software Foundation, а в 1989 році склав GNU General Public License(GNU GPL).
На початку 1990-х багато хто з програм, необхідних в операційній системі(такі, як бібліотеки, компілятори, текстові редактори, командна оболонка UNIX, і віконна система), були завершені, в той час як розробка низькорівневих елементів, таких як драйвери, демони і ядра була припинена і вони залишалися незавершеними. Лінус Торвальдс сказав, що якби ядро GNU було доступно в той час (1991), він би не наважився написати своє власне.
Незважаючи на те, що через юридичні проблеми з ліцензією 386BSD, з якої пізніше відбулися NetBSD і FreeBSD, що не була випущена до 1992 року, її розробка передувала Linux. Лінус Торвальдс сказав, що якби 386BSD була доступна в той час, він, ймовірно, не створив би Linux.
MINIX є недорогою мінімальної UNIX- подібної операційної системою, призначеної для освітніх цілей в галузі комп'ютерних наук, написаної Ендрю Таненбаум.
Починаючи з версії 3, MINIX стала вільною і була перероблена для «серйозного» застосування.
Тим часом, у 1991 фінський студент Університету Гельсінкі, Лінус Торвальдс як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері Minix спрощену Unix-подібну операційну систему, розроблену Ендрю Тененбаумом з метою використання у навчальних цілях. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його операційну систему, що спонукало Торвальдса створити заміну для Minix.
Торвальдс почав розробку ядра Linux на MINIX, і додатки, написані для MINIX, були також використані в Linux. Пізніше, коли Linux досяг певної зрілості, з'явилася можливість продовжувати розробку вже на базі самого Linux. Додатки GNU також замінили додатки MINIX, так як код GNU, що знаходиться у вільному доступі, був більш зручний для застосування в молодій операційній системі. Вихідний код під ліцензією GNU GPL може бути використаний в інших проектах, якщо вони також випускаються під тією ж або сумісної ліцензією. Для того щоб зробити Linux доступним для комерційного використання, Торвальдс почав переходити від своєї первісної ліцензії(яка забороняла комерційне поширення) на GNU GPL. Розробники працювали над повною інтеграцією компонентів GNU з Linux з метою створення повнофункціональної і вільної операційної системи(Linux).
Спершу Торвальдс назвав своє ядро «Freax», що є схрещенням слів «free» та «freek», плюс додання літери «Х», котра часто використовується у іменах Unix-подібних операційних систем. Назву «Linux» придумав Арі Лемке, котрий на той час адміністрував FTP-сервер мережі фінських університетів, віддав назву «Linux» мережі, з якої проект Торвальдса був уперше доступний для завантаження.
