"Телекомунікаційні проекти. Стаття, автори Н.П.Дементієвська, Н.В.Морзе (продовження)

В основу класифікації телекомунікаційних проектів можуть бути покладені такі ознаки: 1. Домінуючий в проекті метод: дослідницький, творчий, ролево-ігровий, ознайомлюва-льно–орієнтовний, ін. 2. Характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований (не-явний, що імітує учасника проекту). 3. Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, реґіону, країни, рі-зних країн світу). 4. Кількість учасників проекту. 5. Тривалість проекту. Відповідно до першої ознаки можна виділити слідуючи типи проектів: • Дослідницькі Такі проекти мають чітко позначену дослідницьку задачу, наприклад, стан лісів в даній місцевості та заходу по їх охороні, найкращій пральний порошок, дороги зимою, ін. Дослідницькі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, позначених цілей, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значущості, продуманих методів, в тому числі експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки результатів. Дослідницький метод базується на розвитку вмінь опанувати навколишнім світом на основі наукової методології, яка є однією із найважливіших задач загальної освіти. Навча-льний дослідницький проект структурується на основі загальнонаукового методологічного підходу: визначення цілей та формулювання гіпотези про можливі способи розв’язування поставленої проблеми і результатах дослідження, уточнення виявлених проблем та визначення процедури збирання і опрацювання необхідних даних, збирання інформації, її опрацювання і аналіз одержаних результатів, підготовка відповідного звіту та обговорення можливого застосування одержаних результатів. Інформаційний обмін особливо є плідним, коли дані збираються в різних місцях, а по-тім співставляються та підлягають чисельному аналізу. Такі проекти можуть включати:  проекти по кислотності води, коли дощова або тала вода збирається в різних місцях, перевіряється на кислотність, а потім результати вимірювань співставляються за часом або за відстанями;  телевиборні проекти, які проводяться кількома різними організаціями в місяці, що пе-редують виборам, в таких проектах учні голосують електронним способом, а потім їх вибір співставляється з дійсними результатами голосування.  проекти всесвітніх списків цін, в яких учні порівнюють ціни кількох (15-20) стандарт-них товарів (таких, як рис, цукор, яйця, бензин) в різних регіонах планети, а потім спробують обґрунтувати причини різних цін. Телеолімпіади, в яких учні різних шкіл проводять змагання типу олімпійських ігор, а потім співставляють результаті змагань, для того, щоб визначити переможців кожного віртуального змагання.  експеримент Ератосфена, в якому учні з усього світу повторюють геометричну проце-дуру Ератосфена по оцінці довжини кола Землі по вимірам кута тіні вертикально вста-новленої на землі палички в полудень осіннього (чи весняного) рівнодення.  проект по міграції метелика монарх, в якому спостерігається та відслідковується міг-рація метелика (за допомогою маркірування метеликів та шляхом відбору екземплярів із груп мігруючих метеликів). Зрозуміло. що цей тип проектів є дуже перспективним в плані залучення учнів до крупномаштабних досліджень, які використовують апарат для відповідей на складні та цікаві питання. В таких проектах учням, що заходяться в різних містах, пропонують однакові завдання для виконання. Потім проходить електронний обмін рішеннями. Одержали відомість ар-хітектурні проекти такого, наприклад, типу: “Яку найвищу конструкцію ви можете побудувати із сірників, яка: 1. могла нести на собі яйце; 2. витримувала би, якщо на неї сильно подують,”. При цьому можна використовувати тільки певний клей. Яйце може бути звареним в круту і не чищене. Для оцінки виси-лаються опис і рисунок. Моделюється космічна програма “Шаттл”. Школи всього світу грають різні ролі в моделі польоту космічного корабля “Шаттл”. Це може бути маневр стиковки з іншим “Шаттлом”, управління польотом з наземного пульта управління, приземлення в різних місцях, спостерігання обсерваторії сонячних сплесків і т.д. Відома також серія проектів моделюючі міжнародні події і проблеми, а також розв’язання глобальних конфліктів. Наприклад проект IDEALS, оснований на моделю-ванні учнями діяльності і поведінки високопоставлених дипломатів, що представляють різні країни на міжнародній конференції, які повинні наприклад, створити текст договору про використання океанських ресурсів або про майбутнє Антарктиди. • літературно-творчі Такі проекти, як правило, не мають детально опрацьованої структури, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись прийнятій логіці і інтересам учасників про-екту. Щонайбільше можна домовитися про бажані результати, які плануються (спільній газети, Web-сторінки, твори, відеофільми, спортивні ігри, експедиції, ін.); Це найбільш розповсюджені типи проектів, що виконуються разом. Діти різних ві-кових груп, різних країн світу, різних соціальних шарів, різного культурного розвитку, різної релігійної орієнтації об’єднуються в бажанні творити, разом писати деяку розпо-відь, повість, сценарій відеофільму, статтю в газету, альманах, вірші, ін. Відомий проект спільного написання “Всесвітньої поеми світу”, яка кілька разів об-ходить зімну кулю від класу до класу, і діти додають до такої електронної поеми по куп-лету. • пригодницькі, ігрові В таких проектах учасники грають ролі певних персонажів. Наприклад, в універси-теті Вірджинія професор історії Дженнінгс Ваггонер втілюється в Тамаса Джефферсона, спілкуючись за допомогою електронної пошти з кількома класами в різних містах Вір-джинії, які вивчають історію в початковій школі. В деяких проектах старшокласники гра-ють по електронній пошті ролі головних персонажів із книг, які учні початкових класів читають із своїми вчителями. Існує велика кількість таких проектів історичної спрямова-ності. Рольово-ігрові і ігрові телекомунікаційні проекти передбачають розвиток мовних і речових вмінь та навиків володіння мовою за допомогою організації міжкультурного спі-лкування на двох останніх рівнях засвоєння мовного матеріалу (рівень застосування по аналогії, рівень творчого застосування). Із змістовної точки зору ігрові і рольово-ігрові проекти можуть бути таких типів: 1. Уявні подорожі, які можуть мати різні цілі: навчання речовим структурам, кліше, специфічним термінам, діалоговим висловлюванням, описам, міркування, вмінням та навичкам із інших областей знань. 2. Імітаційно-ділові, які модулюють професійні, комунікаційні ситуації, що макси-мально наближують ігрову ситуацію до реальної, яка зустрічається в житті. 3. Драматизовані, які націлені на вивчення літературних творів і ігрових ситуацій, де в ролі персонажів або авторів цих творів виступають учні. 4. Імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі (політичних лідерів, журналістів, вчителів , тощо). Відома географічна гра, в якій кожній із 20 приймаючих участь груп учні дають одні і ті ж набори відомостей про місце розташування їх шкіл (тобто широту, часовий по-яс, населення, направлення на столицю та ін.). Координатори гри перемішують ці дані, а всі учні, використовуючи інформацію, таку, як карти, атласи, географічні довідники, на основі такої інформації знаходять міста. • інформаційні проекти Цей тип проектів направлений на збирання інформації про деякий об'єкт, ознайом-лення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти також, як і дослідницькі вимагають ретельно проду-маної структури, можливості систематичної корекції по ходу роботи над проектом. Такі проекти будуються на збиранні, опрацюванні, співставленні учнями різної ін-формації. Школярі всього світу та їх вчителі збирають: народні ігри, жаргонні слова, жар-ти, прислів’я, народні казки, місцеву сільськогосподарської інформацію, інформацію про здорове, опис місцевих та національних свят, афоризми, туристичну інформацію про міс-та. В інформаційних проектах можуть приймати участь багато груп. В цьому випадку учні стають одночасно і творцями і споживачами інформації, якою вони обмінюються. Існують проекти, за якими учні створюють базу даних, яку можна використовувати для навчання. Наприклад, проект “Сезони”. Його мета – допомогти розібратися в причи-нах зміни сезонів, особливо сезонів різних кліматичних зон. В ході проекту учні збирають данні та створюють базу даних, яка містить інформацію про погоду. • практико–орієнтовані Ці проекти відрізняє чітко позначений з самого початку результат діяльності учас-ників проекту. Причому цей результат обов'язково орієнтований на соціальні інтереси са-мих учасників (газета, документ, Web-сторінка, відеофільм, звукозапис, спектакль, про-грама дій, проект закону, довідковий матеріал, ін.). Такий проект вимагає ретельно про-думаної структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чіткі виходи і участь кожного в оформленні кінцевого продукту. Тут особ-ливо важлива організація координаційної роботи в плані поетапних обговорень, корегу-вання спільних і індивідуальних зусиль, в організації презентації отриманих результатів і можливих способів їх впровадження в практику, організація систематичної зовнішньої оцінки проекту. За другою ознакою – характеру координації телекомунікаційні проекти можуть бути: • з відкритою, явною координацією В таких проектах координатор проекту бере участь в проекті у власній своїй функції, ненав'язливо спрямовуючи роботу його учасників, організовучи, у разі необхідності, окремі етапи проекту, діяльність окремих його учасників (наприклад, якщо треба домовитися про зустріч в деякий офіційній установі, провести анкетування, інтерв'ю фахівців, зібрати репрезентативні дані, ін.); • з прихованою координацією В таких проектах координатор не виявляє себе ні в мережах, ні в діяльності груп учасників в своїй функції. Він виступає як повноправний учасник проекту (один з...). Прикладом таких проектів можуть служити відомі проекти, організовані і проведені в Ве-ликобританії (Кембридж, Б.Робінсон), в яких в одному випадку професійний дитячий пи-сьменник виступав як учасник проекту, прагнучи "навчити" своїх "колег" грамотно і літературно викладати свої думки по різних мотивах. У кінці цього проекту був виданий найцікавіший збірник дитячих розповідей по типу арабських казок. У іншому випадку як прихований координатор економічного проекту для учнів старших класів виступав бри-танський бізнесмен, який також під виглядом одного з ділових партнерів намагався підка-зати найбільш ефективні розв’язки конкретних фінансових, торгових, інших операцій, в третьому випадку для дослідження деяких історичних фактів в проект був введений про-фесійний археолог, який, виступаючи в ролі старезного, немічного фахівця, направляв "експедиції" учасників проекту і просив їх повідомляти йому про всі цікаві факти, знай-дені їх учасниками, задаючи час від часу "провокаційні питання", які примушували учас-ників проекту ще глибше вникати в проблему. Відносно характеру контактів, то їх можна поділити на: • внутрішні або регіональні (тобто в межах однієї країни); • міжнародні (учасники проекту є представниками різних країн). По кількості учасників проектів можна виділити проекти: • індивідуальні (що виконуються самостійно одним учнем); • особові (між двома партнерами, що знаходяться в різних школах, регіонах, країнах); • парні (між парами учасників); • групові (між групами учасників). І нарешті, по тривалості проведення проекти можуть бути: • короткотерміновими (для розв'язання невеликої проблеми або частини більш ве-ликої проблеми). Такі невеликі проекти можуть бути розроблені на одному – двох уроках; • середньої тривалості (від тижня до місяця); • довготермінові (від місяця до кількох місяців). Як правило, короткотермінові проекти проводяться на уроці (двох-трьох) з окремого предмету, іноді із залученням знань з іншого предмета. Що стосується проектів середньої і значної тривалості, то такі проекти звичайні або телекомунікаційний, внутрішні або мі-жнародні є міждисциплінарними і містять досить велику проблему або кілька взаємопо-в'язаних проблем і тоді вони можуть являти собою програму проектів. Ґрунтуючись на наведеній загальнодидактичній типології телекомунікаційних прое-ктів можна розробляти проекти по конкретним навчальним предметам, тобто предметно-орієнтовані проекти. Як приклад можна навести типологію, яка орієнтується на вивчення іноземних мов: практичне опанування мовою, лінгвістичний і філологічний розвиток уч-нів, ознайомлення з культурологічними, країнознавчими знаннями, ситуативна, комуніка-тивна природа спілкування. Можна розглядати таку типологію телекомунікаційних проектів з іноземних мов: Мовні (лінгвістичні) телекомунікаційні проекти. 1. Навчаючі проекти, які направлені на опанування мовним матеріалом, формуван-ня певних мовних навиків і вмінь. 2. Лінгвістичні, які направлені на:  вивчення мовних особливостей;  вивчення мовних реалій (ідіом, неологізмів, поговірок);  вивчення фольклору. 3. Філологічні, направлені на вивчення:  етимології слів;  літературні дослідження;  дослідження історико-фольклорних проблем;  творчі. Культурологічні (країнознавчі) телекомунікаційні проекти Вони передбачають розвиток мовних вмінь та навиків на більш менш продвинутому рівні опанування мовою за допомогою організації міжкультурного спілкування з метою ознайомлення з культурою, історією, етнографією, географією, економікою, політикою, державним устроєм країн партнерів, мистецтвом, літературою, архітектурою, традиціями та побутом народів. Такі проекти доцільно проводити з носіями мови. Іноземна мова виступає в ролі за-собу спілкування; природне мовне середовище сприяє формуванню потреб використання іноземної мови як єдино можливого засобу комунікацій. З точки зору змісту, культуроло-гічні проекти можуть бути: 1. Історико-географічні, присвячені:  історії країни, міста, місцевості;  географії країни, міста, місцевості. 2. Етнографічні, які націлені на вивчення:  традицій і побуту народів;  народної творчості;  етнічного складу народу, який проживає на даній території;  національних особливостей різних народів. 3. Політичні, мета яких ознайомлення з:  з державним устроєм країни;  з політичними партіями та суспільними організаціями;  із засобами масової інформації та їх впливом на державну політику;  із законодавством країни. 4. Присвячені проблемам мистецтва, літератури, архітектури, культури країни мови, що вивчається. 5. Економічні, присвячені проблемам:  Фінансової і грошевої системи;  Оподаткування;  Інфляції. Приклади проектів Спробуємо тепер на конкретних прикладах окремих проектів краще осмислити ди-дактичну суть цієї педагогічної технології. Важливо при цьому зрозуміти, що метод прое-ктів – це приклад педагогічних технологій, засоби ж їх проведення можуть бути різними, в тому числі і, як було показано вище, з використанням нових інформаційних технологій. Це можуть бути комп'ютерні телекомунікації, інтерактивне телебачення (в цей час мало доступне для широкого користувача), факс, радіозв'язок, тощо. Тому головне чітко визна-читися з самим методом. Перш ніж приступити до деякого проекту, якщо є вже ідея проекту, необхідно ви-значитися з його соціальною, культурною, економічною значущістю. Можливо, що намі-чена вами ідея може бути коректно усвідомлена тільки тоді, коли вона буде розглянута в певній системі знань, соціального явища, економічної проблеми і т.д. Іншими словами, ваша ідея може "потягнути" за собою цілу серію взаємопов'язаних проектів, що складають єдину тему, проблему, яку доцільно розглядати, аналізувати, вивчати послідовно, крок за кроком, проект за проектом, все глибше вникаючи в проблему, розглядаючи різні її аспекти. Мова тоді йде вже про цілу програму, що складається з серії проектів, які можуть охоплювати різні області знання, різні роки навчання. Це не повинне зупиняти вчителя. Він може намітити цілу програму дослідницьких проектів не на один рік, структуруючи її по роках відповідно до програмного матеріалу. Тому вчитель передусім повинен розглянути свою (або учнівську) ідею з цієї точки зору. • Виявлення і формулювання загальної проблеми • Виявлення приватної проблеми (підпроблеми, ієрархії підпроблем) для певної до-слідницької задачі з урахуванням вікових особливостей і розвитку дітей • Презентація ситуацій для виявлення проблеми • Формулювання проблеми • Формулювання гіпотез • Методи збирання і обробки даних в підтвердження висунених гіпотез • Збирання даних • Обговорення одержаних даних • Перевірка гіпотез • Формулювання понять, узагальнень, висновків • Впровадження висновків. На сьогодні існують декілька національних, регіональних та міжнародних програм, які запроваджують використання нових інформаційних технологій для створення різноманіт-них проектів, у яких беруть участь учні та вчителі середніх шкіл. Це такі програми як Eu-roSchoolNet, Orilla Orilla, GLOBE. Цікавим є досвід застосування проектного методу з застосуванням комп’ютерних телеко-мунікацій, у програмі I*EARN (International Educational And Resource Network). Міжнаро-дна освітня і ресурсна мережа. Ця програма запроваджується в Україні з 1998 року Ресу-рсно-методичним центром “АЙОРН”. Учні та вчителі понад 50 країн світу створюють спільні міжнародні та національні телекомунікаційні проекти за різними напрямами. Уча-сники проектів створюють електронні журнали, досліджують екологічний стан планети, пишуть твори та різноманітні творчі роботи за заданою тематикою. На Україні була ство-рена національна мережа цієї програми, в яку увійшли 15 шкіл з Києва, Харкова, Львова, Ужгорода, Чернівців, Фастова, Кіровограду, Єнакієвого, Луганська, Очакова, Севастопо-ля, Черкас. Школярі та вчителі беруть участь в 15 міжнародних проектах, серед яких найактивніше українські школярі працювали в таких як Local History, My Family, International Foods, Inside, Planeta Friendship, Традиції народів світу,

Міжнародні освітні проекти Історія Local History (Австралія) – міжнародний телекомунікаційний проект, в якому уч-ні гімназії №7 м. Севастополя писали свої невеличкі дослідження з історії рідного міста та надсилали їх англійською мовою у відповідну конференцію. Роботи всіх учасників проекту, зроблені ними фотографії були розміщені на веб-сторінці та опубліковані в кни-зі за результатами цього проекту.

Метою довгострокового проекту Learning Circles є створення електронного журналу з написаними та відредагованими учнями статтями за запропонованою учасниками тема-тикою. Ці статті пишуть всі учні класу (групи) англійською мовою впродовж цілого пів-річчя , а також збирають і редагують всі надіслані їм твори учнів з різних країн світу. Так учасниками одного з таких кіл з Фастівської школи №9 була запропонована тема: “Цікаві та відомі люди вашого краю”. В ході цього проекту учні та вчителі не тільки краще зна-йомляться з історією, природою та культурою різних країн але й значно вдосконалюють навички письма з іноземної мови.

Учасники міжнародного проекту “Міжнародний день учителя”(Литва), учні  Учбово-виховних комплексів  № 14 та №55 м. Харкова, створюють і надсилають електронною поштою  свої твори, вірші та графічні роботи. З результатами цієї роботи можна познайо-митись на створеній учнями веб-сторінці.

Захоплюючою є участь учнів молодших класів у міжнародному проекті “Плюшеве вед-межа”, у якому беруть участь учні шкіл №9 м. Фастова, №1 м. Луганська та №76 м. Льво-ва. Метою проекту є сприяння взаєморозумінню та розумінню інших культур. Це прик-лад парного проекту, в ході якого кожен клас отримує відповідного за віком партнера. Учні надсилають один одному ведмежат, які беруть участь у всіх справах класу . Учні пишуть електронні листи за ведмедика до своєї батьківщини, розповідаючи про найціка-віші події та пригоди, які з ними трапляються. Проект сприяє підвищенню мотивації ви-вчення іноземної мови у молодших школярів та при умілому його використанні може згу-ртувати клас і допомагає у виховній роботі. Іншим цікавим прикладом мистецьких проектів є міжнародний постійно діючий проект Global Art, в роботі якого беруть участь учні Київської Дитячої академії мистецтв. Цей проект надає можливості учням , незважаючи на мовні перешкоди та політичні кордони, брати участь в планетарній виставці художніх робіт за різноманітною тематикою. Цей проект дозволяє учням виражати своє ставлення до світу та різноманітних подій засобами образотворчого мистецтва.

В травні 1999 року Україна стала 83 країною, в якій запроваджується міжнародна програ-ма GLOBE (Глобальне навчання та спостереження з метою покращення навколишнього середовища). Цікавою і перспективною є участь шкіл України у цій програмі, яка запро-ваджується за сприяння Корпусу Миру, Міністерства освіти України, програми I*EARN-Україна та Міністерства екології. В ході виконання цієї дослідницької програми учасники ведуть дослідження атмосфери, ґрунту, земного покрову, біологічні та гідрологічні дослі-дження, збирають екологічні данні на шкільному майданчику та в сусідніх районах та за допомогою Інтернет обмінюються результатами досліджень з учнями та вченими і з різ-них куточків світу. Учні –дослідники в рамках програми співпрацюють з учнями та вче-ними , що знаходяться у різних точках Землі та на наукових супутниках. Вони мають мо-жливість будувати графіки процесів, що одночасно відбуваються в різних місцях, порів-нювати свої результати з результатами тисяч інших шкіл. Програма надає можливість учасникам використовувати велику кількість освітніх матеріалів та сучасних методик дос-ліджень. Практичні роботи, проведені на уроках географії, біології, хімії, природознавства допомагають учням розглядати виміри, які вони провели, в більш широкому контексті і пов’язувати свої спостереження, проведені учнями у місцевому масштабі, з глобальними питаннями існування Землі. Програма допомагає учням не тільки залучитися до сучасної науки, але й допомагає усвідомлювати культурні відмінності та виховувати почуття при-належності до єдиної світової спільноти.

Українські національні та регіональні проекти

Вже завершені перші українські національні телекомунікаційні проекти, такі як коротко-строковий проект “Миколайчик” (координатори: школа №1 ім. Т.Г.Шевченка, та школа №9 м. Фастова). Діти, їх батьки, вчителі шкіл-учасниць програми I*EARN-Україна, швид-ко домовившись за допомогою сучасних засобів телекомунікацій, не тільки збирали та відправляли іграшки та шкільно-письмове приладдя для дітей, що потерпіли від повені на Закарпатті восени 1998 року, а й складали вірші та писали творчі роботи, що спочатку не було заплановано умовами проекту. Перший міжнародний культурологічний проект “Сувеніри від сусідів” (координатор : школа №9, м.Фастів), в якому крім 7 українських шкіл брали участь школярі з Угорщини, Болгарії, Білорусії, Казахстану, Литви, Австралії, Турції, Румунії, Польщі, закінчився кон-цертом-фестивалем шкіл-учасниць, в якому були представлені природні та традиційні су-веніри, які учасники одержали від своїх партнерів за допомогою сучасних телекомуніка-цій. В ході виконання цього проекту учні здійснювали пошукову роботу, знаходили собі партнерів з сусідніх країн, здійснювали віртуальні подорожі та одержували у електрон-ному вигляді різноманітні цікавинки про сусідів. Готуючись до підсумкового фестивалю, українські школярі вивчали пісні і танці за надісланими матеріалами, ставили невеличкі п’єси за надісланими сценаріями, готували виставки про культуру і природу сусідніх кра-їн. Літературно-творчий проект “День Святого Валентина” був проведений трьома мова-ми: українською, російською та англійською. В ході виконання проекту учні складали вірші, писали твори , надсилали графічні роботи. Велику цікавість викликали у дітей та вчителів проекти “Літо тисячоліття, що минає” (координатор гімназія №2 м. Чернівці) та “Мій сусід по парті” (гімназія №7 м. Севастополя). Ці проекти є прикладами літерату-рно-творчих, довготермінових з відкритою координацією.

На стадії завершення і перший інформаційний проект (учбово-виховний комбінат №55, м. Харків) створення бази даних електронних адрес шкіл  України. 

Для того, щоб стати учасником, або й організатором телекомунікаційного проекту існують певні процедури, про які домовляються учасники мережі, або потенційні учасники проектів самостійно. Наприклад, щоб стати учасником проекту за програмою I*EARN потрібно спочатку звернутися до координатора країни.. Брати участь в телекомунікаційних проектах, виконуючи певні правила, можуть всі бажаючі. Це можуть бути окремі учні, вчителі, групи учнів , класи, школи. Проте, щоб отримувати методичну, ресурсну та фінансову підтримку можна бути членом програми I*EARN- Україна, яка була запроваджена у нас в країні за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження” та інших міжнародних та освітніх організацій. Один раз на рік, на початку учбового року іде прийом нових шкіл, членів програми. Рішення про членство приймає Рада координаторів програми в вересні місяці.

Література: 1. Полат Е.С. Нові педагогічні технології /Допомога для вчителів – М., 1997. 2. Комп'ютерні телекомунікації – школі /Під ред. Е.С.Полат – М., 1995