Файл:HIP HOP-header.jpg

'Разом з Томмі Айоммі гітара, Теренсом «Ґізер» Батлером (бас-гітара), Білом Уардом (ударні) заснував гурт,'Жирний текст який виступав під різними назвами: «Polka Tulk Blues Band» і «Earth». У 1968 вони змінили назву на Black Sabbath, за назвою фільму жахів, який демонструвався у кінотеатрах, та концепції гри. Томмі Айоммі побачивши чергу за квитками на фільм жахів, вирішив, оскільки люди готові платити гроші за жахи на екрані - можна спробувати створити щось подібне й на сцені. Відтоді музика гурту стала похмурою та важкою. Це принесло гурту успіх, а винятковий вокал Оззі слугував команді за візитівку.

Сольна кар'єра[ред. • ред. код] Зірка Оззі Осборна у БірмінґеміУ 1979 році Оззі пішов з гурту і розпочав успішну сольну кар'єру. Він поїхав з Англії та оселився у Каліфорнії (Сан-Франциско). Там він зібрав гурт для запису першого альбому. У її склад увійшли клавішник Дон Ейрі, гітарист Ренді Роудс та колишні учасники Uriah Heep ударник Лі Керслейк та басист Боб Дейзлі. У середині 1980 вийшов альбом під назвою «Blizzard of Ozz». Матеріал альбому дуже нагадував музику «Black Sabbath». Наступного року Оззі оновив склад гурту, взявши замість Лі Керслейка та Боба Дейзлі, які повернулися до «Uriah Heep» басиста Руді Сарзо та ударника Томі Олдриджа. Альбом, який вийшов у 1981 — «The Diary of a Madman» вважається одним з найкращих у творчості Осборна. Після виходу другого альбому на одному з концертів Оззі Осборн мав відпустити у небо двох голубів. Одного голуба Оззі відпустив, а іншому відкусив голову. Після чого він трапив у шпиталь, та вимушений був зробити собі щеплення від сказу. Через цей інцидент Оззі був звинувачений християнами у сатанізмі.

1982-го року Оззі побрався шлюбом із Шарон Арден, дочкою власника студії звукозапису Jet Records. Того ж року внаслідок нещасного випадку загинув гітарист гурту та друг Осборна Ренді Роудс. Після цього Оззі Осборна впав у тривалу депресію. Альбом, який він готував разом зі своїм гітаристом не вийшов цього року. Замість нього вийшов концертний альбом Speak Of The Devil, що повністю складався з напрацювань часів «Black Sabbath». Це стало приводом для конфлікту між лідером «Black Sabbath» Томмі Айомі та Оззі Осборном, оскільки автором усіх композицій альбому Оззі вказав лише себе.

1983-го року Осборн запросив у якості гітариста Джейка Лі та випустив студійний альбом «Bark at the Moon». Це був перший альбом, в якому весь музичний та текстовий матеріал (за винятком аранжувань) був написаний виключно Оззі без допомоги інших музикантів. У запису деяких композицій гурту допомагав струнний оркестр Льюїса Кларка, що до того співпрацював з ELO. Наступні два роки стали для Осборна кризовими, внаслідок зловживання алкоголем та наркотиками він був вимушений пройти курс лікування у клініці Bett Ford. До музики він повернувся у 1985-му році. Він змінив склад свого гурту, залишивши тільки гітариста та наступного року випустив альбом The Ultimate Sin. Після цього музиканти почали турне на підтримку платівки. Наступного року Оззі видав альбом присвячений Ренді Роудсу, що загинув. У альбом увійшли їх концертні записи. Платівка отримала назву Randy Roads Tribute, усі прибутки від продажу платівки музиканти разом із матір'ю Ренді Роудса витратили на благодійність. Того ж року з гурту пішов Джейк Лі, на місце якого став молодий талановитий гітарист Закк Вайльд. 1988-го року вийшов альбом No Rest for the Wicked, що був досить успішним. Того ж року дружина Оззі Шерон стає менеджером гурту та допомагає чоловіку позбавитись від алкогольної залежності. Але після цього у творчості Осборна почалася тривала криза. Відмовившись від алкоголю він втратив інтерес і до концертної діяльності. Повернення музиканта відбулося 1995-го року із альбомом Ozzmosis. Він зібрав блискучий гурт у який увійшли Стів Вей (гітара), Закк Вайльд (гітара), Дін Кастранова (ударні) та Тері Батлер (бас-гітара). Віртуозна гра Стіва Вея додала альбому мелодійності та сентиментальності, що не є властивими для інших альбомів Осборна. Цей альбом став одним з найкращих у творчому доробку музики.