Екранізація творів Шекспіра

1900 - 1930 роки

Однією з перших спроб екранізації Шекспірівських творів є французька стрічка «Дуель Гамлета» (Le Duel d'Hamlet), де роль принца Датського зіграла жінка - акторка Сара Бернар.

У 1900, 1902,1907 роках у Франції, Італії та США створюються стрічки "Ромео та Джульєтта", "Гамлет", "Отелло".

1908 рік - «Антоній та Клеопатра» (Antony and Cleopatra), США. Режисер фільму - Джеймс Стюарт Блектон та Чарльз Кент. Актори: Клеопатра — Флоренс Лоуренс, Октавіан Цезар — Вільям Реноус, Марк Антоній — Чарльз Чепмен, Клеопатра — Бетті Кент, Октавіан Цезар — Вільям Філліпс

1908 рік - досить плідний рік, так як активно створюються фільми на основі найвідоміших творів Шекспіра:

 *«Приборкання норовливої» (The Taming of the Shrew), США, режисер - Девід Ґріффіт, німий фільм
 **«Макбет», режисер -	Джеймс Стюарт Блектон, Короткометражний німий фільм
 ***«Джульєтта та Ромео» (Giulietta e Romeo), режисер - Маріо Казеріні, Ромео — Маріо Казеріні, Джульєтта — Марія Казеріні, Італія
 ****«Ромео та Джульєтта» режисер - Джеймс Стюарт Блектон, Ромео — Пол Панцер, Джульєтта — Флоренс Лоуренс, США
 *****«Ромео та Джульєтта», Ромео — Ґодфрі Тірп, Джульєтта — Мері Мелоун, Велика Британія. Помилково називають першою екранізацією Вільяма Шекспіра.

1910 «Король Лір» (Re Leir), Джероламо Ло Савьйо, Ермете Новеллі Італія 1910 «Король Лір» (King Lear), Велика Британія 1910 «Клеопатра» (Cléopâtre), режисери - Анрі Андреані та Фердинан Зекка, Клеопатра — Маделейн Пік; Жанна Беранжер, Стася Нап'єрковська, Мадмуазель Ріанза Франція Німий фільм. 1910 «Гамлет» (Hamlet)режисер - Ауґуст Блом Гамлет — Альвін Неусс Данія Оператор — А. Ґратк'єр 1910 «Гамлет» (Amleto)режисер -Маріо Казеріні Гамлет — Данте Капеллі Італія 1910 «Гамлет» (Hamlet)режисер - Вільям Баркер Гамлет — Чарльз Реймонд Велика Британія 1910 «Макбет» (Macbeth) Франція Виробництво компанії Le Film d'art.

1914 «Гамлет» (Amleto) Артуро Амбросіо Гамлет — Гемілтон Ревелл Італія 1916 «Макбет» Джон Емерсон Макбет — Герберт Бірбом Трі 1916 «Ромео та Джульєтта» Френсіс Бушмен та Джон Ноубл Ромео — Френсіс Бушмен, Джульєтта — Беверлі Бейн, США 1916 «Ромео та Джульєтта» Ґовард Дж. Едвардс Ромео — Гаррі Гілліард, Джульєтта — Теда Бара США 1917 «Гамлет» (Amleto) Елєутеріо Родольфі Гамлет — Руджеро Руджері Італія 1917 «Клеопатра» (Cleopatra) Ґордон Едвардс Клеопатра — Теда Брана Шарміан — Дороті Дрейк

• Юлій Цезар — Фріц Лайбер * Ірас — Делль Дункан
• Марк Антоній — Тарстон Голл * Октавіан Цезар — Генрі Де Вріе
• фараон — Альберт Роско * Кефрен — Арт Акорд
• Вентідій — Гершер Майялл * Вісник — Гектор Сарно

1921 «Гамлет» (Hamlet) Свен Ґад та Хайнц Шелл Гамлет — Аста Нільсен Німеччина 1922 «Отелло» (Othello) Дімітрі Буховєцкі Еміль Яннінґс Німеччина

Еміль Яннінґс 1929 року

1922 «Отелло» (Othello) Вернер Краус Німеччина 1923 «Венеціанський купець» (Der Kaufmann von Venedig) Вернер Краус Німеччина 1924 «Антоній та Клеопатра» (Antony and Cleopatra) Брайн Фой США Німий фільм. 1924 «Ромео та Джульєтта» Реґґі Морріс та Гаррі Світ Ромео — Біллі Беван, Джульєтта — Елліс Дай США 1929 «Приборкання норовливої» (The Taming of the Shrew) Катаріна — Мері Пікфорд США

Драматургія Шекспіра

Драматургія Шекспіра не скута ніякими жорсткими рамками. П'єса зображує не одну подію, а ланцюг подій, глядач бачить зародження, розвиток, ускладнення і розв'язку з безліччю всіляких подробиць. Нерідко перед ним проходить усе життя людини. А поруч із долею головного героя і героїні показані і долі інших учасників подій.

«Гамлет» Трагедія Шекспіра «Гамлет, принц данський» найбільш знаменита з п'єса англійського драматурга. На думку багатьох високо авторитетних цінителів мистецтва, це одне із самих глибокодумних творінь людського генія, велика філософська трагедія.

Гамлет, принц данський — трагедія Вільяма Шекспіра, відоміша просто як Гамлет, написана між 1599 та 1601 роками.

Дія цієї п'єси відбувається в Данії. У ній розповідається, як принц Гамлет здійснює помсту своєму дядькові королю Клавдію, убивці попереднього короля, Гамлетового батька, та нового чоловіка Гамлетової матері, королеви Гертруди. У п'єсі яскраво відтворено протікання справжнього й удаваного божевілля, яке проявляється то в глибокому смутку, то в шаленій люті. Серед її тем також зрада, помста, інцест і моральне падіння.

Незважаючи на значні зусилля істориків літератури, точний рік написання залишається досі спірним. До наших часів збереглися три ранні версії п'єси: вони відомі під назвами «Перше кватро» (Q1), «Друге кватро» (Q2) і «Перше фоліо» (F1). У кожному з них є рядки й навіть цілі сцени, яких немає у інших. При написанні Гамлета Шекспір, мабуть, опирався на легенду про Амлета, записану літописцем 13-го століття Саксоном Граматиком в «Діянні данів», а потім переказану вченим мужем 16-го століття Франсуа де Бельфорестом, а також, можливо, на втраченій п'єсі єлизаветинської доби, відомій у наші дні як «Ур-Гамлет». Зображувати людей такими, якими вони є, — так розумів Шекспір завдання мистецтва. Чого він не договорив, я можу доповнити: художнє зображення повинне бути таким, щоб читач і глядач був здатний сам дати моральну оцінку кожному персонажу. Саме так створені ті, кого ми бачимо в трагедії.

В останні роки творчості Шекспіра (1608-1612) його п'єси набувають іншого характеру. Вони віддаляються від реального життя. У них звучать казкові, фантастичні мотиви. Але й у цих п'єсах — «Перикл», «Зимова казка», «Буря» — Шекспір засуджує деспотизм і свавілля, стає на захист дорогих йому ідеалів, славить силу любові, віру і кращі риси людини, стверджує природну рівність усіх людей. Вигук героя однієї з цих п'єс: «Яке прекрасне людство!» — може служити знаком епохи відродження, що подарувала світу Шекспіра.

"Ромео і Джульєтта"

Ромео і Джульєтта (англ. Romeo and Juliet) – трагедія Вільяма Шекспіра, в якій розповідається про трагічне кохання двох молодих веронців із ворожих родин.

П’єса написана десь приблизно в 1595 або раніше. За життя Шекспіра вона видавалася 4 рази: у 1597, 1599, 1609, дата ще одного видання не встановлена. У 1623 вона була надрукована in folio.

Екранізація творів

Шекспір —- автор 37 п'єс, 2 поем, а також 154 сонетів, що відрізняються гарячим почуттям, насиченістю думки. Творчість Шекспіра є однією з вершин художньої культури епохи Відродження.