Користувач:Зверева Юлия
Го́ти (англ. Goths, від англ. Gothic у значенні варварський, грубий[⇨]) — субкультура, що зародилася наприкінці 70-х років XX століття у Великобританії на основі панк-руху. Готична субкультура досить різноманітна і неоднорідна, однак для всіх її представників в тому чи іншому ступені характерні специфічний імідж і інтерес до готичної музики. Від початку будучи молодіжною, нині у світі субкультура представлена людьми віком від 14 до 45 років і старшими[⇨]. Розвиток готичної субкультури був тісно пов'язаний з еволюцією музичного жанру готичний рок. Свого розквіту він набув у першій половині 1980-х років, коли широко популярними стали такі виконавці, як Bauhaus, Southern Death Cult, Siouxsie and the Banshees та інші. Істотний вплив на формування готики здійснив лондонський клуб Batcave. До 1983 року вже можна було говорити про те, що нова субкультура остаточно утвердилася[⇨]. У другій половині 1980-х і протягом 1990-х років готична субкультура отримала значну відомість, що призвело до її розділення на декілька незалежних течій[⇨]. Незважаючи на це, вона продовжила розвиватися і в наші дні являє собою неоднорідну, розгалужену систему окремих напрямів[⇨]. На сьогодні готична субкультура поширена переважно в Європі і Північній Америці, в меншому ступені — в Азії і Австралії[⇨]. Вона має розвинену соціальну та інформаційну інфраструктуру — видаються тематичні журнали, підтримуються сайти, регулярно проводяться готичні музичні фестивалі[⇨]. Основними складовими субкультури є готична мода і готична музика. Готична мода дуже різноманітна і включає низку специфічних напрямків, проте загальними рисами для більшості з них є переважання чорного кольору в одязі, специфічна атрибутика і особливий макіяж[⇨]. До готичної музики зазвичай відносять готичний рок, дет-рок і дарквейв, хоча це поняття може також включати деякі похідні жанри, наприклад, готичний метал[⇨]. На розвиток готики здійснили вплив певні літературні твори і кінострічки, а пізніше вже елементи субкультурної естетики почали проникати в масове мистецтво[⇨]. Особливо тісно готична культура пов'язана з вампірською тематикою[⇨]. Однією з психологічних основ готичного руху був «пасивний», естетичний протест проти панівних культурних стереотипів[⇨]. Для більшості представників субкультури характерні деякі спільні риси характеру (наприклад, замкнутість), проте ніякого єдиного світогляду готи не мають[⇨]. Незважаючи на те, що готи в цілому негативно ставляться до сучасного суспільства, вони здатні успішно у нього інтегруватися[⇨]. Всередині субкультури склалися свої норми і стандарти, сформувалося певне ставлення до релігійності[⇨], особливе розуміння жіночності[⇨] і мужності[⇨], специфічні погляди на міжособистісні стосунки[⇨]. Готична субкультура постійно наражається на критику з різних позицій. У засобах масової інформації найчастіше тиражується спотворений, негативний образ готики[⇨]; з боку консервативних кіл суспільства і релігійних організацій на адресу субкультури лунають різноманітні звинувачення, які частіше не відповідають дійсності[⇨]. У багатьох країнах, в тому числі в тих, що вважаються розвиненими, готи регулярно стикаються з ворожістю з боку оточуючих, а часом навіть стають жертвами агресії[⇨]. Історія формування і розвитку
Зародження і розвиток (1979–1985)
Готична субкультура довгий час сприймалась як частина панк-руху, від якого успадкувала багато елементів стилю. На фото — сучасні готи, що дотримуються традиційного іміджу «темних панків». Польща, 2003 рік
Зародження готичної субкультури відноситься до кінця 1970-х років, коли вплив панку в Британії почав слабшати, і низка гуртів (Joy Division, The Damned, The Clash та інші) звернулися до нового жанру, який отримав назву «пост-панк»[1]. Поступово виділився ряд колективів, об'єднаних спільними стилістичними особливостями, пізніше вони сформували «першу хвилю» готичного року — Bauhaus, Virgin Prunes, Southern Death Cult, Sex Gang Children, Specimen, Ausgang[1]. Єдиної думки щодо того, який гурт був першим «дійсно готичним», немає — першопрохідцями жанру називають багатьох виконавців, наприклад, Killing Joke або Gloria Mundi, тим не менш, прийнято вважати, що першість у винайденні нового жанру належить гурту Bauhaus[1]. Серед перших готичних записів музикознавці виділяють сингл «Bela Lugosi's Dead» Bauhaus (1979)[2][3], альбоми Join Hands (1979) і Juju (1981)[1] Siouxsie and the Banshees. До 1981 року вже можна було говорити про те, що навколо цих груп сформувався новий молодіжний рух — його основу складали шанувальники творчості музикантів, які перейняли у них окремі елементи іміджу[4]. Ймовірно, найважливішим для готичної субкультури можна вважати 1982 рік, який ознаменувало відкриття знаменитого клубу Batcave — деякі соціологи вважають, що саме ця подія визначила дату виникнення субкультури[5]. У тому ж році вийшов альбом Pornography гурту The Cure, який сучасні дослідники вважають однією з вершин ранньої готичної музики[6].
Готика довгий час сприймалась як частина панк-руху. Назви субкультури готів (англ. Goths, англ. Goth subculture) і музичного жанру готичний рок (англ. Gothic Rock або англ. Goth Rock) з'явилися в англійській мові тільки на початку 1980-х (хоча Меллорі О'Доннелл стверджує, ніби слово Gothic використовувалося в пресі ще в 1967 році[1]). Достеменно їх авторство невідоме, однак цілком можливо, що ці дефініції ввели у вжиток журналісти видань Melody Maker і NME, причому спочатку вони вживалися в іронічному значенні — словом «готичний» (в англійській мові gothic означає також варварський, грубий, жорстокий) рецензенти прагнули підкреслити похмурість і композиційну простоту мелодій, створених представниками нового жанру[7]. Однією з перших груп, що отримала ярлик «готичної», стала Joy Division — так охарактеризували стиль колективу критики Мартін Ханнетт і Тоні Вілсон. За іншою версією, назва зобов'язана існуванням Ієну Естбері, вокалісту групи Southern Death Cult, який дав своєму приятелеві Енді МакЕлліоту з Sex Gang Children прізвисько «Граф Візігот» і «Готичний гоблін», а його фанатів прозвав «готами»[8]. Можливо, Естбері не стільки «винайшов» цей термін, скільки сприяв його поширенню[9]. У жовтні 1983 року журналіст Том Вег описав «орди готів» в журналі Zig Zag; з цього моменту назва субкультури надійно закріпилася.
[ред.]Розщеплення і мейнстримна популярність (1985–1995)
Друга половина 1980-х років позначилася виникненням «другої хвилі» готичного року (до виконавців цього періоду відносяться Sisters of Mercy, The Mission, Fields of the Nephilim, All About Eve та інші гурти) і поступовим відходом представників «першої хвилі» у тінь — одні колективи (наприклад, Bauhaus) розпалися, інші (The Cult, Flesh for Lulu) змінили жанр[1]. Саме в цей період (з середини 1980-х до початку 1990-х) готика стала популярною і почала активно висвітлюватись виданнями мейнстриму[10].
З початком 1990-х років готична субкультура утвердилася як «сцена», — про неї вийшли перші книги, були записані перші музичні компіляції, — і в той же час вона зазнала значного спотворення, зіткнувшись з припливом нових учасників, які не мали уявлення про її суть й історію[1]. Прагнення зберегти дух руху призвело до відходу готів в андеграунд[11]. Багато хто з них (у тому числі відомі музиканти[12]) навіть відмовлялися називати себе готами, вважаючи, що цей термін виявився занадто сильно скомпрометованим[13]; подібна тенденція зберігається до-сьогодні[14]. Популярність ряду колективів, особливо Sisters of Mercy, призвела до того, що готична музика стала менш оригінальною — багато новоутворених гуртів просто запозичили елементи стилю у вже популярних виконавців, в результаті чого їх творчість починала видаватися банальною імітацією[15]. Відповідно до заяви журналістів New Musical Express, готика припинила існування у 1991/1992 році[16] — хоча насправді вона скоріше пішла у тінь і замкнулася в собі[12]. Гурти, що виникали в цей період, охоче приймали визначення «готичних» на відміну від своїх попередників; вони спромоглись, незважаючи на деяку вторинність звучання, сформувати власну розвинену сцену, яку популярні видання майже не висвітлювали[12]. 1995 рік можна вважати переломним моментом — в цей час готика зовсім перестала шокувати і дивувати, вона фактично інтегрувалася у західне суспільство і стала його більш-менш звичною частиною[17].
Протягом 1990-х і 2000-х років субкультура зазнала розщеплення — від руху відкололися кілька регіональних напрямів, часто протилежно орієнтованих, відбулося взаємопроникнення музичних жанрів; в результаті на сьогоднішній день уявлення про «готів» можуть дуже сильно варіюватися[18]. Це закономірно породжує суперечки і призводить до непорозумінь — так, наприклад, в США (через некомпетентність журналістів) під «готичними» найчастіше розуміють одразу всі напрямки, які не відносяться до мейнстриму[19], а німецька «Шварц-сцена», яка зазвичай асоціюється з субкультурою, насправді об'єднує величезну кількість різноманітних музичних жанрів — від електронної танцювальної музики до блек-металу[18].
[ред.]Сучасний стан
Серед сучасних представників субкультури можна умовно виділити два великих напрямки — до першого відносяться готи, які віддають перевагу музиці «традиційних» жанрів (готичний рок, пост-панк, дарквейв), до другого — шанувальники EBM, дарк-електро і подібних стилів, що мають з початковою готикою мало спільного; відмінність в смаках призвела до того, що у представників цих двох течій виникли різні модні тенденції, часто вони відвідують різні клуби і фестивалі, користуються вузько орієнтованими Інтернет-ресурсами — відповідно, і розуміння «готики» у них може бути майже протилежним[20]. Посилилося і розмежування між представниками різних вікових груп всередині готичної спільноти, часто вони насилу знаходять спільну мову[21]. Для сучасних готів постійні суперечки, дискусії і роздуми про те, що ж «насправді» є «справжня готика», становлять невід'ємну частину їхнього життя всередині субкультури[22]. Крім «справжніх» готів, існують і «позери», кількість яких почала збільшуватися в 1990-х — найчастіше це підлітки, які намагаються виглядати як представники субкультури, але не розбираються в її історії, музиці й моді; для їх позначення нерідко використовуються різні зневажливі прізвиська[23].
На протязі 1990-х і 2000-х років активно розвивалися відносно самостійні напрямки всередині субкультури — наприклад, течія кібер-готів
Незважаючи на те, що багато гуртів, завдяки яким сформувалася субкультура, зійшли зі сцени, багато представників, які прийшли до неї в 1980-х, продовжують вважати себе готами; в той же час вона постійно поповнюється молоддю[24]. Чимало дизайнерів одягу, ювелірів і виробників біжутерії орієнтують свою продукцію виключно на готів[25] (серед них відомі, наприклад, компанія Alchemy Gothic, що випускає різного роду прикраси з 1977 року[26], марки одягу X-TRA-X[27] і Kambriel[28], фірма Urban Decay, що спеціалізується на виробництві готичної косметики[29]). Випускаються кілька журналів (наприклад, британські Dominion Magazine[23] і UnScene Magazine) і безліч фензинів[30] (серед найвідоміших — Meltdown, що виходив до 2004 року[31], і Kaleidoscope[32]), присвячених виключно готичній музиці, пов'язаним з нею подіям і субкультурі в цілому. Німецькі видання Sonic Seducer, Zillo і Orkus не є повною мірою «готичними», оскільки приділяють увагу безлічі жанрів музики, проте готи, безумовно — їх основна аудиторія[33]. Серед готичної преси на романських мовах можна виділити журнал Elegy, що має дві версії — французьку і подвійну іспано-португальську[34]. У 2006 році побачило світ перше друковане готичне видання в Україні — журнал Gothica Українського готичного порталу.[35]
Центрами, навколо яких формуються локальні готичні співтовариства в Західній Європі і США, часто стають «дружні субкультурі» клуби[36]. Сформувався навіть особливий танцювальний стиль, характерний для готів[37] — зазвичай вони танцюють поодинці, здійснюючи хвилеподібні рухи всім тілом[38] або навіть просто ходять по танцполу під музику[39]. Деякі дослідники описують це явище як «траурні» або навіть «анти-танці»[39]. Деякі клуби перетворюються у свого роду закриті співтовариства зі своїми суворимим правилами, нормами поведінки і ритуалами[40].
Важливу роль в сучасній готичній субкультурі відіграє Інтернет[41][42]. У Європі та США існує розгалужена система готичних сайтів і форумів, яка частково замінює «живе» спілкування і допомагає встановлювати численні контакти[43]. У той же час Інтернет сприяє розмежуванню представників спільноти, оскільки поріг входження новачків на зарубіжних готичних сайтах дуже високий, а при найменшому натяку на некомпетентність вони ізолюються; це призводить до швидкого відсіювання «позерів» і випадкових відвідувачів. Багато смакових стандартів і субкультурних норми нині формуються саме на тематичних ресурсах[44]. Серед так званих «Інтернет-готів», як і у всіх інших, існує поділ на «повноцінних» учасників і «позерів», сформувався свій особливий сленг[21].
[ред.]Поширеність у світі
Група сучасних готів різних стильових напрямків. Торонто, 2008 рік На сьогодні готична субкультура представлена переважно на Заході — у Великобританії, Сполучених Штатах, Франції[24], Німеччині й Скандинавії[18]. Розвинені готичні спільноти існують в Торонто (Канада), Брісбені і Мельбурні (Австралія)[45]. Поширення субкультури довгий час не торкалось Азії, але приблизно на початку 2000-х років готика проникла в Японію, де стала популярною за рахунок змішування з жанром Visual kei; втім, «справжні» японські готи всіляко дистанціюються від Visual kei і не визнають прихильників цього напряму за «своїх»[46]. Приблизно з 1998 року готика розвивається в Сингапурі[47]. Існує вона й в інших країнах, наприклад, в державах Карибського басейну і в Латинській Америці, хоча там вона менш поширена[48]. За приблизними оцінками середини 2000-х років, у Великобританії проживають близько десяти тисяч представників субкультури[49]; в одному тільки Лондоні діють два паби, нічний клуб і музичний магазин, які повністю і виключно орієнтовані на готів[24], а так званих «дружніх» (англ. Goth-friendly) субкультурі закладів набагато більше. Единбург і Манчестер також можна вважати помітними центрами зосередження готів у Британії, а в Лондоні і на південному сході Англії розвинена кібер-гот-сцена[32]. Тим не менш, локальні спільноти зберігають «закритий» характер — на відміну від Німеччини, де готику поставили на потік, в Сполученому Королівстві вона продовжує існувати як андеграундна течія[32]. У Британії, як і раніше активно видаються саморобні готичні фензіни, іноді вони навіть конкурують з великими журналами[50]. Ізольованість від «великого світу» позитивно впливає на місцеву субкультуру — кількість «випадкових» представників в ній нижче, ніж де-небудь ще[32]. У США великі локальні спільноти готів є в Лос-Анджелесі[51], Сан-Франциско, Новому Орлеані[52], Нью-Йорку[46] і Сієтлі, менші — в безлічі міст, включаючи Атланту і Клівленд[42]. Як і в Британії, субкультура тут переважно перебуває в андеграунді — місцеві готи нечисленні порівняно з шанувальниками індастріал-металу, з якими їх часто плутають[53]. Частково тому в США особливо розвинена готична Інтернет-спільнота[46]. Тим не менш, клубна інфраструктура зовсім не перебуває в занепаді — вже у 1990-і в кожному великому місті Сполучених Штатів був хоча б один готичний клуб[54]. Серед музичних уподобань американських готів особливе місце як і раніше посідає дет-рок[46]. У Німеччині, на відміну від багатьох інших європейських країн, готика протягом 1990-х років не тільки не пішла в тінь, а й активно розвивалася, в результаті чого зараз там існує стійке субкультурное співтовариство; в основному саме в цій країні проводяться масштабні фестивалі і випускаються високотиражні журнали відповідної тематики[33]. Однак медійність та коммерціалізірованність німецької готичної субкультури привела до того, що вона стала залучати значну кількість «позерів»[55]. У Німеччині набагато частіше, ніж в інших країнах, популярністю серед готів користуються неготичні музичні жанри або кросовери — «середньовічний готичний рок», EBM, неофолк[55]. [ред.]Готичні події
Пара «вікторианських» готів на фестивалі Whitby Gothic Weekend, 2007 рік
В даний час існує чимало фестивалів, присвячених головним чином музиці, популярній серед готів. До найбільш відомих з них відноситься британський Whitby Gothic Weekend, який проводиться з 1995 року і кожен раз привертає близько двох тисяч глядачів[56]. Цей захід, що проходить в англійському містечку Вітбі двічі на рік, славиться якісною організацією[57]. У Whitby Gothic Weekend репутація «престижного» фестивалю, і від його відвідувачів вимагають «смаку і витонченості» в одязі й поведінці[58].
З 2000 року проводиться фестиваль M'era Luna в Німеччині, що збирає велику кількість глядачів з усієї Європи[56]. На ньому виступають не тільки готичні гурти, проте його основна орієнтація на представників субкультури не викликає сумнівів. Вельми знаменитий й інший захід — Wave-Gotik-Treffen в Лейпцигу, що привертає до 25 000 відвідувачів кожен рік[51]. Середньорічна кількість глядачів обох фестивалів варіюється від 15 до 20 000 осіб[33].
У США популярністю користується щорічний з'їзд Convergence, який організують в різних містах з 1995 року[51]. Цей фестиваль був заснований групою однодумців, які спілкувалися в Інтернеті і вирішили зустрітися в реальному житті, проте з часом став залучати значну кількість відвідувачів «зі сторони» і тому приблизно з 2006 року став більш закритою подією, ніж раніше[59]. Drop Dead Festival, орієнтований в основному на любителів дет-року і беткейва, спочатку влаштовувався в Нью-Йорку з 2002 року, а з 2007 проводиться в різних країнах Європи[60]. Серед інших фестивалів, повністю або частково присвячених готичній музиці, можна назвати німецький Amphi Festival, польський Castle Party, фінський Lumous; велика кількість менш масових заходів організовується у Великобританії, Німеччині і Нідерландах.
З 2010 року 22 травня представниками субкультури відзначається (переважно в Британії) неформальне свято — «Всесвітній день готів» (англ. World Goth Day)[61].
Готична мода
У панків готи запозичили багато елементів іміджу, у тому числі ірокези і пірсинг. На фото — гот з Німеччини, 2006 рік Докладніше: Готична мода Зовнішній вигляд — одяг і взуття, зачіски, атрибутика — є однією з найважливіших складових готичної субкультури і може наділятися першорядним значенням в очах її носіїв[62]. Навіть виник термін «гот з торгового центру» (англ. Mall Goth), яким глузливо позначають тих, хто купує найбільш доступні і не завжди «по-справжньому готичні» предмети одягу в звичайних магазинах, а не робить замовлення дизайнерам; насправді (в силу дорожнечі і складності таких замовлень) навіть готи, що найбільш прискіпливо відносяться до своєї зовнішності, не можуть собі дозволити повністю одягатися у дизайнерів[63]. Законодавцями готичної моди були музиканти, на чий зовнішній вигляд орієнтувалися їх шанувальники[64]. На ранньому етапі розвитку готичної субкультури для її представників були типовими окремі елементи іміджу панків — у цього руху готи запозичили пірсинг, зачіски у вигляді високих «шипів» й ірокези[7]. Готична мода 1980-х років була набагато більш екстремальною і епатажною, ніж це спостерігатється зараз[65], і розвивалася на основі принципу «зроби сам» — її шанувальники власноруч шили собі одяг і робили прикраси з доступних матеріалів, а придбані в магазинах речі частіше всього або перекроювали, або всіляко «модифікували»: розривали, прикрашали нашивками і англійськими шпильками[66]. Основними складовими сучасного готичного іміджу є переважання чорного кольору в одязі[67], використання металевих або срібних прикрас із символікою готичної субкультури і характерний макіяж[68]. Типова атрибутика готів — анх (давньоєгипетський символ безсмертя, що одержав поширення після виходу фільму «Голод»), хрести (в тому числі кельтський), зображення кажанів і символів смерті[69][33]. Готи іноді носять різноманітні магічні або окультні знаки[33]. На думку В. К. Хазова, ці символи у готів отримують нове, конструктивне значення, — вони стають знаками «подолання буденності і обмеженості», а їх релігійний зміст (наприклад, зв'язок хрестів з християнством) повністю втрачається[69]. Макіяж можуть використовувати як жінки, так і чоловіки. Він не є повсякденним атрибутом і, як правило, наноситься перед відвідуванням концертів і клубів. Основні елементи макіяжу — біла пудра для обличчя (зазвичай вважається, що обличчя має бути дуже блідим і худим), темна підводка навколо очей і чорна або червона губна помада[70]. Додаткові аксесуари можуть включати пірсинг, татуювання, контактні лінзи (переважно червоні, зелені і жовті) і накладні ікла (в основному у любителів «вампірського» стилю), але вони не є обов'язковими[71]. У 1980-і роки були популярні «ланцюжки до носу» (протягнуті між ніздрями і вухом), але сьогодні вони зустрічаються досить рідко[72]. Зачіски в готичній моді доволі різноманітні. «Класичний» варіант зачіски, поширений у ранні 1980-і, це волосся середньої довжини, пофарбоване в чорний колір, що стирчить на всі боки або оформлене у вигляді шипів[15]. Але в сучасній субкультурі часто носять довге волосся, іноді укладене у формі хитромудрих конструкцій[73], або навіть ірокезів[68]. Довге волосся зазвичай вирівнюється і фарбується в чорний або, навпаки, яскраво-білий колір[64]. Ірокез, запозичений у панків, готи перетворили на так званий «детхоук» (англ. Deathawk, від англ. Deathrock — дет-рок і англ. Mohawk — ірокез): з боків волосся голиться або дуже коротко зістригається, а зверху піднімається і фіксується або у вигляді високих шпильок, або у вигляді плутаного, кошлатого клубка[74]. Таку зачіску, як і випливає з її назви, полюбляються робити шанувальники дет-року[74]. Одяг може бути як підкреслено тісним і щільно огортати фігуру, так і достатньо вільним або навіть відкритим[64]. З взуття поширені високі гостроносі шкіряні чоботи (жіночі — часто на тонкій шпильці), важкі черевики (іноді армійського типу, часто на високій платформі)[75]. Готеси всіх напрямків дуже часто носять корсети з різних матеріалів — оксамиту, парчі, вінілу, шкіри, латексу[76]; чоловічий костюм найчастіше складається зі штанів і сорочки, їх зовнішній вигляд залежить від конкретного стильового напряму, до якого належить гот[77]. Деякі представники субкультури надають перевагу одягу, стилізованому під моду XVIII–XIX століть (так звані «вікторіанські готи», англ. Victorian Goths, і «романтичні готи», англ. Romantigoths). Жінки, які дотримуються такого стилю, зазвичай носять довгі сукні, корсети, мереживні вуалі, довгі рукавички, декоративні парасольки, чоловіки — фраки і циліндри[25] або «романтичні» блузи[33]. На формування типово готичного жіночого іміджу справив значний вплив образ «фатальної жінки», який зародився ще у вікторіанську епоху і був популяризований фільмами жанру нуар[78]. «Вампірський» тип зовнішності, частково схожий на «вікторіанський», також широко популярний. Багато готес обирають стиль навіяний образами Мортіші Аддамс, Вампіри і Ельвіри[79]. Для чоловіків зразками є харизматичні персонажі-вампіри, наприклад, Лестат де Ліонкур[64]. Представники цього стилю, як правило, носять анхи[80]. Серед деяких готів популярна вестерн-естетика — ковбойські капелюхи, шкіряні жилети і штани з бахромою, чоботи. Вона увійшла в моду завдяки гуртам Fields of the Nephilim[1] і The Cult, які використовували подібний імідж, щоб створити образ романтичних одинаків, зухвалих знедолених бунтівників[81]. Крислатого капелюха носив і Ендрю Елдрич з Sisters of Mercy, щоб затінити обличчя[15]. До вестерн-готів дотичні шанувальники готабілі, чий стиль одягу може варіюватися, але найчастіше заснований на іронічному переосмисленні естетики ретро. На формування жіночого образу цієї течії сильно вплинула знаменита пінап-модель Бетті Пейдж[82].
Елементи фетиш-естетики міцно закріпилися в готичній моді. На фото — готеса з Сан-Франциско, 2008 рік
Готична мода може зближуватися зі стилями одягу інших напрямків — наприклад, ріветхедів або шанувальників метал-музики: готи теж нерідко носять шкіряний одяг, ланцюги і металеві аксесуари[70]. Іноді використовуються атрибути садомазо, наприклад, нашийники — ці елементи вперше з'явилися ще в іміджі Сьюзі Сью і мали підкреслити її образ «жінки-вамп»[83]. Одяг з латексу популярний у готів не менше, ніж серед ріветхедів і любителів BDSM[70], оскільки з початку 1990-х років в готиці широко поширилася фетиш-мода[33] і з'явилися спеціалізовані магазини фетиш-одягу назразок Demask[84]. На сьогодні готична і фетиш-субкультури зблизилися і стали настільки дружніми, що представники останньої нерідко проводять свої заходи в готичних клубах[85]. Готична мода вплинула на формування субкультури стімпанку, естетика якої багато в чому близька представникам «вікторіанського» і «романтичного» напрямків; за словами соціолога і літературознавця Майкла Дю Плессі, вся стімпанк-мода в принципі заснована на готичній, хіба що в ній замість чорного кольору частіше використовується коричневий[86].
У 1990-х виникла свого роду «субкультура всередині субкультури» — в окремий стильовий напрям виділилися кібер-готи[87], чия мода являє собою щось середнє між готичною й індустріальною. Представники цього стилю використовують в одязі яскраві «кислотні» кольори, віддають перевагу одягу з ненатуральних тканин[88], носять черевики на високій платформі[32], часто використовують елементи естетики кіберпанку. Багато кібер-готів носять дредлоки[89].
Існують й більш ексцентричні стилі одягу — наприклад, в окремий напрямок іноді виділяють «фейрі-готів», які прагнуть бути схожим на класичних фей з кельтського фольклору і одягаються відповідно, аж до використання штучних «крилець»[90]. У Японії готика частково змішалася з місцевою субкультурою Visual kei, що породило такий стиль одягу, як «готична лоліта»[91]. Як правило, «лоліти» носять сукні до колін у вікторіанському стилі з воланами і кринолінами, капелюшки, декоративні парасольки і туфлі із заокругленими носами на платформі; є безліч марок одягу, призначених спеціально для представниць цього стилю, що поступово стає популярним і на Заході[92][93].
В теперішній час багато представників субкультури не підтримують імідж постійно, а одягаються в готичному стилі тільки тоді, коли рушають на концерти або інші тематичні заходи — їх часом іронічно називають «готами по вівторках» (англ. Tuesday Goths; по вівторках в деяких нічних клубах проводяться готичні вечірки)[94]. Тим не менш, навіть в тих випадках, коли готи не можуть дозволити собі постійно підтримувати обраний стиль, вони прагнуть зберігати в своїй зовнішності бодай його окремі елементи[95]. Готи, що працюють в установах із строгим дрес-контролем, можуть використовувати «корпоративний» стиль з мінімумом прикрас і макіяжу[77][96] (т. зв. «готи — раби корпорацій», англ. Corporative Slave Goths). Ставлення до таких представників субкультури всередині їх спільнот може бути різним, проте зазвичай їх сприймають нормально, без упередження[94].
Примітно, що на сучасному етапі готична мода може впливати на «високу» і навіть змагатися з нею[97]. Деякі відомі кутюр'є, наприклад, Джон Гальяно[98][99], Александр Макквін[92][100], Жан-Поль Ґотьє і Ямамото Йодзі[93], в різний час створювали колекції, явно натхненні класичним готичним іміджем, а модельєр Рік Овенс відверто зізнавався, що симпатизує субкультурі і зазнавав її впливу[101][102].
[ред.]Символіка готів
Готична естетика вкрай еклектична за набором вживаних і популярних символів, можна зустріти і єгипетську і християнську і кельтську символіку. Основним готичним символом є єгипетський анкх, символ вічного життя — ймовірно, у зв'язку з темою вампірів, безсмертя. Також часто вживаються й інші єгипетські символи — такі як «Око Ра». Християнська символіка використовується менше, переважно в вигляді звичайних розп'ять (тільки зі стильним дизайном). Кельтська символіка зустрічається у виді кельтських хрестів і різних кельтських орнаментів. Досить широко представлена окультна символіка — використовуються пентаграми (як звичайні, так і перевернуті), перевернуті хрести, восьмипроменеві зірки (символи хаосу). Також використовується безліч різних символів смерті — прикраси з кістяками, черепами, і т. д.. До чисто готичних символів можна віднести кажанів — різні зображення кажанів (зв'язок з вампірами очевидний) ви можете зустріти на сотнях готичних сторінок в Інтернеті і на багатьох прикрасах. Також символами готичної субкультури можна рахувати вовка, сову.
Готи (субкультура) [[[Файл:http://www.example.com назва посилання]]]