Конспект уроку №6 ОС Windows
Тема: Поняття файлу. Ім'я та розширення імені файлу. Каталоги (папки) та підкаталоги файлів. Шлях до файлу. Зарезервовані імена зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера. Функції та склад операційної системи. Класифікація операційних систем. Принципи роботи користувача з операційною системою. Інтерфейс операційної системи. Різні види інтерфейсів. Основні об'єкти, з якими працює операційна система. Правила роботи з об'єктами.
Мета: сформувати основні поняття з теми
Тип уроку: Формування ЗУН учнів. Лекція.
Обладнення: ПК.ОС
Хід уроку
І. Вивчення нового матеріалу.
Під час організації роботи комп’ютера (інформаційної системи) роль адміністрації відіграє програма або набір програм, який називають операційною системою.
Операційна система – це набір управляючих програм, які забезпечують роботу інформаційної системи, а саме здійснюють управління роботою апаратної і програмної складових інформаційної системи, координують взаємодію окремих частин цих складових, дають змогу користувачеві здійснювати загальне управління інформаційною системою на рівні заздалегідь занесених до запам’ятовуючих пристроїв машини програм.
0сновні функції операційної системи такі
1) забезпечення доступу до файлової системи на дисках;
2) налагодження діалогу між комп'ютером та користувачем засобами командного чи графічного інтерфейсу;
3) підтримка однозадачного чи мультизадачного режиму роботи;
4) підтримка режиму колективного використання комп'ютера і розподіл ресурсів між користувачами;
5) забезпечення ефективної взаємодії процесора та пристроїв уведення-виведення;
6) захист і відновлення інформації та обчислювального процесу у випадку помилкових дій користувача або аварійних ситуацій
Операційна система складається з таких складових: файлова система, драйвери зовнішніх пристроїв, процесор вказівок. Файлова система забезпечує виконання всіх необхідних операцій з файлами: створення, зберігання, перейменування, копіювання, вилучення тощо. Драйвери зовнішніх пристроїв – це спеціальні програми для управління зовнішніми пристроями, такими як принтер, сканер, модем, дисковод, дисплей, клавіатура тощо. Процесором вказівок або командним процесором називають спеціальні програми, які перекладають на машинну мову вказівки користувача, що можутьвводитися з клавіатури та інших пристроїв введення. Кожна операційна система має свій набір вказівок для того, щоб управляти комп’ютером. Основні прийоми роботи з об’єктами Windows Для ефективного і зручного використання усіх можливостей сучасних IBM-сумісних комп’ютерів застосовують операційні системи Windows. Усі вони мають середовище, яке характеризується графічним інтерфейсом, багатозадачністю та можливістю працювати одночасно з багатьма вікнами. Графічний інтерфейс Windows дає змогу розміщувати всі об’єкти на екрані з точністю до пікселя. Зовнішній вигляд усіх об’єктів стандартизований, що полегшує роботу користувачеві. Після завантаження Windows, на екрані з’являється Робочий стіл. Для цього об’єкту використовується аналогія з робочим столом: користувач може розкласти на своєму віртуальному робочому столі файли та папки у зручному для нього порядку, відкрити потрібні документи. На відміну від реальних документів, віртуальні мають вигляд значків-піктограм. Управляти цими об’єктами Робочого столу можна за допомогою маніпулятора миша. На екрані монітора є курсор або покажчик миші. Переміщуючи маніпулятор, користувач може керувати положенням покажчика миші на екрані. Маніпулятор має, як правило, дві кнопки (ліву та праву). Більшість операцій здійснюється за допомогою лівої кнопки миші. При натисненні цієї кнопки один раз відбувається: виділення файлів, папок та ярликів; активізація меню та пунктів меню; активізація кнопок, прапорців та індикаторів. При натисненні лівої кнопки двічі – відкривається файл, папка або завантажується програма, на яку посилається ярлик. Якщо натиснути ліву кнопку, і не відпускати її, то при переміщенні миші можна переміщувати об’єкти по Робочому столу. Такий спосіб називається Drag and Drop – перетягни та кинь. При натисненні правої кнопки миші активізується контекстне меню об’єкта. Контекстне меню – це перелік команд або операцій, які можна виконати над даним об’єктом. Майже кожний об’єкт операційної системи Windows має своє контекстне меню.
Структура вікна Windows та дії з ним
У перекладі з англійської мови слово "Windows" означає "Вікна". Об’єкт "вікно" – центральний у системі Windows. Всі програми (додатки, задачі) виконуються в окремих вікнах. Будь-який діалог з користувачем також відбувається у відповідних вікнах. Кожне з вікон у системі Windows має певний стандартизований набір компонентів. Вікна операційної системи Windows є чотирьох видів: програмні (мають свою систему вказівок і головне меню, рядок стану та прикладні вікна), прикладні (можуть існувати лише в середовищі де якої програми (програмному вікні), в межах якої їх дає змогу переміщувати), діалогові (містять спеціальні елементи, за допомогою яких користувач може змінити або уточнити параметри роботи в програмному середовищі: кнопки, списки, текстові поля для введення даних, лінійки прокрутки, перемикачі, прапорці, повзунці тощо. Їх дає змогу переміщувати, але змінити розміри не можна), інформаційні (містять повідомлення про помилку, деяку довідку, пораду чи попереджувальну інформацію. Не дає змогу змінювати розміри та місцеположення. Їх поява призупиняє виконання будь-якоїоперації, поки вікна не закрити). Операційна система Windows є багатозадачною, тому в її середовищі можна одночасно працювати з декількома програмами та з багатьма вікнами. При цьому активним може бути лише єдине вікно, яке візуально виділяється за яскравим забарвленням. Щоб зробити вікно активним достатньо на-тиснути ліву кнопку миші у будь-якій його частині. Файлова система операційної системи Windows У комп’ютері є кілька накопичувачів на магнітних дисках (дисководів). Накопичувачі на магнітних дисках іменуються А:, C:, D: і т.д. Як правило, у комп’ютері є накопичувач на гнучкому магнітному диску А: та накопичувач жорсткому магнітному диску, який розбивається на декілька логічних С:, D:. Файлова система – це набір правил та угод, що визначають організацію даних на носіях інформації. Інформація на магнітних дисках зберігається у файлах. Файл – це поіменована область на диску чи іншому машинному носії. Вся інформація на дисках зберігається у файлах, а саме тексти програм, документи, готові до виконання програми і т.п. Кожний файл має властивості:
ім’я, яке складається з двох частин: власного імені та розширення. В імені файла може бути від 1 до 256 символів. Розширення починається з крапки, за якої йдуть від 1 до 256 символів (як правило, розширення складається із 3-4 символів). Наприклад,
command.com paper.doc autoexec.bat. Ім’я та розширення файла можуть складатися з прописних і рядкових букв латиниці й кирилиці, цифр і символів - _ $ # & @ ! % (){}’"*. В імені та розширенні файла прописні й рядкові букви є еквівалентними. Ім’я файла повинно бути унікальним у межах одного диску. Розширення в імені файла є необов’язковим. Більшість програм за умовчанням надають розширення файла під час його збереження, і заним Ви можете довідатися, у середовищі якої програми був створений файл. В середовищі Windows розширенню файла ставиться у відповідність піктограма (маленький малюнок, який схематично відображує вміст файла), за якою дуже легко визначити тип файла.
розмір або об’єм файла, який вимірюється в одиницях виміру двійкового коду:
1 або 0 = 1 біт 8 бітів = 1 байт 1024 байти = 1 кілобайт (Кб) 1024 Кб = 1 мегабайт (Мб) 1024 Мб = 1 гігабайт (Гб)
дата і час створення файла, його останньої модифікації та останньої процедури відкриття.
Щоб упорядкувати файли на диску, їх розміщують по різних каталогам (directory). Папка – це спеціальне місце на диску, у якому зберігаються імена файлів, інформація про їх. Для того, щоб відкрити папку, як і будь-який об'єкт, по її значку необхідно двічі клацнути мишкою, або натискувати на ньому клавішу Enter. Розкрита папка є звичайним вікном: з меню, панеллю інструментів і іншими необхідними обладнаннями. Відкрити будь-який об'єкт у вікні папки можна подвійним клацанням миші по ньому, командою меню (Файл / відкрити) або натисненням клавіші Enter. Залежно від настройок меню (Вигляд / параметри) підлегла папка або розкриється в новому вікні, або займе поточне вікно.. У кожній папці може бути багато файлів, але кожен файл завжди реєструється тільки в одній папці. Кожна папка має ім’я, і може бути зареєстрована в іншій папці. Якщо папка Х Кожна папка має властивості:
ім’я, яке може містити від 1 до 256 символів латиниці й кирилиці, цифр і символів: _ $ # & @ ! %
(){}’"*. В імені папки прописні та рядкові букви є еквівалентними. Ім’я папки повинно бути уніка- льним у межах одного диску. Розширення папка не має. В середовищі Windows папці ставиться у відповідність піктограма . Шлях до файла – це послідовність з імен папок, розділених символом «\». Цей шлях задає маршрут від диска до тієї папки, де знаходиться потрібний файл. Повне ім’я файла або шлях до файла має наступний вид (дужками [ ] позначаються необов’язкові елементи): [дисковод:]\шлях\ім’я_файла Наприклад, D:\10 клас \моя.doc
Дії з папками та файлами
Над папками та файлами можна проводити операції: створення, копіювання, переміщення, вилучення, перейменування, відкриття, перегляд властивостей тощо. Усі ці операції можна здійснювати використовуючи вікно "Мой компьютер" або програму "Проводник".Щоб запустити програму "Проводник", натисніть кнопку Пуск, виберіть команду Программы, а потім вкажіть пункт Проводник. Інший шлях запуску програми – натиснути на значку "Мой компьютер" правою кнопкою миші, а потім вибрати команду "Проводник" у контекстному меню. Після виконання вказаних дій на робочому столі з’явиться вікно цієї програми (мал. 1). Воно має стандартну структуру, лише робоча область вікна містить дві панелі: зліва знаходиться панель дерева папок, а справа – панель списку, у якій завжди відображається вміст тієї папки, яка виділена у дереві. У рядку Адрес відображується шлях до поточної папки (та, яка відкрита у даний момент часу). У рядку стану – інформація про кількість об’єктів у поточній папці, їхній об’єм і кількість вільного дискового простору.
Мал1
Для переходу в будь-яку папку потрібно один раз натиснути ліву кнопку миші на її значку чи імені у лівій панелі або двічі – у правій. Ви можете запустити програму або відкрити документ (папку) подвійним натисненням лівої кнопки миші на потрібному об’єкті у правій панелі. Перейти з підпапки у надпапку можна кнопкою . Вигляд вмісту правої панелі можна змінювати за допомогою команд меню Вид, або однойменної кнопки панелі інструментів . Ліва панель не є обов’язковим елементом, за допомогою кнопки можна її прибрати або встановити. Більшість операцій над файлами і папками виконується однаково.
Створення нової папки 1. Відкрийте диск та папку, де ви хочете утворити нову папку. 2. Активізуйте команду меню Файл > Создать > Папка. 3. Введіть ім’я нової папки з клавіатури. Натисніть клавішу ENTER. Копіювання файлів та папок 1.Виділіть об’єкти, які ви хочете скопіювати. 2.Активізуйте команду меню Правка > Копировать. 3.Відкрийте папку, в яку ви хочете помістити копії об’єктів. 4.Активізуйте команду меню Правка > Вставить. Переміщення файлів та папок 1. Виділіть об’єкти, які ви хочете перемістити. 2. Активізуйте команду меню Правка > Вырезать. 3. Відкрийте папку, в яку ви хочете перемістити об’єкти. 4. Активізуйте команду меню Правка > Вставить. Перейменування файлів або папок 1. Виділіть один об’єкт, який ви хочете перейменувати. 2. Активізуйте команду меню Файл > Переименовать. 3. Введіть нове ім’я з клавіатури. Натисніть клавішу ENTER. Вилучення файлів та папок 1. Виділіть об’єкти, які треба вилучити. 2. Активізуйте команду меню Файл > Удалить
Для швидкого виконання розглянутих операцій можна використовувати замість команд меню однойменні кнопки панелі інструментів: – Вырезать, – Копировать, – Вставить, – Удалить. Крім того, існує ще два шляхи швидкого копіювання та переміщення файлів: 1) із застосуванням правої кнопки миші, шляхом використання контекстного меню об’єктів; 2) кнопки на панелі інструментів Копировать в та Переместить в .
ІІ.Закріплення ЗУН. Завдання 1. Відкрити вікно Мой компьютер. Розгорнути його на весь екран, відновити вихідний розмір вікна, згорнути його, повернути на Робочий стіл, збільшити вікно на чверть довжини та ширини. Змінити розміри вікна так, щоб з’явилися смуги прокрутки. Перемістити вікно у правий верхній кут Робочого столу. Зробити вікно неактивним. Повернути активність вікну. Закрити вікно. 2.Створити на диску D: дерево каталогів такої структури: Клас (номер класу) • Документи (ваше прізвище ) • Малюнки (ваше прізвище ) • Навчальні матеріали 3. Скопіювати будь - якіі файли у кожну з підпапок папки Клас (номер класу) – Документи (ваше прізвище ), Малюнки (ваше прізвище ) та Навчальні матеріали. 4. Перейменувати файли скопійовані у папку Документи (ваше прізвище ), присвоївши їм відповідно імена документ№1, документ№2 і т.д. 5. Перейменувати файли скопійовані у папку Малюнки (ваше прізвище ), присвоївши їм відповідно імена малюнок№1, малюнок№2 і т.д. 6. Перемістити файл документ№1 на Робочий стіл. 7. Перемістити файл малюнок№1 на Робочий стіл. 8. Вилучити з папки Документи файли документ№3 та папки Малюнки малюнок№1.
