Користувач:Жданов Анатолій

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 10:49, 4 березня 2011; Жданов Анатолій (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Історія виникнення субкультури репа в світі

Починати історію репу, необхідно з роз'яснення певних нюансів. Реп або Ріпи (обидва написання є правильними) є одним з трьох течій субкультури Хіп-хопу. Терміни «реп» і «хіп-хоп» часто вживають як синоніми, що приводить до помилкового розуміння і заплутує читача. Перше позначає музичний стиль, а другий відноситься до субкультури в цілому. Існує кілька версій виникнення слова «хіп-хоп». Однією з популярних версій служить історія про те, що один з відслужили в Армії США друзів відомого ді-джея, слухав семпли і наспівував під них речитатив «хіп / хоп / хип / хоп» (аналог «лівою, правою, лівою, правою») . Ді-джей, почувши це, став використовувати термін для позначення своєї ритмічної музики, що було підхоплене іншими ді-джеями. Саме словосполучення «хип-хоп» відображає певну «стрибучість» його ритму, своєрідні танцювальні стилі, які дозволяють його чітко відрізнити від популярного у той час стилю «Диско».

Я постараюсь відобразити найбільш важливі події в житті репа, але об'єм моєї статті не дозволяє відзначити всі події та їх учасників. «Хіп-хоп» («hip hop»), як культурний феномен вуличного мистецтва або мистецтва мегаполісу (андеграунду, принаймні, на початку своєї історії) включає в себе три різні напрями:

1. Живопис / дизайн - «Граффіті» («Graffity» - «надряпані») настінні розписи і малюнки;

2. Танцювальний стиль - «Брейк-данс» («break dance») унікальний по своїй пластичності і ритмічності танець, якої заклав моду для всієї культури хіп-хопа - спортивного одягу;

3. Музичний стиль - «Реп» («rap») ритмічний речитатив з чітко позначеними римами і музичний ритм, DJ, що задається. Реп має три класифікації: "швидкий реп» (один репер розмовляє з іншим); «життєвий» реп (часто містить мат); «комерційний реп» (хіп-хоп, r `n` b і танцювальний реп).


Загальні ролі в репі:

· «DJ» - «диск джок» або «ді-джей», в їх завдання входить програмування ритму на драм-машині, семплірування, маніпуляції з вініловими платівками, тобто створення музичного фону;

· «МС» - «Microphone Controller» або «Master of Ceremony» безпосередні виконавці рими;

· Танцюристи - різні танцюристи, які доповнюють виступ Мс.

Хіп-хоп зародився в афро-середовищі в кінці 60-х років в США. Історичною батьківщиною прийнято вважати міський район Нью-Йорка Бронкс. Хіп-хоп, як це не дивно зародився теж під впливом вихідців з Ямайки, які в той же час на іншому кінці земної кулі зароджували рух скінхед-культури (Див. Статтю «Сучасні молодіжні субкультури: скінхеди» [2]).

Спочатку загальної назви у зародився руху не було, назва «хип-хоп» з'явилося тільки в 1974 році. В кінці 60-х молоді вихідці з Ямайки організовували різні дискотеки для молоді бідних афроамериканських районів. Дискотеки були популярними у молоді, ді-джеї працювали тоді у вкрай примітивній техніці семплірованія, яка часто зводилася повторенню музичного програшу чужій танцювальній композиції. МС в той момент представляли собою більше конферансьє, чимось значення, яке існує в даний час. Вони представляли ді-джеїв та їх композиції, а тальк підбадьорювали публіку, не давали їй втрачати інтерес, тобто «Заводили натовп», тому що музика гралася в режимі «нонстоп» (без перерви). Причому вихідці з Ямайки вплинули навіть на техніку роботи початкових МС, познайомивши їх з зародилася технікою «тоастінга» (toasting) у 60-х роках на Ямайці (вуличні танці, на яких ді-джей грає пластинки з реггі, а поети вживу начитують речитатив) .

До появи великої кількості вихідців з Ямайки, ді-джей в США був рядовим найманим виконавцям, який ставив ту музику, яка подобалася його замовникам, але аж ніяк не завжди підходила до смаку відвідувачам дискотек. Дискотеки в США на той час носили статус заходів більше орієнтованих на середній заможний клас, а велика частина простий молоді не могла собі дозволити придбати квиток в дорогий клуб. До того ж багато клубів було закрито для відвідин афроамериканцями, тому що в США на той час процвітав побутовий расизм. Ямайські ді-джеї змінили ситуацію на 360 градусів - з'явилися підпільні дискотеки, які були доступні для широких мас і де ді-джей визначав, що слухатимуть відвідувачі танцполі.