Порівняння підходів до побудови мережі IP-телефонії

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

1.5.4 Порівняння підходів до побудови мережі IP-телефонії В даний час для побудови добре функціонуючих і сумісних з ТфОП мереж IP-телефонії підходять протоколи Н.323 і MGCP. Як вже зазначалося, протокол SIP дещо гірше взаємодіє з системами сигналізації, що використовуються в ТфОП (порівняльний аналіз протоколів Н.323 і SIP можна знайти у главі 7).

Підхід, заснований на використанні протоколу MGCP, має досить важливою перевагою перед підходом, запропонованим ITU в рекомендації Н.323: підтримка контролером шлюзів сигналізації ОКС7 і інших видів сигналізації, а також прозора трансляція сигнальної інформації по мережі IP-телефонії. У мережі, побудованої на базі рекомендації Н.323, сигналізація ОКС7, як і будь-яка інша сигналізація, конвертується шлюзом в сигнальні повідомлення Н.225.0 (Q.931).
Основним недоліком третього з наведених у цьому параграфі підходів є незакінченість стандартів. Функціональні складові розподілених шлюзів, розроблені різними фірмами-виробниками телекомунікаційного обладнання, практично несумісні. Функції контролера шлюзів точно не визначені. Не стандартизовані механізми перенесення сигнальної інформації від шлюзу сигналізації до контролера і в зворотному напрямку. До недоліків можна віднести також відсутність стандартизованого протоколу взаємодії між контролерами. Крім того, протокол MGCP є протоколом управління шлюзами, але не призначений для управління з'єднаннями за участю термінального обладнання користувачів (IP-телефонів). Це означає, що в мережі, побудованої на базі протоколу MGCP, для управління термінальним устаткуванням повинен бути присутнім воротар або сервер SIP.
Варто також відзначити, що в існуючих програмах IP-телефонії, таких як надання послуг міжнародного та міжміського зв'язку, використовувати протокол MGCP (також, як і протокол SIP) недоцільно в зв'язку з тим, що переважна кількість мереж IP-телефонії сьогодні побудовано на базі протоколу Н.323. Оператору доведеться будувати окрему мережу IP-телефонії на базі протоколу MGCP (або SIP), що пов'язано зі значними капіталовкладеннями. У той же час, оператор зв'язку, що має обладнання стандарту Н.323, може приєднатися до існуючих мереж IP-телефонії.
В останньому із згаданих підходів (у проекті версії 4 рекомендації Н.323) ITU-Т ввів принцип декомпозиції шлюзів, використаний у третьому підході. Управління функціональними блоками розподіленого шлюзу буде здійснюватися контролером шлюзу - MGC (Media Gateway Controller) за допомогою протоколу MEGACO/H.248. У проекті версії 4 рекомендації Н.323 передбачена також можливість прозорої передачі сигналізації ОКС7 і інших видів сигналізації по мережах IP-телефонії та обробка сигналізації всіх видів придверний без перетворення в сигнальні повідомлення Н.225.0.

Наведених у цій главі відомостей аж ніяк не достатньо для остаточних висновків щодо перспектив використання того або іншого протоколу IP-телефонії, хоча перше враження вже може скластися. У наступних розділах автори постараються представити більш глибокі відомості з даної тематики, проте зобов'язуються не нав'язувати читачеві якусь одну точку зору, а дати йому все необхідне для того, щоб він міг сам зробити належні висновки.


--Козінцев Олексій 36 гр. 11:28, 16 листопада 2010 (EET)