Портфоліо проекту "Штучний інтелект" Бадехи Крістіни
Тема статті
Штучний інтелект — революція, надія чи утопія?
Опис проблеми
Оскільки наукова активність людства триває без значних перерв, штучний інтелект може стати або найбільш позитивною зміною у нашій історії, або ж — як і побоюється більшість людей — найнебезпечнішим із винаходів. Дослідження штучного інтелекту (або AI) перебувають на шляху до надання комп’ютерові властивостей до пізнання, що співставні із можливостями людського мозку — принаймні, роботи у цьому напрямку ведуться вже три десятиліття. Судячи з того, що прогнозують науковці, прогрес та винаходи в цьому напрямку приведуть нас до створення штучного суперінтелекту — або Artificial Super Intelligence , ASI— котрий перевершить всі інтелектуальні можливості людства. При цьому йдеться не по якесь захмарне теоретичне майбутнє, а про появу технології вже в найближчому майбутньому — перший крок вже зроблено із запуском повсякденнних побутових систем на основі AI. Як буде відбуватися науковий прогрес та зростання Якщо говорити про засади Революції Штучного Інтелекту, то розуміння масштабів наукового прискорення вимагало би у вас мандрівки у часі спочатку на сотні, а потім і на десятки тисяч років. Кожного разу ви би побачили, що швидкість розбудови технологій та накопичення знань прискорюється.
За словами Рея Курцвейла, експерта зі штучного інтелекту та науковця, основний прогрес у напрямку інтелектуальних технологій у ХХ столітті стався між 2000 та 2014 роком — а наступний етап бурхливого розвитку чекає на нас вже за 7 років, у 2021-му. За прогнозом науковця, прискорення технологічного та наукового розвитку буде примножуватися у подальшому в декілька разів на рік, а згодом — декілька разів на місяць. Загальні підсумки розвитку інтелектуальних систем та технологій у ХХІ столітті, на переконання Курцвейла, у 1 тис разів перевершать те, що було досягнуто упродовж минулих 100 років.
За цією логікою, має також статися відкриття, яке перевершить усе, що раніше було відоме людству — і це докорінно змінить подальший перебіг розвитку цивілізації. Футуролог вважає таким відкриттям можливості штучного інтелекту нового покоління.
Про рівні штучного інтелекту Штучний інтелект (або AI) — термін, що застосовується для опису інтелектуальних можливостей комп’ютерів для прийняття рішень. Більшість експертів у цій сфері сходяться на тому, що є три категорії (або типи) штучного інтелекту:
Штучний інтелект вузького спектру, або ANI( Artificial Narrow Intelligence) — перший рівень штучної свідомості, яка спеціалізується на прйнятті рішень лише в одній сфері: наприклад, може обіграти світового чемпіона із шахів, але може зробити тільки це і нічого більше. Загальний штучний інтелект, або AGI (Artificial General Intelligence) — штучний інтелект другого рівня, який досягає та перевершує рівень звичайної людської свідомості: може розв’язувати математичні та логічні завдання, абстрактно мислити, порівнювати та засвоювати складні ідеї, швидко навчатися, в т.ч. — із власного досвіду. Штучний суперінтелект, або ASI (Artificial Super Intelligence) — третій рівень розвитку технологій штучного інтелекту, де він є розумнішим, аніж усе людство разом узяте, спочатку трохи, а згодом як результат самонавчання — у трильйони разів. Якщо вести мову по сучасний стан речей, то ми в багатьох сферах життя опанували та запровадили системи, котрі викнористовують ANI: таких систем чимало у наших автівках; така систенма ленжить в основі роботи пошуковика Google, у основі стрічки новин Facebook. Сучасни антиспам-фільтри у нашій пошті та системи автопілотування літаків, навіть наші смартфони частково та низка ігор — це результат роботи ANI. Складні системи вузькопрофільного штучного інтелекту використовують у виобництві, фінансах, на біржах, у військовій сфері.
Збій чи помилка у ANI-системах не є критичним явищем загальнопланетарного масштабу: так, подібний збій може спричинити падіння літака, відмову обладнання ядерного реактора чи навіть обвал на фінансовому ринку (як збій у трейдерському програмному забезпеченнні, що стався 2010 року і отримав назву Flash Crash). Але в цілому ANI не може сприинити катастрофу, яка би загрожувала життю людства, тому завданням науковців є створення більш складних та відносно безпечних систем штучного інтелекту, які керують устаткуванням чи програмними комплексами.
Основні виклики перед переходом до наступного рівня AI Створити комп’ютер, який буде множити десятизначні числа — справа досить легка; а от зробити так, щоби комп’ютер міг відповісти, бачить він кота чи пса, поглянувши на того — завдання значно важче. Зараз Google вкладає мільярди доларів у створення технології, яка би розпізнавала текст та картинки у книжках для шестирічних і могла не просто розпізнати слова, але й усвідомити значення цих слів та ілюстрацій.
Здається, ніби читання, споглядання, рух, сенсорика та дрібна моторика у поєднанні із розпізнаванням символів та образів — це набагато простіші дії, аніж обчислення, стратегії фінансового ринку чи переклад з іноземної мови. Справа у тому, що перша озвучена група навичок є оптимізованими для нас і нашої свідомості завдяки мільйонам років еволюції. Рухи, зір, тактильне сприйняття задіюють мільйони клітин, сотні мускулів, десятки кісток у нашому тілі — але ці дії повторювалися тисячами років. Обчислення чи побудова математичних прогнозів — це явища відносно нові для людини як для біологічного виду, і тому вони видаються нам складнішими, аніж уміння відрізнити кота від пса чи визначити, якого кольору та форми предмети у кімнаті. За цим процесом розпізнання стоять складні перетворення різних типів одночасно отримуваної інформації у людському мозку, якого не має навіть найсучасніший комп’ютер. Головна проблема — це створити таке «залізо» (а не лише програмну оболонку), котра зможе на 100% симулювати роботу людського мозку. Потужність обчислювального потенціалу мозку Рей Курцвейл виміряв шляхом проектування потужності однієї ділянки мозку людини на всю вагу мозку. За результатами цих обчислень потужність комп’ютера, який зміг би конкурувати із головним мозком людини, дорівнює приблизно 10 квадрильйонам CPS. Найшвидший суперкомп’ютер у світі, китайський Tianhe-2, вже має обчислювальну потужнісь 34 квадрильйонів CPS. Але цей комп’ютер займає площу у 720 кв м, споживає 24 мегаватти енергії (людський мозок витрачає лише 20 ватт), коштує $390 млн. Тож найбільшим викликом для переходу до повноцінного штучного інтелекту може стати не потужність, а вартість. Інший бік проблеми — написати програмне забезпечення, яке зможен повністю симулювати роботу людського мозку та скопіювати всі його процеси чи емулювати власні за аналогією із людськими. Потім все це треба буде перенести на відповідні носії та сформувати таку апаратну платформу, яка дозволить штучному інтелекту працювати без втручання людини (і навіть вносити зміни у власний код самостійно).
