Світова музична література
Зміст
Назва курсу
Світова музична література. 4-й рік навчання
Напрям підготовки: 0202 "Мистецтво"
Спеціальність: 5.02020401 "Музичне мистецтво"
Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст
Мета та завдання навчального курсу
Метою предмета є залучення студентів до найвищих досягнень світової музики, загальнолюдських та національних цінностей, виховання естетичного смаку, високої слухацької та загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури.
Для успішного вивчення предмета необхідно вирішувати такі головні завдання:
- навчати студентів сукупності відомостей про вершинні явища світового музичного процесу та особливості його перебігу;
- давати їм музикознавчі поняття, необхідні для аналізу художніх текстів і розгляду музичного процесу, вчити визначати національну своєрідність та загальнолюдську цінність творів світової музики;
- розвивати мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо) студентів;
- виховувати повагу до духовних надбань людства, релігійну та етнічну толерантність водночас з неприйняттям культу сили і переваги матеріальних цінностей над духовними;
- відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури.
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен знати:
- основні етапи розвитку світової музичної культури,
- основні стилі та жанри музичного мистецтва та їх риси;
- біографічні відомості життя та творчості композиторів;
- особливості музичної мови;
- визначену кількість музичних творів.
вміти:
- пояснювати головні поняття і терміни, засвоєні протягом курсу;
- давати образні словесні характеристики музичним фрагментам;
- визначати стильову та жанрову належність музичного твору;
- логічно і послідовно викладати матеріал і висловлювати власну думку;
- користуватися довідниковими джерелами, зокрема музичними енциклопедіями та словниками;
- узагальнювати та систематизувати інформацію, порівнювати явища і робити висновки.
Автор (укладач) курсу
Учасники
Сторінка координування курсу "Назва курсу" викладач
Графік навчання
Варіант Календар
Тиждень 1
Огляд світової музичної культури на межі ХІХ – ХХ ст.
Соціально-політичне життя Західної Європи та Росії на межі ХІХ - ХХ ст. Огляд найважли-віших явищ в літературі та мистецтві. Література (символізм, акмеїзм, футуризм). Живопис (неокласицизм, футуризм, фовізм, кубізм, експресіонізм, абстракціонізм). Музика (класичні та романтичні традиції, імпресіонізм, експресіонізм, неофольклоризм, авангард). Теми та образи. Новаторство у сфері форм, драматургії, музичної мови.
Тижні 2-4
С. Рахманінов (1873-1943)
Огляд життя і творчості.
Фортепіанна музика. Основні риси фортепіанного стилю. Найважливіші жанри і твори.
Концерт № 2 до мінор ор. 18 – зразок епічного і драматичного симфонізму.
Хорова та камерно-вокальна творчість. Коло образів. Текст і музика. Музична мова. Жанри.
Тижні 5-7
О. Скрябін (1871-1915)
Естетично-філософські погляди Скрябіна і його художня творчість.
Фортепіанна творчість. Новизна стилю. Романтичні традиції, камерність. Жанри. Образний зміст. Вишуканість музичної мови.
Симфонічна творчість. Втілення філософських ідей. Програмність. Симфонія № 3 як зразок драматичного симфонізму Скрябіна. Програма симфонії. Основні музичні образи. Структура та драматургія. Тематичні зв’язки.
„Поема екстазу”. Ідейний задум. Особливості жанру, композиції, драматургії. Оркестр.
Тижні 8-10
І. Стравінський (1882-1971)
Творче обличчя. Періодизація творчості. Головні жанри, теми та образи. Новаторство. Особливості музичної мови.
Театр Стравінського. Балетна творчість. Нефольклорні елементи у балеті „Петрушка”. „Весна священна”. Вплив на розвиток музики ХХ століття.
Тижні 11-12
Музична культура Франції. „Група шести”
Естетичні принципи групи. Вплив постімпресіонізму, дадаїзму, урбанізму.
Творчі обличчя Е.Саті, А.Онеггера, Д.Мійо, Ф.Пуленка. Жанри. Новаторські риси творчості. Особливості форм, драматургії та музичної мови.
Тижні 13-14
Музична культура Австрії. Нова віденська школа
Соціально-політичні умови виникнення експресіонізму. Його ознаки. Експресіонізм в літературі , живопису та музиці.
А. Шенберг (1874-1951) – голова школи. Шлях Шенберга як композитора, педагога, диригента, вченого-теоретика. Еволюція стилю. Створення додекафонії
А. Берг (1885-1935).Творче обличчя. Пізньоромантичні витоки творчості. Соціальна проблематика. Опера „Воццек” – драма „маленької людини”. Атональність.
А. Веберн (1883-1945) Характерні риси стилю – гранична сконцентрованість і лаконізм виразу (пуантилізм).
Тиждень 15
Музична культура Німеччини
Неокласицизм як провідний напрямок у ні-мецькій музиці ХХ-го століття. Відродження стилістичних рис музики ранньокласичного періоду.
П. Хіндеміт (1895-1963) – німецький композитор, педагог, музично-громадський діяч. Морально-етичний зміст музики. Жанри творчості. Переважаюче значення камерно-інструментальної та симфонічної музики. Роль поліфонії.
К. Орф (1895-1986) – композитор і педагог. Самобутність творчого напрямку. Розробка ма-ловідомих пластів старонімецької народної тво-рчості і створення на їх основі кантати та опери нового типу. Неофольклоризм
Тиждень 16
Музична культура Угорщини. Творчість Б. Бартока
Барток – видатний угорський композитор, піаніст, фольклорист, педагог. Новаторство в галузі музичної мови: новий стиль. Особлива роль ритму. Жанри. Основні теми та образи.
Контрольний урок
Тижні 17-21
С. Прокоф’єв (1891-1953)
Життєвий шлях. Періодизація творчості. Осно-вні теми та образи. Жанри. Музична мова. Тради-ції та новаторство. Класик ХХ сторіччя.
Фортепіанна творчість. Виконавський стиль. Фортепіанна техніка. Провідні жанри.
Симфонічна творчість. Хронологія симфоній, їх стилістична різноманітність. Симфонія № 1 як зразок неокласичного стилю; № 7 - лірико-епічний зразок пізнього стилю.
Балетний театр. Новаторство в сфері тематики та форм. Основні твори та їх жанрові різновиди. „Ромео і Джульєтта” – вершина балетної творчості.
Робота в галузі музики для кіно. Кантата „Оле-ксандр Нєвський”.
Тижні 22-26
Д. Шостакович (1906-1975)
Д.Шостакович та його час. Соціально-полі-тичне та культурне життя Росії після Жовтневого перевороту. Життєвий та творчий шлях Д.Шостаковича. Основні теми та образи.
Симфонічна творчість. Загальний огляд симфоній: різноманітність тем, жанрів та форм. Традиції та новаторство. Еволюція стилю. Сим-фонія № 1 – початок творчості, формування особистого стилю. № 4, 5, 6 – симфонії–трагедії. Симфонія № 5: історія створення, зміст, структура та драматургія. Особливості музичної мови. Поліфонічність мислення. Оркестр. Симфонія № 7: програмність, трагічність змісту та оптимістична розв’язка. Структура і драматургія. Оркестр. Риси пізнього стилю на прикладі останніх симфоній.
Опера «Катерина Ізмайлова». Сюжетна ос-нова, жанр (сатира-трагедія). Традиції. Струк-тура та драматургія. Головні образи. музична мова.
Тижні 27-28
А. Хачатурян (1903-1978)
Хачатурян – вірменський композитор, засно-вник вірменського балету, симфонії, концерту. Національна самобутність творчості. Поєднання принципів народного та професійного мистец-тва. Огляд творчості. Основні теми та образи. Жанри.
Концерт для скрипки з оркестром – зразок стилю композитора. Зміст твору. Поєднання лі-рики, драматизму та жанровості. Класична форма та національна природа тематизму.
Тижні 29-31
Фольклорний напрямок в російської музич-ної культурі ХХ сторіччя. Г.Свірідов, В.Гаврилін, М.Сідельников, Р.Щедрін.
Інтерес до народної тематики в літературі та мистецтві. Різноманітність трактування націона-льної теми: трагічне, ліричне, комедійне. Творчі обличчя композиторів. Особливості перетво-рення фольклору кожним із них. Традиції та новаторство.
Тижні 32-33
Нові стильові пошуки західноєвропейської та російської музики 2-ї половини ХХ ст. Авангард.
Огляд нових художніх напрямків. Конкретна, медитативна, електронна музика. Інтелектуалізм, полістилістика. Панорама жанрів. Пошуки нових засобів виразності. Традиції та експеримент. Використання різних видів техніки: алеаторика, сонористика, пуантилізм.
Огляд творчості А.Шнітке, Е.Денисова, С.Губайдуліної, Г.Канчелі.
Західноєвропейський авангард. О.Мессіан, П.Булез, К.Штокгаузен, К.Пендерецький.
Тижні 34-35
Огляд американської музичної культури ХХ сторіччя. Джаз.
Особливості розвитку американської музики. Національні традиції та вплив інших культур. Дж.Гершвін (1899-1937) та Ч. Айвз – засновники національної композиторської школи. Виникнення джазу, його джерела: обрядові танки, трудові пісні, духовні гімни (спірічуелси), ліричні блюзи, фортепіанні регтайми. Особливості джазової музики: лад, ритм, гармонія, статичність форми. Джазовий оркестр.
Тиждень 36
Контрольний урок
Зміст курсу
Змістовий модуль 1. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль 2. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль 3. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Ресурси
Рекомендована література
Базова
- Русская музыкальная литература. Учебное пособие для училищ. Вып.4. М. 1962
- Советская музыкальная литература. Учебное пособие для училищ. Вып.1. М.1980
- Музыка ХХ века. Очерки. Кн. 1-5. М., 1976-1987
Допоміжна
- Бэлза И. А.Н.Скрябин. М., 1982
- Гаккель А. Фортепианная музика ХХ века. Очерки Л., 1990
- Григорьева Г. Стилевые проблемы русской советской музыки второй половины ХХ века. М., 1989
- Друскин М. Игорь Стравинский. Л.,1974
- Долгополов М. На рубеже веков. М.,
- Келдыш Ю. Рахманинов и его время. М.,1983
- Лобанов А. Кризисные черты музикального театра экспрессионизма. К.,1985
- Мазель Л. Этюды о Шостаковиче. М., 1986
- Нестьев И. Сергей Прокофьев. М., 1983
- Сабинина М. Шостакович – симфонист. М., 1976
- Сохор А. Г.В.Свиридов. Л., 1956
- Тараканов М. Творчество Родиона Щедрина. М., 1980
- Холопова В. Альфред Шнитке. М., 1981
Інформаційні ресурси
- Скрябин.ru. Сайт о великом русском композиторе. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scriabin.ru/
- Arthur Honegger – Site officiel du compositeur Arthur Honegger. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://arthur-honegger.com/
---
