Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор (автори) курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Основи наукових літературознавчих досліджень

Напрям підготовки,спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень: філологія, українська література та фольклористика

Мета та завдання навчального курсу

Мета: формування компетентностей особистості в процесі науково-дослідницької діяльності у галузі українського літературознавства та фольклористики.

Завдання:

1) розширити систему знань з історії та теорії літератури;

2) ознайомити зі специфікою науково-дослідницької роботи;

3) формувати навички пошуково-дослідницької діяльності;

4) розвивати самостійне, критичне мислення, літературно-творчі та мовленнєві здібності, мотиваційну сферу, уміння творчо піходити до розв'язання різного роду навчальних завдань;

5) виховувати засобами художнього слова морально-естетичну культуру, національну самосвідомість та власну людську гідність;

6) стимулювати інтерес до пізнавально-пошукової діяльності.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

• основні історико-літературні поняття та науково-літературну термінологію;

• наукові здобутки провідних літературознавців ХІХ-ХХ століть;

• основні засади наукової діяльності, ознаки та специфіку наукового стилю, методи літературознавчих досліджень;

• вимоги до написання різних видів студентських наукових робіт, будову наукової роботи та вимоги щодо її оформлення;

• різновиди бібліотечних каталогів, правила укладання бібліографії, оформлення цитат, особливості тезування, конспектування, оформлення

тематичних виписок;

• етапи захисту наукової роботи, правила культури мовлення під час захисту і ведення дискусії;

• вимоги, правила записування фольклорного матеріалу;

• поняття про розшифровування та паспортизацію зібраного матеріалу;

вміти:

• використовувати літературознавчу термінологію у навчанні та науково-дослідницькій діяльності, аналізувати наукові підходи до проблеми

дослідження, тлумачити терміни, гіпотези;

• володіти методами літературознавчих досліджень, складати алгоритм наукового дослідження;

• конспектувати, тезувати та систематизувати наукову літературу;

• структурувати наукову роботу, формулювати висновки наукового дослідження;

• укладати список використаної літератури, додатки до наукової роботи;

• складати план захисту науково-дослідницької роботи і виголошувати доповідь з урахуванням ситуації спілкування;

• презентувати власну науково-дослідницьку роботу, складати план захисту наукового дослідження і виголошувати промову.

Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Ахмедова Юлія Нодіржонівна

Учасники

Сторінка координування курсу "Назва курсу" викладач Ахмедова Юлія Нодіржонівна

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1. Науково-дослідницька діяльність студентів як основа літературознавчої освіти.

Основи наукових досліджень.

Поняття української літератури та фольклору. Літературознавство як наука. Загальне поняття. Основні розділи літературознавства. Літературознавство й суміжні науки. Допоміжні літературознавчі дисципліни: текстологія, бібліографія, історіографія. Укладання термінологічного словничка.

Література як вид мистецтва. Місце літератури серед інших видів мистецтва. Література й синтетичні мистецтва. Об'єкт і зміст художньої літератури.

Образність як властивість літератури. Художній образ. Художній вимисел. Умовність і життєподібність. Літературно-художній образ. Різновиди образів. Літературний твір і його поетика. Художній світ літературного твору. Персонаж та його ціннісна орієнтація. Свідомість і самосвідомість персонажа. Психологізм. Портрет. Діалог і монолог. Природа в літературному творі. Пейзаж. Художній час і простір. Сюжет та його функції. Композиція літературного твору. Художня мова. Фоніка (звукова організація художньої мови).

Основи та системи віршування. Фольклорне віршування. Верлібр. Строфічна організація поетичного твору.

Системний характер літератури. Поділ літератури на роди, жанри, жанрові форми. Загальне поняття стилю, його літературознавче трактування. Чинники, що визначають своєрідність стилю літературного твору. Поняття літературного процесу, його зв'язок із розвитком суспільства. Проблема традицій і новаторства. Національна своєрідність літературного процесу.

Змістовий модуль 2. Фольклорні студії в парадигмі літературознавчого дискурсу

Народний епос. Особливості віршової форми думи. Огляд інших жанрів фольклорного епосу. Зв’язки народного й літературного епосу.

Етнографічні регіони, райони, етнічні групи в Україні. Збирання та обробка фольклорного матеріалу. Обрядовий фольклор. Календарно-обрядові пісні. Дитячий фольклор. Давні календарні обряди і звичаї в Україні (весняно-літні, осінньо-зимові). Родинно-обрядовий фольклор. Соціально-побутові пісні. Думи та історичні пісні. Українська міфологія. Обрядова землеробська фольклорна традиція.

Основи науково-дослідницької діяльності.

Активізація аматорського руху в Україні. І. Карпенко-Карий. Артистична діяльність. «Хазяїн» – соціально-сатирична комедія нового типу. Психологічне вмотивування вчинків Пузиря, трагікомізм образу. Представники народницької інтелігенції. Роль І. Карпенка-Карого в розвитку жанру трагедії на історичну тему («Сава Чалий»).

Літературний процес кінця ХІХ-початку ХХ ст. Суспільно-політичний і національний рух в Україні наприкінці ХІХ ст. Розробка в українській літературі нових тем, поява нових жанрів.

М. Коцюбинський. «Intermezzo». Внутрішній діалог як засіб відтворення душевного стану героя. «Тіні забутих предків». Уславлення світлого, здорового життя, яке перебуває в постійній гармонії з природою. Майстерний показ побуту, повір’їв, звичаїв, елементи язичництва в них. Особливості жанру твору. Роль і місце творчості М. Коцюбинського в українській літературі.

Леся Українка. Багатогранність таланту письменниці. Збірка «На крилах пісень», оцінка її І. Франком. Основні мотиви лірики 90-х років ХІХ ст. – початку 900-х років ХХ ст. Особливості поетичного стилю і мови лірики. Новаторство ритміки. «Лісова пісня». Проблема боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя людини. Своєрідність реалізму п’єси. Картини природи в ній, їх ідейно-тематичне та композиційне значення. «Бояриня». Звернення до проблем національної історії. Художнє відтворення звичаїв і побуту козацької старшини та російського боярства. А.Кримський, М.Зеров про «Бояриню». Вітчизняне і світове значення спадщини геніальної поетеси.