Незвчайні способи кодування повідомлень (Алоян,2017)
Під час кодування повідомлення відбувається зміна вигляду повідомлення без зміни його змісту. Якщо ми хочемо це саме повідомлення записати, то для позначення звуків на письмі використовуються літери. Можна сказати, що літери є кодами звуків, а звукове повідомлення закодоване у вигляді письмового повідомлення за допомогою літер і розділових знаків.
Подання повідомлень у вигляді спеціальних графічних зображень (піктограм), запис хімічної реакції у вигляді спеціального рівняння, запис шахової партії спеціальними позначеннями, запис слів із використанням азбуки Морзе - усе це приклади кодування повідомлень.
Наведемо приклади кодування повідомлень. Вам, напевно, доводилося розгадувати ребуси. У ребусі спеціальним чином кодується повідомлення: слово або речення
На Сході народилася мова квітів - селам. У ній повідомлення кодувалися за допомогою квітів. Даруючи парубку рожеву гвоздику, дівчина дарує йому свою ніжність. Жовті хризантеми символізують розлуку. Крокус - це роздуми, барвінок - вічна любов і пам’ять, пролісок - стійкість, доброта, чистота помислів, червона троянда - символ кохання. Лавр - це символ успіху, слави, тріумфу
Дипломати і розвідники кодують повідомлення спеціальними шифрами, щоб їх могли прочитати тільки ті, кому вони призначені. Письменник Артур Конан Дойл (1859-1930) написав оповідання «Танцюючі чоловічки». У ньому автор придумав оригінальний спосіб кодування повідомлень. Замість літер використовуються зображення чоловічків у різних позах. Їх руки і ноги змінюють положення, всі вони різні, і здається, що кожен із них виконує веселий танок
Двійкове кодування повідомлень
При кодуванні повідомлень за допомогою азбуки Морзе використовують два символи: крапка і тире. Такий вид кодування називається двійковим.
Двійкове кодування використовується в сучасних комп’ютерах. У них повідомлення подаються (кодуються) у вигляді послідовностей електричних або магнітних сигналів двох видів. Кожний сигнал одного виду умовно позначається цифрою 0, а другого виду - 1
Таблиці кодування
Однією з перших таблиць двійкового кодування літер англійського алфавіту, арабських цифр, розділових знаків, знаків арифметичних дій і деяких інших символів, яка використовувалася в комп’ютері, є таблиця кодування ASCII (англ. American Standard Code for Information Interchage – Американський стандартний код для обміну інформацією).
Згодом на основі цієї таблиці кодування були створені інші, які містять літери алфавітів різних мов, а також деякі інші символи.
Зазначимо, що у різних таблицях кодування одні й ті самі символи можуть мати різні коди. Останнім часом серед таблиць кодування, які містять українські літери, найпоширенішими є КОІ8—U і Windows-1251. Довжина коду кожного символу в них - 1 байт.
Кілька років тому виникла ідея створити універсальну таблицю кодування, в яку увійшли б літери всіх алфавітів найпоширеніших людських мов, у тому числі й ієрогліфи східних мов (японська, китайська, корейська)та інші символи, які використовують під час роботи з комп’ютером. Оскільки кількість символів у такій таблиці значно більша, ніж 256, тому вирішили кожний символ кодувати не одним байтом, а двома. Шістнадцятьма бітами (двома байтами) можна закодувати 216 = 65 536 символів. Ця таблиця кодування отримала назву Unicode. Використані джерела
