Елементи комп`ютера
Демчик В`ячеслав, 31 група
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Персональний комп’ютер (ПК) — це пристрій, що виконує операції введення інформації, оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною.
Якість комп’ютера характеризується багатьма показниками. Це - набір інструкцій (команд), які комп’ютер здатен розуміти і виконувати; швидкість роботи (швидкодія) ЦП; кількість пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до нього одночасно; споживання електроенергії та ін. Головним показником є швидкодія – кількість операцій, яку ЦП здатний виконати за одиницю часу.
Історична довідка
Історія появи комп'ютерів
1941 рік — Конрад Цузе створює обчислювальну машину Z3, що мала всі властивості
сучасного комп'ютера.
1942 рік — в Університеті штату Айова (англ. Iowa State University) Джон Атанасов (англ. John Atanasoff) та його аспірант Кліффорд Беррі (англ. Clifford Berry) створили (а точніше — розробили та почали монтувати) першу в США електронну цифрову обчислювальну машину
(англ. Atanasoff-Berry Computer — ABC (обчислювальна машина)). Хоча ця машина так і не була завершена
(Атанасов пішов у діючу армію), вона, як пишуть історики, мала великий вплив на Джона Моклі,
який створив через два роки першу ЕОМ ENIAC.
На початку 1943 року успішні випробування пройшла перша американська обчислювальна машина Марк I, призначена для виконання складних балістичних розрахунків ВМФ США. В кінці 1943 року запрацювала англійська обчислювальна машина спеціального призначення «Колосс».
Машина працювала над розшифровкою секретних кодів нацистської Німеччини.
В 1944 році Конрад Цузе розробив ще більш швидку обчислювальну машину Z4. 1946 став роком створення першої універсальної електронної цифрової обчислювальної машини ENIAC. В 1950 році в Києві під керівництвом академіка Лебедєва була створена перша в континентальній Європі ЕОМ — МЕСМ.
Технічні характеристики
До найважливіших технічним характеристикам персонального комп'ютера відносяться: 1. Розрядність - найважливіша характеристика комп'ютера, вимірюється в бітах; вона показує - скільки двійкових розрядів (бітів) інформації обробляється (або передається) за один такт роботи мікропроцесора, а також - скільки двійкових розрядів може бути використано для адресації оперативної пам'яті; комп'ютери можуть бути відповідно 8-у, 16 -, 32 - і 64-розрядними; 2. Тактова частота - скільки елементарних операцій (тактів) виконує мікропроцесор в одну секунду; 3. Ємність оперативної пам'яті, вимірюється в Мбайтах і поставляється у вигляді модулів, що мають 2, 4, 8, 16, 32, 64, 128, 256 і більше Мбайт (розробляються модулі ємністю 1Гбайт); 4. ємність зовнішньої дискової пам'яті, вимірюється в Мбайтах, Гбайт і Тбайт; 5. Тип дисплея і відео карти, які забезпечують виведення графічної інформації в режимах: - VGA - 650 X 480 пікселів, - SVGA - 800 X 600, 1024 X 768, 1240 X 1024 і більше пікселів; 6. Кількість квітів - монохромні (чорно-білі) і кольорові, що забезпечують 16, 256, 16 млн. і більше кольорів; Піксель - це неподільна точка на екрані, яка змінює яскравість і колір (якщо дисплей кольоровий). Чим більше пікселів, тим вища якість зображення на екрані дисплея. Продуктивність комп'ютера, яка вимірюється, в першому наближенні, в тисячах операцій / сек, мільйонах операцій / сек і мільярдах операцій / сек, залежить від використовуваного в комп'ютері мікропроцесора та інших вузлів її визначальних - вінчестера, оперативної пам'яті, об'єму відеопам'яті і т.д. Продуктивність цих вузлів визначається швидкодією, величина якого обернено пропорційна продуктивності і вимірюється в милі-, мікро-і наносекундах, мають розмірність відповідно 1 / 1000, 1 / 1000000 і 1 / 1000000000 сек. Швидкодія - це час відгуку, що припадає на одну операцію. Для вінчестерів воно становить 8-16 і більше мілісекунд, для оперативної пам'яті - 8-70 наносекунд. Продуктивність комп'ютера, таким чином, визначається інтегрованим показником, що включає всі зазначені вище показники складових вузлів, і вимірюється також в одиницях MIPS. Вимоги до методики її визначення обумовлені низкою міжнародних стандартів, які використовуються для тестування на стандартних завданнях, що включають роботу з графікою, відео, комп'ютерними іграми.
Сфера застосування
Застосування комп'ютерів Перші комп'ютери створювалися виключно для обчислень (що відображено в назвах «комп'ютер» і «ЕОМ»). Навіть найпримітивніші комп'ютери в цій галузі у багато разів перевершують людей (якщо не брати до уваги можливості деяких унікальних «людей-лічильників»). Не випадково першою високорівневою мовою програмування був Фортран, призначений виключно для виконання математичних розрахунків.
Іншою сферою застосування комп'ютерів стали бази даних. Перш за все вони були потрібні урядам і банкам, які вимагають вже складніших комп'ютерів з розвиненими системами введення-виведення та зберігання інформації. Для цих цілей був розроблено мову Кобол. Пізніше з'явилися СКБД зі своїми власними мовами програмування.
Третім застосуванням було управління всілякими пристроями. Тут розвиток йшов від вузькоспеціалізованих пристроїв (часто аналогових) до поступового впровадження стандартних комп'ютерних систем, на яких запускаються керуючі програми. Крім того, все більша частина техніки починає включати в себе керуючий комп'ютер.
Комп'ютери розвинулися настільки, що стали головним інформаційним інструментом як в офісі, так і вдома. Тепер майже будь-яка робота з інформацією найчастіше здійснюється через комп'ютер — набір тексту чи перегляд фільмів. Це відноситься як до зберігання інформації, так і до її пересилання каналами зв'язку. Основне застосування сучасних домашніх комп'ютерів — навігація в Інтернеті та ігри.
Сучасні суперкомп'ютери використовуються для комп'ютерного моделювання складних фізичних, біологічних, метеорологічних й інших процесів та вирішення прикладних завдань, таких як, моделювання ядерних реакцій або кліматичних змін. Деякі проекти проводяться за допомогою розподілених обчислень, коли велика кількість відносно слабких комп'ютерів одночасно працює над невеликими частинами загальної задачі, формуючи таким чином дуже потужну комп'ютерну систему.
Найскладнішою і наймалорозвиненішою цариною застосування комп'ютерів є штучний інтелект — застосування комп'ютерів для вирішення таких завдань, де немає чітко визначеного більш-менш простого алгоритму. Приклади таких завдань — ігри, машинний переклад тексту, експертні системи.
Фото, відео-матеріали
1. Материнська (системна) плата (Материнка; Мама).
2. Чіп BIOS (інтегрований в материнську плату).
3. Процесор + кулер (для охолодження).
4. Оперативно-запам'ятовуючий пристрій (ОЗП, Оперативна пам'ять, Пам'ять).
5. Відеокарта (може бути інтегрована в сис. плату або процесор (зазвичай такі плати використовують в ноутбуках)).
6. Блок живлення (БЖ).
Призначення складових комп'ютера
Материнська плата використовується для з’єднання усіх елементів в єдину мережу.
ОЗП — так звана пам'ять з відкритим доступом. Вона використовується для збереження даних програм (машинного коду) під час роботи комп'ютера.
Процесор — це пристрій, який обробляє інформацію (мозок комп'ютера).
Відеокарта відповідає за опрацювання і вивід на монітор графічної інформації.
Мережева плата для з’єднання комп'ютерів між собою (доступу в інтернет).
Звукова карта обробляє і виводить звук на пристрої відтворення (динаміки).
Твердий диск використовується для збереження інформації.
Монітор відображає інформацію та інтерфейс ОС (операційної системи).
Клавіатура — пристрій вводу інформації.
Миша — для зручності використання ОС. Всі сучасні ОС підтримують емуляцію миші.
Динаміки — пристрої для відтворення звуку.
Принтер — пристрій за допомогою якого можна вивести інформацію на зовнішній носій (аркуш паперу).
Сканер — пристрій для зчитування з зовнішнього носія (аркуша паперу, сторінки з книги тощо).
ДБЖ — пристрій, який зберігає енергію (акумулятор).
Блок живлення — пристрій , що забезпечує постачання енергії.
І найбільш цікавим є чіп BIOS (абревіатура від Basic-Input-Output-System) — Базова-Система-Вводу-Виводу. Завдання цього чіпу (а точніше програми яка знаходиться в ньому) — при завантаженні комп’ютера знайти всі пристрої які під’єднані до сис. плати, знайти на твердому диску завантажувач ОС і передати йому інформацію про ці пристрої.
Список використаних джерел
http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%60%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0 http://programming.in.ua/other-files/hardware/294-structure-and-woring-process-of-computers.html https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80
Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера. — ОЛМА Медиа Групп, ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2006. — С. 896.
Ярмуш О.В., Редько М.М. Інформатика і комп’ютерна техніка. — Київ : Вища освіта, 2006. — С. 359.
Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. — Київ : Каравела, 2011. — С. 592.
