Електронна обчислювальна машина «Дніпро»
Сироштан Сергей, 27гр.
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Машина мала бути напівпровідниковою, малорозрядною (26-розрядною – на той час цього було достатньо для керування технологією у більшості процесорів). Середня швидкодія, виходячи з обраних застосувань, мала становити 10 тис. операцій на секунду. Пристрій пам'яті на феритових осердях 0,5 мм в діаметрі (перший в Радянському Союзі) складався із секцій, щоб була можливість змінювати обсяг пам'яті. Однією з особливостей була наявність вбудованого в машину пристрою зв’язку з об’єктом – змінної (залежно від об’єкта керування) сукупності пристроїв із підключенням до датчиків та виконавчих органів об’єкта, керованого від машини.
Історична довідка
Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації.
Технічні характеристики
- Структура команд: двохадресна
- Система числення: двійкова
- Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
- Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
- Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
- Середня швидкодія 10000 операцій / с.
- Система команд: 88 команд
- Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
- Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні
- Займана площа: 35-40 кв. метрів
- Споживана потужність: 4 кВт
Сфера застосування
Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації