Випрямляючий діод
- Випрямляючими діодами - називають діоди, призначені для перетворення змінного струму в постійний, в яких до швидкодії, ємності p-n переходу і стабільності параметрів не пред’являють спеціальних вимог. Для випрямляючих діодів характерно, що вони мають малі опори в провідному стані і дозволяють пропускати великі струми. Бар’єрна ємність цих діодів із-за великої площі p-n переходів велика і досягає значень десятків пікофарад. Германієві випрямляючі діоди можуть працювати при температурах до +70…+80 оС, кремнієві – до +120…+150 оС, а арсенід-галієві – до +150о С.
До основних параметрів випрямляючих діодів відносяться:
1. Максимально допустима обернена напруга діода Uоб.макс – значення напруги, прикладеної у зворотньому напрямку, котру діод може витримати на протязі тривалого часу без порушення його працездатності (десятки-тисячі В).
2. Середній випрямлений струм діода Івп.ср – середнє за період значення випрямленого постійного струму, протікаючого через діод (сотні мА - десятки А).
3. Імпульсний прямий струм діода Іпр.імп – пікове значення імпульса струму при заданих максимальній тривалості, щілинності та формі імпульса.
4. Середній обернений струм діода Іоб.ср – середнє за період значення оберненого струму, протікаючого через діод (долі мкА – декілька мА).
5. Середня пряма напруга діода при заданому середньому значенні прямого струму Uпр.ср (долі В).
6. Середня розсіювана потужність діода Рср.д – середня за період потужність, розсіювана діодом при протіканні струму в прямому й зворотньому напрямках (сотні мВт – десятки і більше Вт).
7. Диференціальний опір діода – відношення приросту напруги на діоді до відповідного приросту струму (одиниці - сотні Ом).
