Резистор

Зміст

1 Загальний опис (принцип дії)
2 Історична довідка
3 Технічні характеристики
4 Сфера застосування
5 Фото, відео-матеріали
6 Список використаних джерел

Загальний опис (принцип дії)

Резистор - один з найбільш поширених електричних елементів у радіотехніці, теле-відео-аудіотехніки. Рези́стор або о́пір (від лат. resisto — опираюся) — елемент електричного кола, призначений для використання його електричного опору. Основною характеристикою резистора є величина його електричного опору. Для випадку лінійної характеристики значення електричного струму через резистор в залежності від електричної напруги описується законом Ома. Резистори використовують для формування заданих величин струмів і напруг в електричному ланцюзі радіоелектронних пристроїв, створення необхідних електричних режимів активних компонентів, узгодження електричних ланцюгів, поглинання електричної потужності, для застосування в частотозадающих ланцюгах генераторів та фільтрів і т.д.

Резистори класифікують за багатьма ознаками, зокрема за способом створення резистивного елемента, типом, опором, зміною опору,допуском, частотою, напругою, потужністю. За способом створення резистивного елемента розрізняють дротяні та бездротяні резистори. Розрізняють п’ять типів резисторів: вуглецеві, металоплівкові і метало-окисні, плівкові композиційні, об’ємні композиційні та дротяні. За опором резистори поділяють на низькоомні, опір яких лежить у межах від одиниць Ом до одиниць кОм і високоомні, опір яких перебуває в межах від 10 кОм до одиниць ГОм. За зміною опору резистори ділять на резистори постійного опору,конструкція яких не передбачає зміни опору; резистори змінного опору,конструкція яких передбачає зміну опору; підстроювальні, конструкція яких передбачає незначну і нечасту, але точнішу зміну опору для його підстроювання. Резистори змінного опору та підстроювальні класифікують також за характером зміни опору залежно від кута повороту рухомої частини контакту.Розрізняють резистори з лінійним, логарифмічним та зворотно-логарифмічним законом зміни опору.

Історична довідка

Одним із найперших електронних приладів можна вважати фото-резистор із селену, винайдений у США У. Смітом в 1873 році. Тоді ж А. Н. Лодигін винайшов перший у світі електровакуумний прилад -лампу розжарювання. Дещо пізніше, таку ж лампу створив і удосконалив відомий американський винахідник Едісон. Електрична дуга була вперше використана для освітлення П. Н. Яблочковим у 1876 році.

Технічні характеристики

Резистори характеризують номінальним значенням електричного опору (від доль Ом до 1000 ГОм), прийнятним відхиленням від нього (0,001...20 %), максимальною потужністю розсіювання (від сотих часток Вт до декількох сотень Вт), граничною електричною напругою та температурним коефіцієнтом електричного опору.

 Основні технічні характеристики резисторів :
- Діапазон номінальних опорів: 1 Ом ... 10 МОм
- Номінальна потужність: 0,125 Вт
- Граничне напруга: 200 В
- Допустимі відхилення опорів: ± 1; ± 2; ± 5; ± 10%
- Діапазон температур: -60 ... +70 ° С
- Мінімальне напрацювання: 30000 год
- Термін зберігання: приблизно 25 років
Класифікація за типом передбачена державним стандартом

Розрізняють п’ять типів резисторів:вуглецеві, металоплівкові і метало-окисні, плівкові композиційні, об’ємні композиційні та дротяні.

Вуглецеві резистори: вуглецеві резистори представляють собою тонку плівку вуглецю, обложену на підставу з кераміки (стрижень або трубку). Вуглецеві резистори характеризуються високою стабільністю опору, низьким рівнем власних шумів, невеликим негативним ТКС (5-20) • 10 -4 1 / ° C, слабкою залежністю опору від частоти і прикладеної напруги. Випускаються резистори загального призначення (С1-4, ВСА, ВС), високочастотні (Уну, Уну-Ш). Для підвищення стабільності в вуглець додають бір. Бороуглеродістие резистори (БЛП) мають ТКС = - (0,12-0,2) 10 -4 1 / ° C, менший рівень шумів (не більше 0,5 мкВ / В і допуск 0.5;1%).

Металоплівкові і метало-окисні резистори: резистивний елемент цих резисторів виготовляють у вигляді тонкої плівки, що представляє собою мікрокомпозіцію з діелектрика (скло, кераміка, полімерні матеріали) і провідника (паладій, родій, двоокис олова та ін), плівки металу (вольфраму, хрому, танталу, титану) або із сплавів металів з хромом, кремнієм, плівки окису металу (найчастіше окислу олова). Ці резистори характеризуються високою стабільністю, слабкою залежністю опору від частоти й напруги, теплостійкістю і вологостійкістю, малим рівнем шумів, невеликими розмірами, високою надійністю. Їх недоліком є знижена стійкість до імпульсних навантажень, а також неможливість виготовлення високомегаомних резисторів. На основі металлоокісного резистивного елемента виготовляють прецизійні резистори (С2-1), які можуть працювати при високих (до 200 ° C) температурах, високочастотні (МОУ, МОУ-Ш).

Плівкові композиційні резистори: плівкові композиційні резистори характеризуються сильною залежністю опору від напруги, низькою стабільністю параметрів і дуже високою надійністю. Об'ємні композиційні резистори з органічними сполучними матеріалами відрізняються високою стабільністю параметрів, порівняно низькою надійністю і зниженим рівнем власних шумів, а з неорганічними в'яжучими матеріалами — дуже високою надійністю, низькою стабільністю опору до значень частоти 50 кГц. Опір цих резисторів практично не залежить від напруги.

Об’ємні композиційні резистори: сутність винаходу: технічний вуглець, портландцемент і суперпластифікатор С-3 (продукт конденсації нафталінсульфокіслоти і формальдегіду з добавками лігносульфонатів і сульфату кальцію), взятий у кількості 1 - 3% від маси цементу, загружають в кульовий млин, перемішують протягом 25 хв і вивантажують у змішувач примусової дії. Далі додають кварцовий пісок і знову перемішують протягом 5 хв, після чого вводять воду і остаточно перемішують масу протягом 10 хв. Зазначені послідовність операцій і технологічні режими дозволяють поліпшити електрофізичні параметри резисторів. Метою винаходу є покращення електрофізичних параметрів резисторів за рахунок підвищення щільності і міцності резисторів, відтворюваності значень питомого електричного опору, підвищення потужності і зниження коефіцієнта старіння резисторів.

Дротяні резистори: дротяні резистори постійного опору зазвичай виконують на циліндричній ізоляційній підкладці з одно- або багатошаровим намотуванням. Провід та контактні вузли захищають, як правило, силікатними емалевими покриттями. Дротяні резистори характеризуються високою стабільністю опору, низьким рівнем власних шумів, великою допустимою потужністю розсіювання, високою точністю опору. Ці резистори мають порівняно великі паразитні реактивні параметри і тому використовуються лише на порівняно низьких частотах. Як обмотувальних проводів використовуються проводи високого опору (ніхром, манганин, константан) з малим значенням температурного коефіцієнта питомого опору. Для зменшення паразитних параметрів дротяних резисторів застосовують намотування спеціальних видів.

За характером зміни опору резистори поділяються на: резистори сталого опору; регульовані резистори змінного опору (потенціометри); підлаштовні резистори змінного опору.

За видом монтажу резистори бувають: для навісного монтажу (з дротяними виводами); для поверхневого монтажу (англ. SMD — Surface mount device); комбінації резисторів в одному загальному блоці, зазвичай мініатюрного виконання (збірки, мікромодулі, матриці, мікросхеми).

За видом вольт-амперної характеристики: лінійні резистори; нелінійні (напівпровідникові) резистори: варистори — опір залежить від прикладеної напруги; терморезистори — опір залежить від температури; фоторезистори — опір залежить від освітленості; тензорезистори — опір залежить від деформації резистора; магніторезистори — опір залежить від величини напруженості магнітного поля.

Сфера застосування

Сфера застосування резисторів надзвичайно широка, вони вважаються одними з найбільш поширених елементів монтажу. Основна функція резистора полягає в обмеженні струму і контролі над ним. Він також нерідко застосовується в схемах розподілу напруги, коли потрібно знизити цю характеристику ланцюга. Будучи пасивними елементами електричних схем, резистори характеризуються не тільки величиною номінального опору, але і потужністю, яка показує, скільки енергії резистор в стані розсіяти без перегріву.

Резистори з кожним роком розширюють сферу впливу і використання. Від низьковольтних кишенькових приладів до високовольтних промислових агрегатів.

Зустріти мікроприлад можна в побутових приладах, медичному, технічному обладнанні, вимірювальних пристроях, системах автоматики, ланцюгах живлення, високочастотних лініях, хвилеводах, робототехніки, автотранспортних технологіях, теле-, радіо-, відеоапаратури та інше.

Існують схеми, де використовують резистори в одиничному порядку або встановлюють цілісні конструкції з безлічі таких мікроприладів.