Спектроскоп

Спектроско́п (від спектр й грец. σκοπέω— «бачу») — оптичний пристрій для візуального спостереження спектра випромінювання.

Схема найпростішого спектроскопа

Опис.

Використовується переважно для швидкого і якісного спектрального аналізу в хімії, металургії та інших галузях. За допомогою флуоресцентного окуляра візуально можна спостерігати ультрафіолетовий спектр, а за допомогою електронно-оптичного перетворювача — ближню інфрачервону ділянку спектра.

Цікаві факти.

У 1863 році британський астроном Вільям Гаґґінс довів за допомогою спектроскопа, що зорі складаються з тих самих елементів, які наявні й на Землі. У 1860 році німецькі вчені Г. Кірхгоф і Р. Бунзен, вивчаючи спектри металів, установили такі факти: 1) кожний метал мас свій спектр; 2) спектр кожного металу суворо постійний; 3) введення в полум'я пальника будь-якої солі одного й того самого металу завжди приводить до появи однакового спектра; 4) у разі внесення в полум'я суміші солей декількох металів у спектрі одночасно з'являються вci їхні лінії; 5) яскравість спектральних ліній залежить від концентрації елемента в даній речовині.

Спектри поглинання.

Якщо біле світло від джерела, котре дає суціль­ний спектр, пропускається крізь пару досліджуваної речовини (через холоднй газ, який не випромінює світла) й потім розкладається на спектр, то на фоні суцільного спектра спостерігаються темні лінії поглинання. Газ поглинає найінтенсивніше світло саме тих довжин хвиль, які він випромінює в нагрітому стані. Темні лінії на фоні неперервного спектра — це лінії поглинання, які в сукупності дають спектр поглинання. Усі речовини, атоми яких перебувають у збудженому стані, випроміню­ють світлові хвилі, енергія яких певним чином розподілена за довжинами хвиль. Поглинання світла речовиною також залежить від довжини хвилі. Так, червоне скло пропускає хвилі, що відповідають червоному світлу, та поглинає всі інші.