Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
- 3.2 Варіант Календар
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Методика викладання музичного мистецтва

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.3 Середня освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень:' спеціаліст

Мета та завдання навчального курсу

Мета:

підготовка студентів до педагогічної роботи у диригентському та хоровому (оркестровому) класах музично-педагогічних навчальних закладів;
ознайомлення студентів з основними принципами та методами вокальної педагогіки, озброєння науково-методичними знаннями в галузі формування та розвитку співацького голосу.

Завдання:

формування професійних знань у галузі методики викладання диригування (хорового, оркестрового);
вивчення теорії та історії диригентського виконавства;
засвоєння методики навчання диригуванню;
формування розуміння біофізичних механізмів співацького процесу, озброєння теорією і методикою формування, розвитку та охорони співацького голосу;
ознайомлення з методами вокальної роботи в загальноосвітній школі, музично-педагогічних навчальних закладах, дитячо-юнацьких центрах, ВНЗ;
стимулювання пошукової діяльності та творчої активності студентів засобом моделювання всіх видів діяльності педагога-вокаліста.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

історію розвитку диригентського виконавства;
завдання та основні принципи вітчизняної та зарубіжної диригентських шкіл;
систему диригентських методів та прийомів;
методи формування та розвитку в студентів мануальної техніки;
організацію процесу навчання у класі диригування, структуру індивідуального уроку з диригування;
методику роботи над педагогічним репертуаром;
основні завдання та принципи вокальної педагогіки;
співацький апарат, його будову та функції звукоутворюючих органів;
процес звукоутворення;
організацію вокально-дихального процесу;
методи формування співацького звука;
класифікацію та коротку характеристику співацьких голосів;
методи розвитку діапазону та згладжування регістрів;
форми та методи навчання у вокальному класі;
вокально-педагогічний репертуар.

вміти:

за допомогою спеціальних вправ, технічних прийомів, мануальних рухів ставити диригентський та співацький апарат;
систематизувати навчальний репертуар (хоровий, оркестровий, вокальний);
моделювати педагогічну діяльність викладача – диригента та вокаліста;
проаналізувати нотний текст продиригувати та проспівати твори, написані в різних хорових та вокальних формах;
застосовувати різноманітну динаміку, обґрунтовано визначити особливості адекватних прийомів фразування;
зробити аналіз хорової партитури, вокального твору;
застосовувати методику вокально-хорової роботи з школярами;
виховувати особистісні якості майбутнього диригента та вокаліста в умовах індивідуальних занять, екзаменів та концертних виступів.

Глосарій до курсу "Методика викладання музичного мистецтва"

Робоча програма курсу

Автор курсу

Яненко Оксана Андріївна

Учасники

Сторінка координування курсу "Методика викладання музичного мистецтва"

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1

Навчальні теми змістового модуля 1.

Змістовий модуль 2

Навчальні теми змістового модуля 2.

Змістовий модуль 3

Навчальні теми змістового модуля 3.

Змістовий модуль 4

Навчальні теми змістового модуля 4.

Варіант Календар

Тиждень 1

Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.

Тиждень 2

Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.

Тиждень 3

Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.

Тиждень 4

Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.

Зміст курсу

Змістовий модуль 1. Науково-теоретичні основи викладання диригування.

Тема 1. Вступ. Завдання та мета курсу.

Завдання курсу «Методика викладання диригування», його значення і місце у системі музичних дисциплін. Критичний огляд методичної літератури з диригування. Методика викладання диригування як складова частина музичної педагогіки. Наукова обґрунтованість методів роботи з диригування.

1. Курс «Методика викладання диригування» у фаховій підготовці вчителя музики. 2. Завдання курсу «Методика викладання диригування», його значення і місце у системі музичних дисциплін. 3. Характеристика методичної літератури з проблем диригування. 4. Диригування як складний психофізичний вид діяльності: а) вимоги до диригента; б) різновидності диригування. 5. Диригування як навчальний предмет: а) становлення диригування як навчального предмету; б) дидактичні принципи змісту диригентського навчання та їх реалізація; в) застосування методів навчання; г) основні елементи навчання.

Тема 2. Історія розвитку диригентського мистецтва.

Еволюція диригентської мови жестів. Ритмічні елементи у первісних народів. Перехід від шумового засобу диригування до зорового. Хейрономія як рання форма диригування, її розвиток та значення для дальшого розвитку диригентського мистецтва. Ритмічне акцентування. Жезл. Батута. Зміна способу диригування в зв’язку з розвитком гомофонічної музики. Сполучення функцій диригента і виконавця в одній особі (клавесиніст-капельмейстер, скрипаль-концертмейстер). Подвійне і потрійне диригування та боротьба за єдиного диригента. Виникнення нового стилю диригентського мистецтва з його високорозвиненою мовою жестів. Поява диригента як єдиного інтерпретатора хорової та оркестрової музики. Характерні риси російської та української диригентської школи. Розквіт сучасного диригентського мистецтва. 1. Еволюція диригентської мови жестів: а) ритмічні елементи у первісних народів; б) перехід від шумового засобу диригування до зорового; в) хейрономія як рання форма диригування, її розвиток та значення для дальшого розвитку диригентського мистецтва; г) ритмічне акцентування (жезл, батута); 2. Зміна способу диригування в зв’язку з розвитком гомофонічної музики: а) сполучення функцій диригента і виконавця в одній особі (клавесиніст-капельмейстер, скрипаль-концертмейстер); б) подвійне і потрійне диригування та боротьба за єдиного диригента; в) виникнення нового стилю диригентського мистецтва з його високорозвиненою мовою жестів; г) поява диригента як єдиного інтерпретатора хорової та оркестрової музики. 3. Характерні риси російської та української диригентської школи. 4. Розквіт сучасного диригентського мистецтва.

Тема 3. Основи постановки диригентського апарату. Основні принципи постановки диригентського апарату та його функції. Складові частини диригентського апарату та їх взаємозв’язок. Положення корпусу, ніг та голови. Вихідне положення рук. Три основні позиції: нижня, середня, верхня. Функції частин рук — плеча, передпліччя, кисті, пальців. Значення емоційно-виразних рухів плеча. Передпліччя — передаюча ланка від плеча до кисті. Кисть — спрямовуюча частина руки. Роль пальців у виразних рухах при диригуванні. Координація дій плеча, передпліччя і кисті. Роль правої та лівої рук в диригуванні хором чи оркестром. Виражальні можливості правої і лівої рук. Плавність, свобода та пластичність руху рук. Амплітуда руху рук: широка, помірна, мала і зменшена. Поділ жестів на сильні і слабкі. Вживання в диригуванні вертикальних і горизонтальних жестів. Характер жесту: плавний, поштовхоподібний та поривчастий. Типи жесту: кистьовий, кистьо-ліктьовий та плечевий. Самоконтроль і аналіз диригентських жестів та їх зв’язок зі слуховим уявленням при диригуванні хором чи оркестром. 1. Основні принципи постановки диригентського апарату та його функції. 2. Складові частини диригентського апарату та їх взаємозв’язок. Вимоги до постави рук, голови, ніг, корпусу, кисті рук, ліктів. 3. Формування вертикальних та горизонтальних диригентських рухів за системою сучасного диригування. Силова закономірність вертикальних і горизонтальних рухів. 4. Три моменти початку диригування: увага, замах (ауфтакт), вступ та їх показ у диригуванні. 4. Диригентські позиції: нижня, середня, верхня. 5. Самоконтроль і аналіз диригентських жестів та їх зв’язок зі слуховим уявленням при диригуванні хором чи оркестром.

Тема 4. Вивчення схем тактування. Ауфтакт, вступ, зняття та паузи. Поняття про тактування і диригування. Метрична схема – основа диригентського втілення музичного твору. Структура долей у схемах тактування. Прості, складні і мішані метри. Структура диригентської схеми у розмірах 3/4, 2/4, та 4/4. Тактування у розмірах 6/8 і 6/4 за шестидольною і дводольною схемами. Структура диригентської схеми в розмірах 5/4, 7/4, 11/4. Перемінні розміри. Диригування творів «на раз» і «алля бреве». Ауфтакт як основа процесу управління виконавським колективом (хор, оркестр). Призначення ауфтакту, його функції та складові частини. Залежність ауфтакту від характеру, темпу музичного твору. Три моменти вступу. Позиція рук при показі вступу. Показ вступу до затакту, на початку та в середині твору. Роль і значення зняття звучання в процесі виконання твору. Підготовка диригентського жесту до зняття. Вибір жесту для показу зняття. Залежність жесту зняття звучання від характеру музики, динаміки, індивідуальності диригента тощо. Показ зняття звучання в середині та в кінці музичного твору на різних долях такту. Пауза як продовження музичної думки. Тактування пауз на окремих долях такту і цілих тактах. Тактування пауз в залежності від характеру музичного твору. 1. Поняття про тактування і диригування. Тактування як метрична основа диригування. 2. Структура долей у схемах тактування. Прості, складні і мішані метри. 3. Формування диригентських схем: тридольної та чотиридольної. 4. Призначення ауфтакту, його функції та складові частини. 5. Прийоми показу вступів на різні повні долі такту в основних диригентських схемах. 6. Показ витриманих тривалостей у диригентському жесті. Функції рук при їх виконанні. 7. Роль і значення зняття у диригуванні. Диригентські прийоми показу зняття в основних диригентських схемах. 8. Пауза як продовження музичної думки. Тактування пауз в залежності від характеру музичного твору.

Тема 5. Штрихи, фермати та динаміка у диригуванні. Штрих як засіб ведення звука. Основні штрихи: lеgаtо, nоn legatо, stассаtо. Вибір штриха в залежності від стилю музичного твору, його характеру, темпу та ін. Метричні долі в диригентських жестах на lеgаtо та прийоми їх показу в різних за об’ємом диригентських схемах. Роль кисті в диригуванні легато. Метричні долі в диригентських жестах на nоn legatо та прийоми їх показу. Розмежування та чіткість подачі долей такту. Значення «точки» та скорочення долевих рухів при диригуванні nоn legatо. Метричні долі в диригентських жестах на stассаtо та прийоми їх показу. Скорочення долевих рухів на stассаtо, чітка фіксація «точки» та момент її відбиття. Фермата як важливий елемент музичної виразності. Тактування зніманих і незніманих фермат у процесі виконання музичного твору. Прийоми показу крещендо і дімінуендо на ферматі. Роль динаміки у розкритті емоційного змісту музичного твору. Засоби втілення динаміки в диригентських рухах. Амплітуда жестів рук та диригентські їх позиції під час показу динамічних відтінків. Динаміка постійна (піано, меццо-форте, форте), змінна (крещендо, дімінуендо), контрастна (субіто-форте, субіто-піано) та прийоми показу її при диригуванні. 1. Штрих як спосіб ведення звука. Диригентські штрихи lеgаtо, nоn lеgаtо, stассаto та прийоми їх показу. 2. Метричні долі в диригентських жестах на lеgаtо та прийоми їх показу в різних за об’ємом диригентських схемах. Роль кисті в диригуванні легато. 3. Метричні долі в диригентських жестах на nоn legatо та прийоми їх показу. Розмежування та чіткість подачі долей такту. Значення «точки» та скорочення долевих рухів при диригуванні nоn legatо. 4. Метричні долі в диригентських жестах на stассаtо та прийоми їх показу. 5. Фермата як засіб музичної виразності. Тактування зніманих і незніманих фермат у процесі виконання музичного твору. 6. Засоби втілення динаміки в диригентських рухах. Амплітуда жестів рук та диригентські позиції під час показу динамічних відтінків.

Тема 6. Темпи та їх зміни. Акценти, синкопи та прийоми показу їх диригентом. Значення темпу як засобу визначення емоційного змісту твору. Амплітуда жестів рук диригента в залежності від темпу виконання твору. Зміна темпу в залежності від емоційного і смислового розвитку музичної думки. Засіб дроблення жесту на кожну чи окремі долі такту в залежності від зміни темпу. Поступові зміни темпів (аччелерандо, раллентандо) та прийоми їх показу в процесі диригування. Раптові зміни темпів та прийоми їх показу в процесі виконання твору, роль ауфтакту в момент різкої зміни темпу. Ритмічна акцентуація як важливий виражальний засіб музики. Типи акцентів. Акценти на сильних і слабких долях такту, прийоми їх показу диригентом в хорі чи оркестрі. Синкопа як важливий момент ритмічного і динамічного процесу в музиці. Характер диригентського жесту при синкопуванні. Синкопи на початку твору, на долях такту і між ними та прийоми їх показу диригентом в виконавському процесі. 1. Значення темпу як засобу визначення характеру твору. Амплітуда жестів рук диригента в залежності від темпу виконання твору. 2. Зміна темпу в залежності від емоційного і смислового розвитку музичної думки. Засіб дроблення жесту на кожну чи окремі долі такту в залежності від зміни темпу. 3. Поступові зміни темпів (аччелерандо, раллентандо) та прийоми їх показу в процесі диригування. 4. Раптові зміни темпів та прийоми їх показу в процесі виконання твору, роль ауфтакту в момент різкої зміни темпу. 5. Ритмічна акцентуація як важливий виражальний засіб музики. Типи акцентів та прийоми їх показу у диригуванні. 6. Синкопи та прийоми їх показу диригентом в виконавському процесі.

Змістовий модуль 2. Зміст і організація підготовки до практичної роботи з хором.

Тема 1. Робота диригента над хоровою партитурою. Ознайомлення з партитурою, програвання її на інструменті. Складання плану та методика роботи над партитурою. Структура і драматургія твору, епоха його написання, характерні особливості творчості композитора. Аналіз мелодичної лінії, особливості її структури. Різновиди викладу твору (гомофоно-гармонічний, поліфонічний, мішаний). Ладотональні співвідношення, модуляційні побудови. Темпи та їх відхилення. Вибір темпу в залежності від внутрішніх закономірностей музичного твору, його стилю і характеру. Загальний і детальний динамічний план. Особливості динамічної лінії. Визначення розміщення кульмінацій: головної (момент, до якого спрямовується весь попередній розвиток) і часткових (в окремих розділах форми, епізодах). Установлення і уточнення скорочень, повторень та інших змін музичного тексту. Визначення прийомів диригування. Накреслення плану репетиційної роботи. Втілення і передача композиторського задуму засобами диригентської виразності. 1. Хорова партитура та способи її запису. Різновиди викладу твору (гомофоно-гармонічний, поліфонічний, мішаний). 2. Гра хорової партитури, особливості виконання партії тенора в залежності від використаного для його запису ключа. 3. Спів хорових партій по горизонталі та вертикалі. 4. Складання плану та методика роботи над партитурою: а) структура і драматургія твору, епоха його написання, характерні особливості творчості композитора; б) аналіз мелодичної лінії, особливості її структури; в) ладотональні співвідношення, модуляційні побудови; г) темпи та їх відхилення, вибір темпу в залежності від внутрішніх закономірностей музичного твору, його стилю і характеру; д) загальний і детальний динамічний план, особливості динамічної лінії, визначення розміщення кульмінацій (головної і часткових); е) установлення і уточнення скорочень, повторень та інших змін музичного тексту; є) визначення прийомів диригування; ж) накреслення плану репетиційної роботи; з) втілення і передача композиторського задуму засобами диригентської виразності.

Тема 2. Методика проведення репетиційної роботи з хором. Глибоке знання партитури музичного твору – неодмінна умова в роботі диригента з хором. Підготовча робота диригента в передрепетиційний період. Розробка розгорнутого плану кожної репетиції та послідовність роботи над кожним твором. Раціональний розподіл репетиційного часу, вміння диригента в найкоротший строк досягнути найкращих художніх наслідків. Творчий контакт між диригентом і виконавцями. Вимогливість і впевненість диригента в своїх намірах під час репетицій. Форми ознайомлення колективу з музичним змістом твору. Розспівування хору, робота над строєм і дикцією кожної партії, вимоги до співаків хору, виховання гармонічного почуття. Методика вивчення багатоголосних творів в залежності від кваліфікації хорового колективу. Особливості прийомів і методика розучування та виконання хорового твору без супроводу (а капела). Виконання основних динамічних ліній музичного твору. Деталізація нюансів. Робота над загальною ритмічною структурою твору, характерними сторонами і окремими деталями ритмічного рисунку. Робота над ансамблем, вирівнювання сили звучання окремих хорових партій, виділення головних та другорядних ліній. Реалізація виконавського плану в живому звучанні в період репетиційної роботи з хором. Розкриття диригентом музичного образу твору за допомогою виконавської техніки. Підготовка до концертного виступу. Концентрація диригентом під час концертного виступу максимальної активності думки і емоцій, волі і художнього уявлення. Концертний виступ як результат усієї попередньої роботи диригента і виконавського колективу. 1. Підготовча робота диригента в передрепетиційний період. 2. Розробка розгорнутого плану кожної репетиції та послідовність роботи над кожним твором. 3. Форми ознайомлення колективу з музичним змістом твору. 4. Розспівування хору, робота над строєм і дикцією кожної партії, виховання гармонічного почуття. 5. Методика вивчення багатоголосних творів, особливості прийомів і методика розучування та виконання хорового твору без супроводу (а капела). 6. Робота над ансамблем, вирівнювання сили звучання окремих хорових партій, реалізація виконавського плану в живому звучанні. 7. Розкриття диригентом музичного образу твору за допомогою виконавської техніки. 8. Концертний виступ як результат усієї попередньої роботи диригента і виконавського колективу.

Тема 3. Зміст і форма занять з диригування. Заняття з диригування – живий творчий процес. Єдність і взаємозв’язок змісту і форми заняття. Зацікавленість предметом і активність учня – необхідна передумова свідомого і творчого засвоєння навчального матеріалу. Форми проведення занять: теоретична (усний аналіз твору); репетиційна (робота з концертмейстером); мішана (зв'язок теоретичних і репетиційних моментів). Цілеспрямованість і конкретність кожного завдання, плановість та імпровізаційні моменти у його проведенні. Розвиток технічних і художньо-виконавських навичок у диригентському мистецтві. Робота над партитурою. Виконавський аналіз музичних творів. Розвиток слухових уявлень. Вивчення і поповнення репертуару. Формування особистості диригента: виховання волі, наполегливості, винахідливості, самостійності, швидкої реакції, витримки і організаторських здібностей. Виявлення і розвиток індивідуальних рис диригентської виразності. 1. Форми проведення занять з диригування: теоретична (усний аналіз твору); репетиційна (робота з концертмейстером); мішана (зв’язок теоретичних і репетиційних моментів). 2. Розвиток технічних і художньо-виконавських навичок у диригентському мистецтві. 3. Основні елементи навчання: а) всебічне вивчення хорових творів; б) аналіз твору (письмовий та усний); в) гра партитури твору, спів партій, акордів; г) мануальна техніка (підготовчі вправи, диригентська гімнастика, тактування, диригування). 4. Особливості добору репертуару як рушійного фактора розвитку студентів. 5. Формування особистості диригента: виховання волі, наполегливості, винахідливості, самостійності, швидкої реакції, витримки і організаторських здібностей. 6. Виявлення і розвиток індивідуальних рис диригентської виразності.

Змістовий модуль 3. Науково-теоретичні основи викладання вокалу. Тема 1. Теоретико-методологічні засади вокальної педагогіки. 1. Основні завдання вокальної педагогіки. 2. Методологія розвитку співацького голосу. 3. Специфіка фахової діяльності педагога-вокаліста. 4. Вокальна культура. Тема 2. Співацький апарат. Його будова та функції звукоутворюючих органів. 1. Будова гортані та її робота під час співу. 2. Вокальні функції голосових складок. 3. Органи дихання. 4. Робота артикуляційного апарату. 5. Резонатори. Їх значення та практичне застосування. 6. Процес звукоутворення. 7. Положення звукоутворюючих органів під час співу. 8. Основна постава корпусу і міміка співака. Тема 3. Співацьке дихання. 1. Вокально-дихальний процес. 2. Опора дихання та звука. Поняття імпедансу. 3. Типи співацького дихання. 4. Організація співацького дихання. Тема 4. Вокально-художній звук. 1. Вокальний звук як фізичне явище. 2. Співацька позиція звука. 3. Атака співацького звука. 4. Цілеспрямований співацький звук. 5. Вокально-художній звук (фонетичний метод).

Змістовий модуль 4. Зміст і організація підготовки до практичної роботи у вокальному класі. Тема 1. Класифікація та коротка характеристика співацьких голосів. 1. Вікова періодизація розвитку співацького голосу. 2. Діапазон i регістри співацького голосу. 3. Класифікація голосів та їx співацьких діапазонів. 4. Перехідні ноти. 5. Методи розвитку діапазону та згладжування регістрів. Тема 2. Форми і методи навчання у вокальному класі. 1. Загальні настанови. 2. Вокально-технічні вправи. 3. Значення вокалізів. 4. Робота над вокальними творами. 5. Деякі аспекти роботи в класі сольного співу.