Порівняльна характеристика давньогрецького та сучасного панкратіону
Стародавні і сучасні Олімпіади: за і проти
Зміст
Автор проекту
Тема дослідження
Порівняльна характеристика давньогрецького та сучасного панкратіону
Проблема дослідження
Чим відрізняється техніка давньогрецького панкратіону від сучасного
Мета дослідження
Охарактеризувати та порівняти сучасний та стародавній панкратіон
Результати дослідження
Бойові мистецтва існують стільки, скільки існує людство. Минулі джерела свідчать про існування певних прийомів і захистів від нападу ще в далекому минулому. На одній з древньоєгипетських пірамід знайдено біля чотирьохсот малюнків, відображаючих прийоми боротьби. Легко уявити, наскільки сильне виживання примітивного за рівнем розвитку людства залежало від уміння використовувати руки і ноги для боротьби з ворогами, дикими тваринами і навколишнім середовищем. У міру розвитку людства способи боротьби постійно удосконалювалися, згодом сформувавшиcь в єдиноборства. З часів древніх греків (700 років до н.е.) різні єдиноборства постійно були присутні в програмі Олімпіад. У творах Гомера (800-900 років до н.е.) спостерігаються описи сутичок, що проводилися без зброї. Давньогрецький філософ Платон (347-427 р. до н.е.) згадує про "бій без суперника" (щось подібне до бою з тінню в сучасному боксі), елементи техніки якого поряд з елементами техніки боротьби і боксу були об'єднані в панкратіон – вид боротьби, у якому удари дозволялося наносити будь-яким сегментом тіла. Фізичні вправи поєднувалися в два розділи: орхестрика і палестрика. Орхестрика відображена іграми і вправами для розвитку спритності і сили . В палестрику входили військово прикладні види спорту, серед яких головну роль займав панкратіон.
На малюнках зображенні декілька прийомів з панкратіону
Слово "панкратіон" походить від назви одного з видів єдиноборств, уперше включеного до програми Олімпійських ігор Древньої Греції в 648 році до нашої ери. Складається з двох слів „пан” і „кратос”, що в перекладі з грецької мови означає абсолютна влада того, хто переміг, або абсолютна перемога. Структурними елементами цього виду спорту є активна дія верхніх і нижніх кінцівок.
Панкратіон, має цікаві стародавні історичні корені. Містечко Олімпія, що розташовувалось у мальовничій долині річки Алфей, у підніжжі священної гори Олімп, стало місцем проведення древніх Олімпійських ігор. З єдиноборства у програму античних олімпійських ігор входили боротьба, кулачний бій, а починаючи з Олімпіади 648 р. до н.е. і панкратіон. Панкратіон починав свої змагання на 4 день Олімпійських ігор, і був найважчим і найоригінальнішим змаганням. Тому переможці Олімпійських ігор у панкратіоні ставали національними героями. Методика підготовки бійців, створена в панкратіоні, перейшла в древній Рим. Знання панкратіону через війська Олександра Македонського, що завоювали Персію і дійшли до Індії, задовго до нашої ери було занесено в ті самі місця, звідки через кілька століть Бодхідхарма відправився в Китай.
Панкратіон, мабуть, найоригінальніше і найважче змагання древніх Олімпійських ігор. Сутність цього виду спорту полягала в проведенні двобою двох неозброєних атлетів із застосуванням прийомів боротьби, ударів руками і ногами, болючих і задушливих захоплень. Борці не використовували ніякого захисного спорядження. У цьому змаганні греки бачили відмінний засіб підготовки юнака до рукопашного бою під час війни.
Переможці в панкратіоні ставали національними героями. Кращі дівчата Греції удостоювалися честі увінчати переможця Олімпійських ігор лавровим вінком. Жорсткі умови проведення двобоїв призводили до великої кількості травм, що загрожували здоров'ю атлетів. З цієї причини давньогрецька боротьба панкратіон не збереглася до наших днів у первозданному вигляді.Переможці в панкратіоні ставали народними героями. Кращі дівчата Греції удостоїлися честі увінчати переможця Олімпійських ігор лавровим вінком. Такі переможці заносилися в особливі списки. У 2 ст. до н. е., тобто майже за тисячу років існування Олімпійських ігор, такий список складався лише з 9 імен.
На еволюцію розвитку панкратіону значний вплив зробили стильові відмінності попередників цього виду єдиноборств - єгипетської боротьби, вавілонського кулачного бою і критський бокс. Також свій вплив на панкратіон надали грецький кулачний бій і боротьба. У свою чергу деякі з цих видових напрямків отримали свій подальший розвиток і еволюціонували в сучасні види єдиноборств. Так, наприклад, грецька боротьба - праматір сьогоднішньої греко-римської, а критський бокс є одним з праотців сучасного боксу.
Зрозуміло, в панкратіоні був елемент жорстокості, небезпеки, але це не робило змагання грубими. Період занепаду панкратіону почався з перемоги римського війська над греками в 146 році до н. е. На зміну поєдинків панкратіону прийшли бої збройних гладіаторів
З метою відродження на новій основі, відповідно до сучасних реалій і вимог до спорту 21 століття, а також включення панкратіону в Олімпійські ігри, була створена Всесвітня Федерація Єдиноборства панкратіон в Афінах (Греція) (W.P.A.F.). Працюючи в тісному співробітництві з Міністерством по спорту і Міністерством освіти та релігії, W.P.A.F. розробила програму відродження панкратіону як Олімпійської дисципліни.
У рамках цієї програми з 25 по 30 серпня 2002 року в м. Калаврита (Греція) WPAF запросила представників з усього світу з метою проведення семінару і видачі сертифікатів на офіційне представництво.
Правила професійного панкратіону
Тривалість бою обмежується двома раундами по 5 хвилин з 2-хвилинною перервою основного часу. Якщо за цей часовий проміжок була зареєстрована явна перемога одного із супротивників, то після 2-хвилинної перерви бійцям надається для продовження бою ще 3 хвилини. І в тому випадку, якщо в додатковий час один з бійців не отримаємо явну перемогу, результат поєдинку визначається радою експертів з трьох людина- інспектор турніру, головний суддя змагань і рефері. Боротьба в партері ведеться не більше трьох хвилин. У разі якщо обидва спортсмени, перебуваючи в партері, не проводять активних технічних дій, то рефері зобов'язаний припинити бій командою «стоп», підняти спортсменів у стійку і, зробивши їм зауваження, закликати їх до активного ведення бою. Екіпірування атлета: захисна раковина (бандаж), капа, рукавиці з відкритими пальцями, шорти.
Дозволені технічні дії
Під час бою спортсменам дозволяється використовувати практично весь технічний арсенал відомих видів єдиноборств (боротьби вільної, греко-римської, самбо, карате, дзюдо, боксу і т. Д.) До повного контакту.
Заборонені технічні дії
Під час бою спортсменам забороняється
наносити удари в очі;
вистачати суперника за волосся;
наносити удари ногами в пах;
наносити удари в горло і область хребетного стовпа;
проводити прийоми на суглоби пальців рук або ніг;
наносити удари ліктями в потилицю, кулаками в потилицю, якщо той лежить на підлозі;
наносити удари ногами лежачого противнику;
захоплювати горло за допомогою пальців;
триматися за сітку з метою проведення захисних або атакуючих дій;
вести пасивний або фіктивний бій;
ображати або лаяти суперника;
використовувати будь-яку тактику або дії, крім дозволених цими правилами.
За перше порушення правил спортсмен отримує попередження, у разі повторного аналогічного порушення, він дискваліфікується.
Висновки
Сьогодні саме панкратіон є практичним бойовим мистецтвом, філософія і психологія якого, можливо, допоможе по-новому осягнути навколишній світ. Щоб досягти справжньої досконалості, знадобляться роки систематичних фізичних тренувань.
Відвідавши тренування з панкратіону я зрозумів найголовніше,а саме:
1) Дуже ретельна розминка перед тренуванням,яка триває 25-30 хвилин. Вона слугує для того,щоб розігріти всі м'язи,і щоб не отримати пошкоджень під час тренування.
2) Розтяжка,для підвищення вміння ударної техніки.
3) Треба мати добру витривалість.
4) Підвищувати свою координацію рухів.
5) Бути спокійним під час тренування,та стримувати свої емоції.