Проект з ОІТ та ІФК: "Порівняльна характеристика правил змагань давніх Олімпіад та основних принципів Олімпійської Хартії- № групи ФФВ, 2015

Порівняльна характеристика правил змагань давніх Олімпіад та основних принципів Олімпійської Хартії

Автор проекту

Баштовенко Владислав Ігорович

Тема дослідження

Порівняльна характеристика правил змагань давніх Олімпіад та основних принципів Олімпійської Хартії

Проблема дослідження

Чим відрізняються правила змагань давніх Олімпіад від правил та принципів сучасної Олімпійської Хартії?Що є спільного між ними?Які зміни внесла сучасна Олімпійська Хартія?

Мета дослідження

Визначити які зміни внесла в Олімпіади Олімпійська хартія. Порівняти між собою правила змагань давніх Олімпіад та основних принципів Олімпійської Хартії

Результати дослідження

Основні правила змагань давніх Олімпіад

Правила перших Олімпіад, що діють і зараз

Сучасні Олімпіади значно відрізняються від тих, що проводилися більше 3000 років тому. Однак деякі правила збережені дотепер. Головне з них - чесність змагань. Зараз спортсмени приносять клятву на вірність Олімпійським традиціям. Раніше клятв не було, але якщо атлета викривали в обмані, він з ганьбою виганяли, а на штрафні гроші, які він зобов'язаний був заплатити, відливалися мідні статуї Зевса. Перед початком змагань їх демонстрували учасникам на знак повчання. Друге непорушне правило - проводити Олімпіаду раз на чотири роки. Тоді греки ввели особливу літочислення, зване Олімпійським роком. Він якраз і дорівнював чотирьом звичайним. І ще одне важливе правило минулих і нинішніх Олімпіад - на час їх проведення припиняти військові дії. На жаль, і коли була перша Олімпіада, і зараз його зовсім не дотримуються. В іншому перші Олімпіади від нинішніх дуже відрізняються.

Правила перших Олімпіад, вже не існуючі

Зараз змагатися можуть представники всіх країн і народів. Коли була перша Олімпіада, правилами заборонялося брати участь у змаганнях НЕ грекам, малозабезпеченим, а також рабам і жінкам.Жінки не тільки не брали участь в Олімпійських іграх, але їм і заборонялося їх дивитися. Тільки одна жінка - жриця богині Деметри мала право спостерігати за ними з ложі. У разі порушення цієї заборони, винну скидали зі скелі.

Всі бажаючі взяти участь в Іграх, за рік від їх відкриття вносилися в особливі списки. Вони давали клятву, що готуватимуться до майбутніх змагань не менше десяти місяців. Підготовка йшла в спеціальних школах, перебування в яких оплачував сам учасник. Потім за 30 днів до відкриття Ігор всі потенційні їх учасники прибували в Олімпію на централізований збір. Їх розміщували в приміщеннях, що примикали до гімнассіі. Прибулі на змагання атлети приступали до тренувань під наглядом спеціального суддів ("елланодіков"), які потім займалися допуском спортсменів на Ігри.

Спочатку в Олімпіадах брали участь тільки жителі Пелопонессу. Потім у них стали брати участь і представники сусідніх держав - Коринфа, Спарти та ін. У період з VI до II ст. до н. е. в Олімпійських іграх могли брати участь тільки вільно народженні греки. Раби і люди не грецького походження, а також жінки до Ігор не допускалися. Для регулярних тренувань атлетів в Олімпії існували гімнасія і палестра .

За всю античну історію Олімпіад тільки одна Ферен змогла туди пробратися.Це була Ференіка - дочка знаменитого кулачного бійця, яка керувала підготовкою свого сина до Ігор. Коли юнак відправився в Олімпію, Ференіка, переодягнувшись у костюм вчителя гімнастики, послідувала за ним. Її син отримав перемогу в кулачному поєдинку, і обрадувана мати, забувши про обережність, кинулася його вітати. Всі зрозуміли, що період ними переодягнена жінка, Ференіка загрожувала страта. І тільки прохання глядачів врятували її. Судді помилували жінку, але тут же ухвалили, що надалі тренери, супроводжуючих атлетів, повинні під час Ігор, сидіти голими за особливою огорожею. Атлет, який побажав брати участь у змаганнях, повідомляв про це за рік. Весь цей час він інтенсивно тренувався, здавав встановлені нормативи, і якщо проходив, ще місяць тренувався вже зі спеціальним тренером. Що цікаво, Олімпійського вогню на перших Олімпіадах не було, цю «стародавню» традицію придумали в ХХ столітті. В Елладі ж проводили біг з факелами, але не в Олімпії, а в Афінах - на різних святах.

Покарання за не дотримання правил

головним принципом змагань була чесність учасників. Перед початком змагань вони давали клятву дотримуватися правил. Елланодікі мали право позбавити чемпіона титулу, якщо він переміг шахрайським шляхом, провинився атлет піддавався також штрафу і тілесному покаранню. Перед входом на стадіон в Олімпії стояли у повчання учасникам -зани - мідні статуї Зевса, відлиті на гроші, отримані у вигляді штрафів з атлетів, які порушили правила змагань (давньогрецький письменник Павсаній вказує, що перші шість таких статуй були уставлені в дев'яносто восьмому Олімпіаду, коли фессаліец Евполія підкупив трьох виступали з ним борців). Крім того, до участі в Іграх не допускалися особи, викриті у вчиненні злочину або у святотатстві. Мідні статуї Зевса (на доричному діалекті називалися занами), присвячені опозорившим себе учасникам (наприклад, викритим у шахрайстві, підкупі та ін.) Ігор, виконувалися на гроші, отримані у вигляді штрафів, і ставилися по сторонах дороги, що веде на олімпійський стадіон.

Види змагань перших Олімпіад

Перша Олімпіада в Греції проходила всього один день і включала в себе біг на 192,14 метрів, так званий один стадій, що дорівнює 600 ступень Зевса. За легендою, дистанцію відміряв сам Геракл. З 14-ї Олімпіади ввели забіги на 2 стадія, а з 15-ї - на витривалість. Дистанція включала від 7 до 24 стадій. З 18-ї до регламенту стали включили боротьбу і пентатлон (п'ятиборство), що складався з боротьби, бігу, стрибків у довжину, метання списа і диска. Атлети стрибали в довжину з місця, тримаючи в руках булижники. Приземляючись, їх кидали назад. Вважалося, що так поліпшується результат. Спис метали в ціль, а диск - зі спеціального піднесення. З 23-й в програмі з'явилися кулачні бої, а з 25-ї - колесничних гонки. 33-тя олімпіада ще більше розширила програму. Тепер спортсмени змагалися в перегонах на конях, жеребятах і ослах і нівечили себе в панкратіоні (щось типу наших боїв без правил).

Перемога на Олімпійських іграх розглядалася греками як знак доброго розташування богів до атлета, а також до міста, звідки він був родом. Особливо почесною вважалася перемога на стадіодромі. Ім'ям атлета, який виграв ці змагання, називалася наступна Олімпіада. Олімпіоников (переможців Ігор) вінчали в храмі Зевса оливковою гілкою, зрізаною золотим ножем у священному гаю. Зазначимо, що від кількості атлетів-переможців залежав політичний престиж міста в еллінському державі.

Основні положення Олімпійської Хартії

Основи Олімпійської хартії були розробленні Пьером де Кубертеном. Затвердили яку, за ініціативою Пьера де Кубертена в червні 1894 р. в Парижі на Міжнародному атлетичному конгресі (що увійшов до історії як I Олімпійський). Одним зі своїх рішень конгрес затвердив Олімпійську хартію, основними положенями якої визначалися принципи олимпізму, головні цілі МОКНУВ і правові основи олімпійського спорту.

У цьому документі передусім було зафіксовано, що на користь моралі Міжнародний конгрес і окремі країни вважають необхідним відродити на міжнародній основі ігри в сучасній формі, але з дотриманням стародавніх традицій. Відзначалося, що до участі в цих Іграх слід запрошувати спортивні об'єднання усіх країн і що кожна країна може бути представлена тільки своїми громадянами. Встановлювалося, що перед Олімпійскими іграми, які проводитимуться кожні чотири роки, окремі країни повинні проводити відбіркові або попередні змагання з тим, щоб країни були представлені кращими спортсменами. Перераховувалися види спорту і спортивні дисципліни, що включались в програму Олімпійських ігор (біг, стрибки, метання диска - в легкій атлетиці, важка атлетика, вітрильний спорт, плавання, веслування, фехтування, боротьба, бокс, кінний спорт, гімнастика, велосипедный спорт, спортивна стрільба, ковзанярський спорт).

У Олімпійській хартії визначалося, що, за винятком фехтування, в змаганнях на Олімпійських іграх по усіх інших видах спорту можуть брати участь тільки аматори, а для кого спорт є професією, не можуть приймать участі в олімпійських змаганнях. У додатку до цього документу давалося роз'яснення відносно поняття "аматорство" в олімпійському спорті. Статус спортсмена-любителя визначався таким чином: "це людина, котра ніколи не брала участі в професійних змаганнях, за які отримувала би матеріальну винагороду, і ніколи не була викладачем фізичного виховання". Також відзначалося: "До змагань не допускаються ті, хто професійно займається спортом, і ті, хто отримував у минулому або отримує зараз грошову винагороду за заняття спортом. Саме тому на Олімпійських іграх ніколи не можна призначати грошові призи, а можна вручати тільки почесні нагороди".

Засадничі принципи Олімпійської Хартії

-Олімпійський рух являє собою життєву філософію, що підносить і сполучає в єдине ціле переваги тіла, волі та розуму. Поєднуючи спорт із культурою та освітою, він прагне створення способу життя, грунтованого на радості від зусилля, на виховній цінності гарного прикладу й на повазі до загальних основних етичних принципів.

-Метою олімпійського руху є становлення спорту на службу гармонійного розвитку людини, щоб сприяти створенню мирного суспільства, що піклується про збереження людської гідності.

-Діяльність олімпійського руху носить погоджений, організований, постійний і універсальний характер і здійснюється під верховною орудою МОК, всіх організацій і осіб, натхненних його цінностями. Ця діяльність поширюється на п'ять континентів. Вершиною її є об'єднання спортсменів усього світу на великому спортивному святі — Олімпійських іграх. Символ олімпійського руху — п'ять переплетених кілець.

-Право займатися спортом є правом людини. Кожна людина повинна мати змогу займатися спортом без будь-якої дискримінації та в Олімпійському дусі, що вимагає взаєморозуміння, духу дружби, солідарності й чесної гри. Організація й керівництво спортом повинні контролюватися незалежними спортивними організаціями.

-Несумісною з належністю до олімпійського руху є будь-яка форма дискримінації стосовно країни або особи за расовими, релігійними, політичними, статевими або іншими ознаками.

Структура

Олімпійська хартія складається з 6 розділів і 61 статтю.

Розділи Олімпійської хартії:

1)Олімпійський рух і його діяльність

2)Міжнародний олімпійський комітет

3)Міжнародні федерації

4)Національні олімпійські комітети

5)Олімпійські ігри

6)Заходи та санкції, дисциплінарні процедури та вирішення суперечок

Правила змагань давніх Олімпіад

1. Правилами заборонялося брати участь у змаганнях НЕ грекам, малозабезпеченим, а також рабам і жінкам

2. Підготовка йшла в спеціальних школах, перебування в яких оплачував сам учасник.

3. За 30 днів до відкриття Ігор всі потенційні їх учасники прибували в Олімпію на централізований збір.

4. Постійне місце проведення Олімпіади-Олімпія.

5. Атлет, який побажав брати участь у змаганнях, повідомляв про це за рік.

Основні положення Олімпійської Хартії

1. До участі в іграх запрошували спортивні об'єднання усіх країн і кожна країна може бути представлена тільки своїми громадянами.

2. Перед Олімпійскими іграми країни повинні проводити відбіркові або попередні змагання з тим, щоб країни були представлені кращими спортсменами.

3. В змаганнях Олімпійських ігор можуть брати участь тільки аматори, а для кого спорт є професією, не можуть приймати участі в олімпійських змаганнях.

4. На Олімпійських іграх ніколи не можна призначати грошові призи, а можна вручати тільки почесні нагороди.

5. Право займатися спортом є правом людини. Кожна людина повинна мати змогу займатися спортом без будь-якої дискримінації та в Олімпійському дусі.

Спільні ознаки правил змагань давніх Олімпіад та основних принципів Олімпійської Хартії

Крім різних правил та основних принципів стародавньої Олімпіади та Олімпійської Хартії, вони мають і спільні ознаки.

1. Головне правило - чесність змагань.

2. Проводити Олімпіаду раз на чотири роки.

3. На час проведення Олімпіади припиняти всі військові дії.

4. Головна нагорода переможця-Слава.

Корисні ресурси

Олімпійська хартія

Зарождение олимпийских игр

Правила перших Олімпіад, що діють і зараз

ОЛІМПІЙСЬКА ХАРТІЯ - ОСНОВНИЙ ПРАВОВИЙ ДОКУМЕНТ ОЛІМПІЙСЬКОГО СПОРТУ.

Презентація