Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор (автори) курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Історія науки і техніки

Галузь знань

0102 – Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

Мета та завдання навчального курсу

Метою навчальної дисципліни є формування теоретичних знань і компетенцій стосовно закономірностей розвитку науки і техніки як унікального історико-культурного феномену.

Завданням курсу "Історія науки і техніки" є:

виділити основні етапи (античність, середньовіччя, новий час, сучасність) і пояснити закономірності і особливості розвитку наукових і технічних знань у конкретних історичних умовах;
проаналізувати фактори розвитку науки, зростання незалежності природознавства від світоглядних та ідеологічних установок;
сформувати у студентів цілісне уявлення про розвиток науки і техніки як історико-культурного явища;
структурувати інформацію про досягнення людської думки у різні періоди історії;
узагальнити інформацію, отриману з інших дисциплін, що торкаються проблем розвитку людського суспільства;
показати взаємозв’язок і взаємообумовленість проблем, що вирішуються спеціалістами різних спеціальностей у справі побудови гармонійного здорового демократичного суспільства.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

системну періодизацію історії науки і техніки і основні напрямки розвитку їх найважливіших галузей і проблем;
основні дати, події і досягнення світової науки і техніки;
найбільші відкриття, їх значення та наслідки для розвитку цивілізації;
історіографію, основні методологічні концепції та дослідницькі школи в історії науки і техніки.

вміти:

критично відтворювати найважливіші події в історії науки і техніки, аналізувати роль і значення видатних науковців та інженерів;
прослідковувати витоки наукового знання, найважливіших напрямів науки і техніки;
здійснювати кваліфіковану оцінку співвідношення раціонального і альтернативного знання у різних культурно-історичних умовах;
проводити раціональну реконструкцію окремих фактів і явищ історії науки і техніки;
грамотно аналізувати основний зміст конкретних найважливіших наукових теорій і основоположних науково-концептуальних моделей;
відтворити інформацію графічно і словесно про предмет обговорення, пов'язаний з історією науки і техніки.

Робоча програма курсу

Календар Майя
Вавилонська башта
Нікола Тесла
Вітрувіанська людина

Автор (автори) курсу

Логвінова Ярослава Олексіївна

Учасники

Сторінка координування курсу "Історія науки і техніки"

Графік навчання

Варіант Структура

Розділ 1

ТЕМА 1. Теоретичні і методологічні основи історії науки і техніки

Предмет, завдання, основні поняття історії науки і техніки як наукової дисципліни. Джерельна база з історії науки і техніки. Пам’ятки історії науки і техніки. Роль науки і техніки в історії людства. Методологія історії науки і техніки. Характеристики традиційного і техногенного суспільств. Наукові революції. Парадигма. Періодизація історії науки і техніки. Проблеми реконструкції в історії науки і техніки. Етичні проблеми наукової діяльності. Місце історії науки і техніки серед інших дисциплін. Структура та інфраструктура історії науки і техніки: дослідницькі інститути, факультети і кафедри, товариства і фонди, національні та міжнародні товариства, музеї і спеціальні експозиції, журнали і газети, комп’ютерні бази даних, аудіовізуальні матеріали, енциклопедії та монографії.

Розділ 2

Тема 2.Стан наукових знань до античного світу

Виникнення перших цивілізацій. Рівень технічного і технологічного розвитку вавилонської цивілізації. Знання і рівень технічного розвитку єгипетської цивілізації. Цивілізації давньої Індії та Китаю. Освоєння металургії заліза. Досягнення давніх цивілізацій: будівництво, розвиток медичних знань, перші географічні карти, астрономія і астрологія, математика. Крито-мікенська культура. Доколумбова Америка.

Тема 3. Наука, техніка і культура в античному світі

Антична наука. Періодизація античної науки. Концептуальна та ідеологічна модель античності. Інформаційна модель суспільства. Квадріум. Економічний розвиток. Принципи організації і управління в античному суспільстві. Державний устрій Давнього Риму. Наукове знання: математика, астрономія, механіка, медицина, географія, філологія, граматика, риторика, історія. Співвідношення теорії та експерименту античності. Техніка і технологія. Антична техніка.

Тема 4. Прогрес людської думки в середньовіччі

Наукове знання і технічне досягнення середньовічної Європи і арабо-мусульманського світу. Хронологія і географія середньовіччя. Структура середньовічного наукового знання. Систематизація знань у середньовіччі. Середньовічні школи і університети. Розуміння природи у середньовіччі. Християнська педагогіка. «Науки» ісламу. Східна гілка античної науки. Раціональне значення Візантії. Винайдення книгодрукування. Технологія середньовіччя.

Тема 5. Наукові знання епохи Відродження

Хронологія і географія епохи Відродження. Наукове мислення. Статичні моделі у епоху Відродження. Великі географічні відкриття. Становлення медицини як науки. Анатомія. Хірургія. Фармацевтичні лабораторії. Зародження нових науково-технічних напрямків. Реформація.

Розділ 3

Тема 6. Класична наука нового часу (XVII - XIX століття)

Тема 7. Технічний прогрес та наукове знання у ХІХ столітті.

Тема 8. Науково-технічний розвиток у ХХ столітті

Особливості і напрямки технічних перетворень у першій половині ХХ ст. Розвиток освіти у першій половині ХХ ст. Розвиток світової науки першої половини ХХ ст. Зародження генетики та її розвиток у ХХ ст. Технічні досягнення людства у ХХ ст.

Тема 9. Наука України на різних етапах її становлення

Освіта та наукові знання Київської Русі. Освіта і педагогічна думка у період українського Відродження (XVI — перша половина XVII ст.). Українська педагогіка другої половини XVII — кінця XVIII ст. Розвиток науки у ХІХ-ХХ ст. Вклад українських науковців у розвиток світової науки.

Тема 10. Основні тенденції та перспективи розвитку науки у ХХІ столітті

Постнекласична картина світу (ХХ – ХХІ ст.). Астрофізика. Біофізика. Генетика. Радіоастрономія. Нові області науки, створені у другій половині ХХ ст.. техніка і технології. Раціональне суспільство і екологія. Біосферний світогляд. Єдність процесів самоорганізації природи і суспільства. Екологічні кризи. Екологічний і моральний імперативи. Антропоцентричний і ноосферний антропокосмічний світогляд. Вчення про ноосферу В.І.Вернадського.