Проект з ОІТ та ІФК:"Порівняльна характеристика винагород на Олімпійських іграх давнього атлета та сучасного спортсмена."-№11 групи ФФВ,2015

Стародавні і сучасні Олімпіади: за і проти

Додайте логотип проекту

Автор проекту

Ляшенко Василь Васильович

Тема дослідження

Порівняльна характеристика винагород на Олімпійських іграх давнього атлета та сучасного спортсмена.

Проблема дослідження

Сформулюйте проблему дослідження

Гіпотеза дослідження

Сформулюйте гіпотезу дослідження

Мета дослідження

Сформулюйте мету дослідження

Олімпійські ігри Стародавньої Греції

Тисячоріччя тому народ греції мав цивілізацію. Греки любили Різні види спорту, тому що вірили, що міцне тіло так само важливе, Як і розум. Основними видами змагань були біг і перегони на Колісницях, греки любили бокс і боротьбу. Релігія була для Греків дуже важливою, вони вірили у багатьох богів, і найголовнішим Серед них був Зевс. Храм було споруджено в долині олімпії, Спортивні змагання були складовою частиною релігійних церемоній, Що проводилися тут. 776 рік до нової ери — рік, коли було вперше зареєстровано Результати спортивних змагань, що проводилися під час церемоній На честь Зевса. Ігри проводилися тоді що чотири роки. Навіть війни Припинялися на цей період, аби чоловіки та юнаки змогли стати Учасниками. Ці ігри стали відомі під назвою олімпійські. Вважають, що олімпійські ігри стародавньої греції взяли свій Початок у 776 році до нової ери, коли офіційно було зафіксовано Ім’я першого переможця ігор пекаря з еллади — Коройба. Ігри у стародавній греції проводилися один раз на чотири роки На честь бога Зевса. Всі змагання та конкурси проходили В давньогрецькому поселенні олімпія, що було розташоване В північно-західній частині півострова пелопоннес на півдні Еллади. На території олімпії були розбудовані гімнасій, палестра, стадіон, Гіподром, будинок для гостей, що дозволяло проводити грандіозні Спортивні змагання. Перші Олімпійські ігри тривали один день і програма Ігор включала один вид змагань. З розквітом і зростанням популярності Ігор на території Греції програма змагань поступово розширювалася. Успіх стародавніх Олімпійських ігор можна частково пояснити любов’ю греків до змагань, повагою до гармонії і краси людського тіла, прагненням до єдності розуму, тіла й духу в їхньому житті. За часів Олександра Македонського і Римської імперії сенсаційність, комерційність і вимоги атлетів дедалі більшої винагороди змінили систему цінностей та релігійне значення Ігор. Олімпійські ігри припинилися в 393 році нової ери у період правління християнського імператора Феодосія I. У 426 році за наказом Феодосія II всі споруди було знесено. Землетруси й повені довершили руйнацію і поховали руїни.

У греції проходили і інші популярні серед населення змагання ,що мали загальногрецький характер.До наших часів дійшли відомості про Немейські,Піфійські та Істимські ігри. Нагородами на цих змаганнях були:  Немейсткі ігри.Вінок із плюща або селери.  Піфійські ігри. Спочатку яблука а згодом -вінок із лаврових гілок.  Істмійські ігри.Вінок із соснових гілок.

Відродження Олімпійських ігор

Олімпійські ігри Стародавньої Греції лишили яскравий слід у світовій культурі. Тому, цілком природно, що у різні часи робилися спроби їх відродження. Видатні державні та культурні діячі Італії, Британської імперії, Німеччини, Швеції, Греції, Америки та Канади, починаючи з ХV століття н.е., говорили про необхідність відродження Олімпійських ігор. Проте всі ці спроби виявились безрезультатними. І тільки видатному французькому просвітителю та гуманісту ХІХ століття барону П'єру де Кубертену вдалося реалізувати ідею відродження Олімпійських ігор. Будучи захопленим ідеєю звеличення Франції за рахунок просвітництва, розвитку духовних і фізичних якостей французів, П'єр де Кубертен звернувся до спорту не лише як до засобу фізичного виховання людини, а й як до фактора зміцнення миру і взаєморозуміння між народами. Найбільш близькими і співзвучними поглядам Кубертена про місце спорту у суспільстві виявилися погляди стародавніх греків, які були реалізовані під час проведення Олімпійських ігор. Кампанію з відродження Олімпійських ігор П'єр де Кубертен розпочав у 1887 році, зумівши залучити до неї багатьох видатних людей того часу, серед яких був і наш співвітчизник генерал Олексій Дмитрович Бутовський. Діяльність П'єра де Кубертена привела до тріумфального конгресу, де було прийнято рішення про проведення Олімпійських ігор.

Перемможці і винагороди на Олімпійських іграх давнього атлета

Переможців на Олімпійських іграх — олімпіоніків — нагороджували вінцем з гілок оливи, що були зрізані з дерев у священному гаю Альтіс.

Олімпіоніки ставали

героями у своїх містах. На них чекала безсмертна слава не тільки у своєму рідному місті, але й в усьому давньогрецькому світі.Саме слово "атлет" в перекладі з давньогрецької означає "змагається заради призів". Переможця возвеличували до національніх героїв близьких до богів. Нагороди, отримані у ті часи, були чималі. Крім скульптури, встановленої на честь переможця або в Олімпії біля святилища Зевса, або на батьківщині спортсмена, а то й обожнювання, атлету покладалась чимала на ті часи сума - 500 драхм. Крім того, він отримував цілий ряд політичних і економічних привілеїв (наприклад, звільнення від усіх видів повинностей) і до кінця своїх днів мав право щоденно безкоштовно пообідати в міському управлінні.Імена переможців та назви їхніх міст урочисто оголошували і влаштовували на їх честь бенкет. Героя урочисто зустрічали на батьківщині: складали жертву божеству міста, влаштовували бенкет і співали гімни на честь переможця. В Афінах його звільняли від податку та інших обтяжливих громадських обов'язків, йому давали найкраще місце в театрі тощо. У деяких містах Греції діти олімпіоніків теж користувалися привілеями. Змагання проходили надзвичайно завзято і, головне, — чесно. Крім імені Коройба до нас дійшли імена ще кількох великих чемпіонів. Наприклад, легендарний Мілон з міста Кротона — учень великого Піфагора. На Іграх Олімпіади він завоював сім найвищих нагород, причому всі — у змаганнях з боротьби. Неймовірним є те, що цей атлет брав участь в олімпійських змаганнях протягом двадцяти восьми років! Прикладом цілої династії олімпіоніків є родина Діагора з острова Родос — він сам, його сини, а потім і онуки виступали на Олімпійських іграх понад вісімдесят років! Вони взяли участь у двадцяти Іграх і завоювали для свого сонячного острова дев’ять олімпійських вінків!

Ще одне цікаве сказання пов'язано з цією родиною. Калліпетира, дочка вже відомого тобі Діагора, прагнула стати свідком успіхів свого сина на олімпійських змаганнях. Вона проникла на місця глядачів, переодягнувшись тренером. Після перемоги сина щаслива мати, забувши про все, вибігла на стадіон. Тоді і розкрилась її таємниця. Враховуючи заслуги її родини, судді не покарали чистолюбиву матір. Водночас, щоб запобігти подібних випадків у майбутньому, судді встановили, що спортсмени, тренери та глядачі будуть з'являтись на Ігри оголеними. Найбільш прославленим героєм стародавніх олімпійських змагань був Леонідас — теж з Родоса. Цей видатний атлет дванадцять разів перемагав у олімпійських змаганнях з бігу! Атлети, які порушували правила Ігор, каралися штрафами. На кошти, отримані від порушників правил, створювалися бронзові статуї Зевса. Ці статуї встановлювали перед входом на стадіон на науку атлетам, які направлялися на змагання. Вони мали назву заніси.

Висновки

Зробіть висновки.

Додайте презентація до проекту

Корисні ресурси

Додайте список гіперпосилань на використані при підготовці проекту сайти