Стаття до проекту "Моє рідне місто". Галушко Антон

Лос-А́нджелес, Лос-А́нжелес (англ. Los Angeles) — міська агломерація і порт на південному-заході Каліфорнії, США, населення 3 485 400 (1990), із передмістями — 14 531 530. Промисловість: аерокосмічна, електроніка, автомобільна, хімічна, поліграфічна, харчова, виробництво одягу. Особливості: Голлівуд, центр кіноіндустрії з 1911; обсерваторії в Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар; Діснейленд; музей мистецтв Джона-Пола Гетті.

За результатами опитування, що провів журнал Forbes у 2010 році, Лос-Анджелес потрапив до дванадцятки найкрасивіших міст світу[2].

Великий Лос-Анджелес складається з 86 міст, включаючи Лонг-Біч, Редондо-Біч, Веніс, Санта-Моніка, Бюрбанк, Комптон, Беверлі-Хіллс, Глендейл, Пасадіна, Ріверсайд, Помона і Торранс. Загальна площа близько 10 тис. км². На прибережних територіях, займаних зараз Лос-Анджелесом, в XVI столітті жили індіанці тонгва і чумаші. Першим європейцем, приставшим до берега в районі нинішнього Лос-Анджелеса у 1542 році на двох кораблях «Сан Сальвадор» та «Ла Вікторія» (водотоннажністю 50 тонн кожне), став мореплавець Хуан Родрігес Кабрільо (лоцманом і заступником його був Бартоломе Феррело).[3] Відпливши з Ла Навідад (Мексика) 27 липня 1542 року, Кабрільо висадився в бухті Сан Дієго 28 вересня. У той час на березі існувало індіанське село Янг-На. Сам першовідкривач помер 3 січня 1543 року і похований на острові Сан-Мігель, названому згодом його ім'ям «Хуан Родрігес» (Juan Rodriguez). Про своє плавання Кабрільо записав у журналі, який привіз його лоцман, і тепер він зберігається в одному з архівів Севільї (Іспанія).[4]

Лише через 227 років тут висадилася наступна експедиція під керівництвом Гаспара Портола, в якій брав участь францисканський місіонер Хуан Креспі, що відзначив у своїх записках придатність місцевості для поселення. У 1771 році інший місіонер, Хуніперо Серра, заснував на цьому місці місію, названу на честь архангела Гавриїла. На той час на території сучасного Лос-Анджелеса існувало близько 30 поселень індійців тонгва, де проживало близько 3 тис. чоловік. 4 вересня 1781 року, за наполяганням губернатора обох Каліфорній Феліпе де Неви, поруч з місією групою іспанських колоністів, що складалася з 46 осіб, було засновано селище під назвою El Pueblo de Nuestra Señora la Reina de los Ángeles sobre El Río Porciúncula (ісп. Селище Діви Марії, цариці ангелів, на річці Порсьюнкула)[5]. Кілька десятиліть нове поселення залишалося всього лише маленьким містечком, але до 1820 року це було вже найбільше світське поселення в Каліфорнії: тут жило 650 чоловік.

Після проголошення незалежності Мексики Лос-Анджелес не тривало входив до її складу. Після поразки Мексики в американо-мексиканській війні місто перейшло до США за мирним договором 1848 року. У 1850 році Лос-Анджелес отримав офіційний статус міста.[5]

У 1876 році компанія Southern Pacific завершила будівництво залізної дороги до Лос-Анджелеса[6]. Цитрусове плодівництво, особливо вирощування апельсинів, скоро стало основою місцевого господарства. За останні сорок років XIX століття населення зросло з 2,3 тис. до 100 тис. жителів. У 1892 році у районі міста були виявлені поклади нафти і до 1923 року на район Лос-Анджелеса припадала чверть всього світового виробництва цього вуглеводню[7]. У 1913 році було завершено будівництво Акведука, який забезпечив водою зростаючий Лос-Анджелес. З 1920-х років у Лос-Анджелесі швидкими темпами почали розвиватися авіаційна промисловість і відкриватися кіностудії. У 1932 році місто прийняло X літні Олімпійські ігри.