Моє рідне село Павлівка

 Поблизу міста Світловодськ  розташувалось густо  населене  село Павлівка. Це типове село на Україні. 

Та є у нього і свої відмінності, власне , своя історія, яка об"єд-нує його минуле і сучасне. Першими, хоч і німими свідками доісторичного життя Павлівки є курганні поховання на її полях, адже сьогодні павлівчани живуть на території де у ІІ тисячолітті до н.е. жили люди бронзової

доби та скіфського періоду. А в УІІ-УІІІ ст. н.е.  було

поселення Чорноліської, згодом ранньослов"янської Черняхівської, культур. Але це передісторія. Історія села Павлівка бере свій початок у далекому 1725 році.

      Першими поселенцями, за переказами сторожилів села, були вартові козаки, які

поставили на постах, горах Лисій і Моченській- сигнальні вишки із соломи, діжками зі смолою. А згодом , на захищеній від вітрів ділянці з масним чорноземом, біля водоймищ, поставили пращури перші свої оселі.Оздобили їх барвінками і м"ятою, насадили мальв та соняхів, розвели вишневі та яблуневі садочки, засіяли лан пшеницею, розчистили життєдайне джерело, яке нині вже оповите легендами та переказами павлівчан.

У 1859 р. налічувалось 29 дворів, у 1886р.- вже 88 хат і 3-и будинки. Поруч з Павлів-

кою знаходилась слобода Свинарка (1740 року заснування). У 1752-78 рр. в ній налі- чувалось 26 дворів, в яких проживали вихідці з Полтавської губернії. Від Павлівки її відділяла невеличка річка Мокринка.

     Як і скрізь на Україні   в  ХІХ ст., в Павлівці були свої поміщики, свої бідняки і за-

можні селяни. Свої п"яниці, свої селінські бунти, які все частіше примушували панів рахуватися з кріпаками.

     Після реформи 1861 р. частина Павлівських селян шукала роботу в Крюкові. Деякі

займалися гончарною справою та садівництвом, деякі шили кожухи, чоботи та більшість займалася землеробством. Були і свої мисливці та рибалки. Раніше Павлівські плавні називалися Конотіпкою, там і промишляли предки павлівчан.

    У 1906 році північну  частину села охопила пожежа. Потерпілим царський уряд

виділив по 200 карбованців, дозволив вирубку лісу на нові будівлі.

    Наступала доба Жовтневої революції. Село  Павлівка та  слобода Свинарка об"єдна-

лися. У лютому 1918 року в Свинаро-Павлівці було встановлено радянську владу. Весною 1924 року організувався ТСОЗ "Колос", у 1928-му "Веселі бурти" і "Зелений гай" . Це період електрофікації і колективізації усієї країни. З небаченим ентузіазмом вчорашні бідняки Свинаро-Павлівки взялися господарювати.

Але політика партійних вождів була жорстокою: котилася  хвиля репресій. Жахливі сторінки голодомору, 

який не обминув і наше село, хоча і в меншій мірі завдяки близь- кому розташуванню біля села овочевого радгоспу Крюківського цукрозаводу.

 Сталінські  політрепресії забрали 21-не життя жителів села, переважно хліборобів,

активістів. Серед них-Петро Олександрович Плахотний, Михайло Маркович Холоден- ко, Павло Єфремович Неводничий.

   Тяжким  випробуванням для павлівчан стала Велика Вітчизняна війна. Під  час окупа-

ції села, яка почалася 7 серпня 1941 року, німці розстріляли кращих його людей: Марка Сергійовича Яременка, Григорія Олександровича Яременка, Федора Явтуховича Дьяченка.

  Під час війни  311 жителів села  билися на фронтах проти фашистських загарбників.

135 з них –загинули. В Німеччину було вивезено 65 юнаків та дівчат. Важким був шлях до звільнення території і жителів села Павлівки. Про це свідчать очевидці і мемуари його визволителів. У важких кровопролитних боях за Свинаро-Павлівку та північно- західні висоти полягло понад 150 чоловік.

   Давно відгриміли грізні роки . Та і сьогодні  павлівчани щороку вшановують пам"ять

тих, хто віддав своє життя за свободу Павлівки, святкуючи День визволення села 26-28 листопада 1943 року. Вічною його святинею є Братська могила, що пломеніє в чорнобривцях в центрі Павлівки. Людно біля неї на всі великі свята.Їй приходять вклонитися новобранці, молодята в день свого весілля, першокласники і випускники школи, та особливо – ветерани, вдови. І не заросте стежка до неї. як і не проходить пошана у павлівчан до сивочолих фронтовиків- захисників Вітчизни.

    У 1946 році Свинаро-Павлівку  було переіменовано на с.Павлівка.  В повоєнні роки багато сил і праці для
відбудови  села  доклали і нині живі  жителі села. Майже все сіль-

ське населення працювало в колгоспі та артілі "Ударник" гончарного цеху.

    В кінці 50-х  в селі з"явилися нові вулиці та  провулки-це заселялися із затоплених

сіл Липове, Калаборок, Чернече, Вітрівка, Стецівка та інші. В середині 80-х- ще нові вулиці, які заселяли вже молоді сім"ї павлівчан. В цей же час розпочалася газифікація села, яку розпочав сільський голова Олійник Віктор Григорович і яка закінчилася в 2007 році завдяки сільському голові Панасенку Миколі Васильовичу.

   У тому ж 2007 році в селі з"явився перший почесний житель- ветеран Великої Вітчизняної війни, 

колишній голова ветеранської організації Назаренко Іван Павлович.

 Гордиться  Павлівка   своїми видатними земляками. 

Це Микола Борисович Славинський- автор багатьох прозових творів, член спілки письменників України. Народився 28 березня 1948 року в селі Павлівка. Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працює завідувачем відділу гуманітарної політики журналу "Віче".

  Саме в Павлівці розпочав свій родовід відомий футболіст київського "Динамо" Владислав  Ващук. 

Викохало село і підкорювача Всесвіту, льотчика-космонавта, Героя Росії і Казахстану

Юрія Івановича Маленченка. Народився Юрій Маленченко 22 грудня 1961 року в місті Хрущов, нині Світловодськ. В 1978 році із золотою медаллю закінчив Павлівську середню школу . Рік навчався в Харківському інституті радіоелектроніки, а потім пере- вівся на І курс Харківського військового авіаційного училища. Перший свій політ у космос здійснив у 1994 році. Три рази виходив у космічний простір, брав участь у 5-х космічних експедиціях.

 Григорій Федорович Кучеренко –головний інженер ТОВ НВП  "БілоцерківМАЗ",

винахідник, заслужений раціоналізатор України. Народився в селі Павлівка в 1953 році.

Закінчив Павлівську середню школу в 1970 році, в 1979- Київський політихнічний  інститут. 

Пройшов шлях від інженера –конструктора до заступника начальника СКБ з-ду "Сільмаш".

Поблизу села знаходиться селікатний завод(з виготовлення білої цегли), який омивав пісок. Чере це не подалік від села 

з"явився кар"єр, який має чисту та прозору воду. В народі прозвали "голубе озеро". На Павлівській території знаходиться Гідро-Електро Станція, не подалік від неї розташований шлюз, який найбільний на всьому Дніпрі.

• А ви знаєте історію рідного села?
• Які відомі люди Ваші земляки?
• Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
• Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
• Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
• Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата	Історична подія
1725	Першими поселенцями, за переказами сторожилів села, були вартові козаки (Створення села)
У 1859 р.	налічувалось 29 дворів,
у 1886р	вже 88 хат і 3-и будинки.
У 1906	північну частину села охопила пожежа.
У лютому 1918 року	Село Павлівка та слобода Свинарка об"єдна- лися.Та утворилася Свинаро - Павлівка.
7 серпня 1941 року	німці розстріляли кращих людей.135–загинули на війні.
У 1946	Свинаро-Павлівку було переіменовано на с.Павлівка.
1950-1980	Почали з"являтися нові вулиці.

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний фотоальбом у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний блог у Blogger;

• Посилання на добірку відеоматеріалів;

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

• Посилання на спільний груповий постер.

---

Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка