Методичні рекомендації до заняття 3

Методичні рекомендації

до заняття 3 "Історичні процеси на теренах України в добу палеометалів: енеоліт-бронза (середина VI - початок І тисяч. до н.е.)

Трипільська культура (середина VІ – поч. ІІІ тис. до н.е.) – частина складного археологічного та культурно-історичного явища доби енеоліту – Трипільсько-Кукутенської історичної спільності, що охоплювала величезну територію Південно-Східної Європи. Сформувалася трипільська культура в результаті пересування племен з території Східного Середземномор’я та Балкан. Безсумнівно, що на території України мали місце і контакти цього населення з місцевими неолітичними племенами. Але основний масив населення трипільської культури належав до середземноморської раси. Таким чином, трипільці не були індоєвропейцями, а, отже, їх не можна вважати предками слов’ян і українців.

При висвітленні першого питання необхідно визначити ареал поширення Трипільської культури на території України, висвітлити господарське життя та побут трипільських племен, охарактеризувати суспільні відносини, що на думку вчених відповідають періоду розквіту родо-племінного ладу. Особливу увагу слід приділити аналізу релігійних вірувань трипільців та феномену трипільського мистецтва. Питання про причини зникнення трипільської культури є на сьогодні дискусійним, але, на думку вчених, значну роль у цьому відіграло вторгнення степових індоєвропейських племен.

Історичні процеси на теренах України доби бронзи характеризуються початком назрівання кризи родо-племінного ладу, що археологічно проявилася у появі аристократичних поховань, накопиченню скарбів тощо. Поділ території України на дві природно-господарські зони призвів до формування двох окремих укладів життя – кочового скотарства та осілого землеробства, появи обміну та військових конфліктів. Зростання продуктивності праці стало підґрунтям майнової диференціації, зміцнюється племінна структура суспільства, що переростає у вождівства, виділяється племінна аристократія. Але основні засади родо-племінного ладу (колективне володіння землею, спільне вирішення важливих питань) зберігаються і на етапі бронзового віку.

Цікавим є питання про етнічний склад населення України доби бронзи. Але виділення окремих етносів ускладнюється відсутністю писемних свідчень про народи, що населяли цю територію. Нині більшість дослідників (мовознавці та археологи) виділяють на теренах України такі великі етнічні утворення бронзового віку: протослов’яни, фіно-угри, індоіранці. Зафіксовані і менші етнічні утворення: протобалти і фракійці.

Повернутися на сторінку Навчальний курс "Історія України (з найдавніших часів до середини XIII ст.)"