Системний блок (комп'ютер). СПК

Системний блок[1] (англ. computer case — корпус) комп'ютера, функціональний елемент, який захищає внутрішні компоненти комп'ютера від зовнішнього впливу та механічних пошкоджень, підтримує необхідний температурний режим в середині системного блоку, екранує створені внутрішніми компонентами електромагнітні випромінення та є основою для подальшого розширення системи. Системні блоки зазвичай виробляються з деталей на основі сталі, алюмінію та пластмаси, також інколи використовують такі матеріали, як деревина та органічне скло. Типи корпусів[ред. • ред. код] Докладніше: Форм-фактор (техніка) Горизонтальні: Desktop (533×419×152 мм) FootPrint (406×406×152 мм) SlimLine (406×406×101 мм) UltraSlimLine (381×352×75 мм) Вертикальні: MiniTower (152×432×432 мм) MidiTower (173×432×490 мм) BigTower (190×482×820 мм) SuperFullTower (різні розміри)

Вміст системного блоку

Вміст системного блоку в значній мірі залежить від обчислювальної системи в цілому, її завдань, цілей і форм-фактора. У разі раціонального використання, системний блок більшою мірою відповідає потребам обчислювальної системи. Залежно від обчислювальної системи, в системному блоці можуть знаходитися різні компоненти апаратного забезпечення:

• обчислювальний блок у вигляді головної / системної / материнської плати з встановленим на ній процесором, ОЗУ;
• в материнську плату можуть бути встановлені карти розширення (відеокарта, звукова карта, мережева плата) в разі великого розміру мають спеціальні засоби кріплення всередині шасі;
• також в шасі можуть бути встановлені блок (і) харчування.

Крім того, в конструкції шасі передбачені (англ.) Рос. для периферійних пристроїв, які заповнюються зокрема накопичувачами - жорстким диском (дисками), SSD, оптичним приводом, кардрідером і т. п.

Фронтальна панель корпусу комп'ютера може бути обладнана кнопками включення і перезавантаження, індикаторами харчування і накопичувачів, гніздами для підключення навушників і мікрофону, інтерфейсами передачі даних (USB, FireWire).

У разі використання в складі ЦОД або обчислювального кластера монтируемого в стійку, встановлюються засоби телеметричного управління та контролю (наприклад на основі комутаторів або керуючого ПО орієнтованого на веб-інтерфейс)