Моє рідне місто (Дакота)
Кіровогра́д до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву Кіровоград, дану на честь російського радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний.
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:
- 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 — Єлисаветград;
- 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року — Зінов'євськ
- 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року — Кірово;
- від 10 січня 1939 року — Кіровоград.
Оскільки Григорій Зинов'єв вважався ворогом народу, у радянських джерелах часто назва «Зинов'євськ» не згадувалася. У них писали, що місто називалося Єлисаветградом до 1934 року.
