Обговорення користувача:Васелиса*-*

Стенографія або скоропис — система спеціальних значків: геометричних (використовуваних у різних системах стенографії в Англії й Франції) та елементів літер рукописного письма (застосовуваних головно в Німеччині й по слов'янських країнах), пристосована для швидкого запису за складами, словотвірними морфемами й словами усної мови.

Найбільше поширилися на Східну Європу системи стенографії на німецькій основі Ф. К. Ґабельсберґера (1789 — 1849 рр.); у Польщі засновником стенографії був Крупський Ян Нєпомуцен Казімєж (1799–1856 рр.), що її застосував (після перших спроб Л. Олевінського, 1864 р. і Й. Полінського, 1891 р.) до української мови О. Панейко (1922 р.). У Східній Україні виникли варіанти стенографії, складені О. Герштанським та М. Льовшином («Курс стенографії», 1948), на основі російських адаптацій системи Ґабельсберґера М. Соколовим та ін.