Користувач:Гашенко Іван

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Програмне забезпечення

Історично склалося так, що Лінукс використовувався переважно як серверна операційна система, однак низька вартість, висока гнучкість, та чимало інших отриманих у спадок від UNIX переваг, роблять її цілком придатною для широкого ряду застосувань. Низька вартість та висока гнучкість сприяли використанню лінукс у вбудованих системах, як то мобільні телефони, кишенькові ПК та інші ручні пристрої. Linux став конкурентом на цій арені для пропрієтарної ОС Symbian, котра застосовується у мільйонах мобільних телефонів, і відмінною альтернативою домінуючим на ринкуWindows CE та Palm OS. Популярний декодер цифрового відео TiVo використовує дещо модифіковану версію лінукс. Деякі брандмауери та маршрутизатори, зокрема декілька моделей виробництва Linksys також працюють під управлінням Лінукс. Лінукс усе частіше використовується на суперкомп'ютерах. У списку 500 найпотужніших комп'ютерів світу 2005 року, 371 (74.2 %) працювали під управлінням лінукс, їм же належать 1 та 2 місця даного списку, та 7 місць із перших десяти. Ігрова консоль PlayStation 3 за замовчуванням працюватиме під Лінукс. Компанія Sony заздалегідь випустила PS2 Linux для PlayStation 2. Такі розробники ігор, як Atariта id Software випускають свою продукцію для операційної системи Лінукс. Linux Game Publishing також займається переносом ігор з Microsoft Windows на Лінукс. Проект Ноутбук за 100 доларів, метою котрого є забезпечення усіх дітей комп'ютерами задля допомоги у розвитку бідних та малорозвинених націй використовує Лінукс, як основну операційну систему.


Дистрибутиви

Докладніше: Дистрибутив лінукс Ядро лінукс за звичай використовується, як частина дистрибутиву лінукс. Їх компілюють окремі ентузіасти, спільнота та комерційні підприємства. Як правило, до їхнього складу входить додаткове системне та користувацьке програмне забезпечення, встановлювач і вбудований керівник встановлення та оновлення програмного забезпечення. Дистрибутиви створюються з багатьма цілями, на кшталт підтримки певної архітектури, локалізації для специфічного регіону або мови, для вбудованих та систем реального часу; багато з них свідомо включають винятково відкрите програмне забезпечення. Наразі відомо понад 300 дистрибутивів, що стабільно розвиваються, серед них близько 15 найпопулярніших — для універсального використання. Типові дистрибутиви для універсального використання включають у себе ядро лінукс, утиліти та бібліотеки GNU, командні оболонки, X Window System, і стільничне середовище, на кшталт KDE та GNOME, разом із сотнями, а то й тисячами пакунків із різноманітним програмним забезпеченням, від простих текстових редакторів до наборів офісного ПЗ, компіляторів та наукового інструментарію.