Шаблон вікі-статті

Назва проекту

Театр - внутрішній світ епохи.

Автори проекту

Шарутенко Вікторія

Тема дослідження

"Театр в 21 столітті - пережиток минулого чи перлина історії"

Проблема дослідження

Занепад театрального мистецтва в сучасному світі

Мета дослідження

Познайомитись з історією театру рідного краю,дослідити вплив акторської гри на глядача та здійснити екскурсію на "Хутір Надія"

есе на тему "Театр - моя мрія"

  Навіщо ми ходимо в театр? Це запитання ставив ще Віссаріон Бєлінський і відповідав :" Тому що він освіжає нашу душу...могутніми різними враженнями...відкриває нам новий, перетворений і прекрасний світ пристрастей і життя!". 

  Проект "Театр в 21 столітті - пережиток минулого чи перлина історії" допоміг мені заглибитись в театральне минуле нашого краю та закохав в театр ще більше. Поїздка на "Хутір Надія" дала можливість дослідити історію життя сім'ї Тобілевичів,Миколи Садовського, Марії Заньковецької та інших сподвижників театральної минувшини того часу.

  Після того як в межах нашого проекту ми відвідали виставу, яка є знаковою для нашого кіровоградського театру "Наталку - Полтавку" мені закортіло ще більше дзізнатись про історію театру та прочитати цю п'єсу. Я дізналась,що твір Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є знаковим не лише для історії української літератури, а й для смарагду Кіровоградщини – театру імені Марка Лукича Кропивницького. Адже саме вистава за цим твором у 1882 році ознаменувала початок діяльності, важливого для всієї української культури, як ми тепер його називаємо – театру корифеїв. Вистава справила, особисто на мене колосальне враження а тоді як я прочитала ще й текст, то змогла порівняти та співставити.Звертаючись до вистави за твором І.Котляревського «Наталка Полтавка», можу сказати, що режисер – постановник цієї п’єси , яким  є заслужений діяч мистецтв України, Михайло Ілляшенко гармонії класичного сюжету не порушив і якщо й вносив певні штрихи, то вони лише увиразнювали донесення до глядача провідної ідеї. Можна припустити, що кіровоградцям це до душі припало, адже від дня прем’єри , хоч і пройшов вже не один рік, а Михайло Ілляшенко вже не очолює театр, вистава досі не проходить без аншлагів.

  Побувавши, на виставі «Наталка Полтавка» ми отримали безліч позитивних вражень від постановки, реконструйованого театру та гри акторів. 

Всі ці враження від участі в проекті спонукають нас лише до одного – побажати ще довгих літ цій постановці, повних залів та гучних оплесків, а театру – хай процвітає і радує Кіровоград, що з давніх часів звик носити назву театрального міста!