Конспект уроку №6 (ОС) Прощенко Марини

Техніка безпеки при роботі на комп’ютері

Мета:ознайомити учнів з правилами техніки безпеки, комп'ютерними мережами, складовими комп'ютерних мереж.

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

II. Активізація базових знань.

1. Що називається формою?

2. За допомогою чого можна створювати форми?

III. Теоретичні відомості

Загальні поняття

У комп’ютері все зроблено так, щоб не допустити випадкового ураження електричним струмом. Однак лише грамотна експлуатація і дисциплінована поведінка дають повну гарантію безпеки при роботі на комп’ютері.

Чи можна гарантувати безпеку ‘”умільцю”, який самовільно під струмом робить ремонт комп’ютера? Чи можна гарантувати безпеку учням, які бігають і штовхаються в комп’ютерній залі?

Комп’ютер живиться від електричної мережі напругою 220В. Електрична напруга, прикладена до тіла людини, викликає проходження струму через неї, ніби через електролампочку, що призводить до скорочення м’язів, судорог, зупинки дихання, припинення роботи серця та у важких випадках – смерті.

Джерелом небезпеки в комп’ютерній залі можуть бути розетки з розбитими корпусами, проводи з пошкодженою ізоляцією, прокладені по підлозі кабелі, обладнання комп’ютерів зі знятими кришками.

Під небезпечну дію електричного струму можна потрапити не лише доторкнувшись до двох провідників (двох різних незахищених місць електрообладнання). Досить випадково доторкнутися до одного електричного провідника чи оголеного контакту, а другим провідником “послужить” підлога. Якщо при цьому торкатися до батереї або підлоги, одяг чи руки будуть мокрі, то ймовірність ураження електричним струиом збільшується.

Правила поведінки в комп’ютерній залі

Комп’ютерна зала є приміщенням підвищенної небезпеки і вимагає особливих правил поведінки:

• Практичні заняття на комп’ютерах проводяться тільки у присутності і під керівництвом вчителя.

• Захоити в комп’ютерну залу слід спокійно, не штовхатися, не бігти, не займати “кращі” комп’ютери.

• Сідати тільки за закріпленні комп’ютери.

• Із собою на робоче місце брати лише зошити, конспект, підручник, дискети і ручку.

• Портфелі і сумку не складати біля виходу, їх потрібно залишати у спеціально відведеному місці.

• Вмикання і вимикання комп’ютерів проводиться тільки з дозволу вчителя.

• Категорично забороняється учням робити будь-який, навіть дрібний ремонт електрообладнання.

• Виконуючи завдання, учні не повинні залишати поза увагою технічний стан комп'ютерів, за якими вони працюють.

• Про недоліки в роботі комп'ютерів та аварійні ситуації необхідно повідомляти вчителя.

• При аварії чи пожежі вимкнути комп'ютер, швидко, без паніки залишити комп'ютерну залу.

Сміливці можуть вимкнути головні вимикачі, а героїчні особи скористатись вогнегасниками.

Пожежа електрообладнання гаситься тільки порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, активний матеріал яких не проводить електричний струм. Вогнегасники знаходяться в комп'ютерній залі на спеціальному шиті або на стіні.

Розміщення головних вимикачів, за допомогою яких одночасно вимикається все електрообладнання комп'ютерної зали, показує вчитель під час інструктажу з техніки безпеки.

Інструктаж з техніки безпеки проводиться на початку кожного навчального року. Вчитель пояснює або нагадує учням правила поведінки в комп'ютерній залі і правила грамотної експлуатації електрообладнання, а також прийоми надання першої допомоги.

Надання першої допомоги

Людину, яка потрапила під дію електричного струму, можна врятувати, якщо швидко і грамотно надати їй першу допомогу. Кожна згаяна хвилина зменшує можливість повернення людини до життя.

Першу допомогу необхідно надавати після звільнення потерпілого від дії електричного струму.

Для звільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно вимкнути електрообладнання або відтягнути його за сухий одяг або за допомогою предмета, що не проводить електричний струм.

Допомога надається потерпілому при втраті свідомості, відсутності дихання і пульсу.

Про нещасний випадок потрібно негайно повідомити вчителя або медпрацівника. Якщо поруч немає дорослих, потрібно САМОСТІЙНО І НЕГАЙНО почати надання першої допомоги і не припиняти її до прибуття лікарів або дорослих!

Першу допомогу краще надавати вдвох: один робить штучне дихання, інший - непрямий масаж серця.

Потерпілого необхідно покласти на спину, підклавши портфель або сумку так, щоб голова відкинулась назад. Це полегшує надходження повітря до легень потерпілого.

Для виконання штучного дихання розташовуються збоку і, набравши в легені повітря, видихають його потерпілому в рот, зажавши йому ніс, або в ніс при закритому роті. Темп виконання процедури такий, як і при звичайному диханні.

Для виконання непрямого масажу серця необхідно двома руками надавлювати на грудну клітку в області вузла ребер. Темп виконання процедури такий, як і при звичайному диханні.

Санітарні норми роботи на комп'ютері

Під час роботи на комп'ютері учень повинен зберігати правильну поставу. СПИНА ПОВИННА МАТИ ОПОРУ. Лінія погляду повинна бути перпендикулярною до екрана. Відстань очей від екрана монітора повинна бути не менше 60-70 см (на довжину простягнутої руки).

Працюючи на комп'ютері, час від часу необхідно виконувати комплекс вправ для очей. Вправи виконують сидячи або стоячи, підвернувшись від екрану, при ритмічному диханні, з максимальною амплітудою руху очей.

Один з рекомендованих варіантів вправ для очей:

• Заплющити очі, сильно напружуючи очні м'язи на рахунок 1-4, потім розплющити їх, розслабивши м'язи очей, дивлячись вдалину на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

• Дивитися на перенісся, затримуючи погляд на рахунок 1-4, Поглянути вдалину на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

• Не повертаючи голови, подивитися праворуч і зафіксувати погляд на рахунок 1-4, потім подивитись прямо на рахунок 1-6- Аналогічно виконуються вправи з фіксацією погляду ліворуч, угору, вниз на рахунок 1-6. Повторити 3-4 рази.

Підготовка комп'ютера до роботи

Комп'ютер після ввімкнення струму ще не готовий до роботи. Після ввімкнення комп'ютер починає сам перевіряти справність своїх пристроїв і ще не в змозі виконувати роботу. Він, споживає струм, горять лампочки, світиться екран, шумить вентилятор - і тільки.

Робочий стан настає, коли завантажиться операційна система, і завдяки цьому комп'ютер стає працездатним.

Комп'ютери завантажують, операційну систему з вінчестера або із спеціальної (системної) дискети. Завантаження полягає у тому. , що програми операційної системи переписуються з вінчестера або дискети, де вони зберігаються, в оперативну пам'ять де вони будуть виконуватися при роботі комп'ютера. Щоб завантажити операційну систему, з вінчестера досить увімкнути комп'ютер, натиснувши кнопку Power на системному блоці.

Завантаження операційної системи відбувається автоматично Необхідні для роботи комп'ютера програми та інформація переписуються з вінчестера в оперативну пам'ять.

До закінчення завантаження операційної системи НЕ СЛІД НАТИСКАТИ будь-які клавіші і кнопки. Після закінчення завантаження операційної системи на екрані з'явиться робочий стіл Windows.

Закінчення роботи

Комп'ютер не можна вимикати, як телевізор або праску. Операційна система Windows для вимикання комп'ютера проводить спеціальну процедуру, для проведення якої необхідно виконати такі дії:

• Встановити курсор миші на кнопку "Пуск" панелі задач і клацнути лівою кнопкою.

• У списку, що з'явиться, клацнути на "Завершение раоботы...".

• У вікні "Завершение работы Windows " клацнути у віконці "виключить компьютер", щоб з'явилася крапка.

• Клацнути на кнопці "OK".

Комп’ютерні мережі, класифікація

Значне підвищення ефективності використання комп’ютерів дає об’єднання їх у комп’ютерні мережі.

Комп’ютерна мережа – це два і більше комп’ютерів, з’єднаних між собою для обміну інформацією.

Такі мережі можуть функціонувати в межах великого міста, області, держави, між країнами. Такими, наприклад, можна вважати системи управління повітряними сполученнями, попереднього продажу квитків тощо. Унікальна комп’ютерна мережа створена в бібліотеці Конгресу США. Книги, журнали, газети, різні довідники можуть бути викликані на екрани комп’ютерів спеціальних читальних залів, а також в офіси конгресменів.

Можна передати будь-який текст, креслення або малюнок з одного континенту на інший. Наприклад, документ з підписами і печатками про виплату грошей «переслати» за кілька секунд із Токіо в банк Лондону. Таким же чином Інтерпол передає відомості про злочинців і їх портрети з однієї держави в іншу.

Комп’ютерні м мережі в залежності від охоплю вальної фізичної території є двох основних видів:

• Локальні мережі (LAN) – охоплюють комп’ютери на невеликому просторі від офісу до кількох будівель.

• Глобальні мережі (WAN) – охоплюють комп’ютери, розташовані в різних містах, державах, континентах.

Будь-яка компютерна мережа характерихується своєю архітектурою, яка визначається її топологією, протоколами, інтерфейсами, меррежними технічними і програмними засобами.

Апаратні компоненти комп’ютерних мереж

У склад мереж входять комп’ютери, пристрої для їх фізичного об’єднання, спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяє проводити обмін даними. У мережі комп’ютер виконує одну з функцій: надає свої ресурси або споживає ресурси з інших комп’ютерів.

Комп’ютер, який надає свої ресурси, називається сервером. Комп’ютер, який споживає ресурси, називається клієнтом.

Між сервером і клієнтом різниця тільки у ролі, яку вони виконують. Комп’ютери-клієнти ще називаються робочими станціями. У ролі сервера, як правило, служать більш потужні комп’ютери.

Для створення комп’ютерної мережі потрібні обладнання та програмне забезпечення – мережева операційна система (мережева ОС). Мережева ОС надає засоби для зв’язку через мережу з іншими комп’ютерами, доступу до мережених ресурсів і спільного їх використання, перевіряє дійсність паролів, координує переміщення даних через мережу.

Під єднання комп’ютера до мережі повинне бути як фізичними (кабелі, обладнання), так і логічними (програмне забезпечення).

Фізичне під єднання до локальної мережі здійснюється за допомогою мережевного адаптера, який на сучасних комп’ютерах вбудовано у материнську плату. До локальної мережі можуть бути також під'єднані укомплектовані мереживними адаптерами окремі принтери, сканери, вінчестери, CD-ROM тощо. Ті пристрої, які не мають у своєму складі мережених адаптерів, підключаються до локальної мережі через комп’ютер.

Глобальні мережі покривають набагато більший простір. Вони можуть об’єднувати окремі комп’ютери і локальні мережі, розташовані на різних територіях. Створення глобальних мереж вимагає більш дорогих і складних засобів, ніж створення локальних мереж. В систему глобальних мереж входять супутники на геостаціонарних орбітах ( постійно знаходиться над одною точкою Землі). Найдешевшим спосіб об’єднання локальних мереж є використання існуючої телефонної мережі загального використання, яку можна розглядати як глобальну мережу.

Модем – це пристрій, який перетворює цифрові дані комп’ютера в аналогові, щоб їх можна було передавати телефонними мережами, або виконує зворотне перетворення для прийняття даних з телефонної мережі від іншого комп’ютера.

Модеми є зовнішні у вигляді окремого блоку і на останніх моделях комп’ютерів внутрішні, розташовані на материнській платі.

Швидкість модему вимірюється кількістю біт інформації, що передається за секунду, у вигляді XXX KBPS (тисяч біт за секунду). Сучасні модеми мають швидкість передачі 28.8, 33.6 і 56 KBPS. Доступ до інформаційних ресурсів

Віддалений доступ до інформаційних ресурсів комп’ютерної мережі можливий, коли є підключений до телефонної мережі модем і є сервер, з яким можна встановити зв'язок.

Для встановлення комутованого зв’язку потрібно, щоб модем набрав потрібний телефонний номер, і тимчасове з’єднання відбудеться на час передачі даних. Виділені лінії на відміну від комутованого зв’язку забезпечують постійне з’єднання.

Обмін даними через комп’ютерну мережу вимагає використання «єдиної мови», так званого протоколу – набір правил і угод для форматування і інтерпретації даних.

Найбільш досконалий на сьогодні вид зв’язку – це обмін по HTTP-протоколу, які організовують WWW-сервери. Вони дозволяють переглядати інформацію у вигляді текстів, графіки, відео- і аудіо інформації.

Спільне використання інформаційних ресурсів – це:

• Спільне використання файлів.

• Спільне використання дисків.

• Спільне використання принтерів.

• Спільне використання модемів.

• Спільне використання сканерів тощо.