Мультимедіа Л.р.№2(Текст) Нестеренко Олександр (КН20Б)

Зміст

1 Правила набору тексту
2 Конспект з правил набору для форматів А4 та А5
3 Конспект з правил набору у вигляді презентації
4 Конспект з правил набору у вигляді брошури (буклету чи флайера)
5 Візитівка "крутого" видавця
6 Плакат на тему "Поставте мені п'ятірку"

Правила набору тексту

Загальні правила набору тексту

Текст повинен бути цілісним, зв’язним та закінченим
Заголовок повинен розташовуватись по центру, чи по лівому краю якнайближче до тексту
ЗАБОРОНЕНО переносити та скорочувати слова в заголовку
У кінці заголовка НЕ ставиться крапка, якщо він написаний в окремому рядку
НЕ ставиться пробіл перед розділовим знаком
Тире потрібно з обох боків виділяти пропуском
Прізвище та ініціали пишуться в одному рядку
Знаки %, ⁰, ’, "" НЕ МОЖНА відривати від тих чисел, до яких вони належать
Такі одиниці виміру, як г, кг, т, см тощо, потрібно виділяти пропусками від числа
Між кожним словом треба ставити лише один знак пробілу
Оптимальний пропуск між словами має дорівнювати напівкегельній величині шрифту, яким набирається текст.
При наборі на великий формат пропуск між словами у книжкових і журнальних виданнях допускається в межах від 1/4 до 3/4 кегельної. У газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії — від 1/4 до 11/4 кегельної.
При наборі на малий формат пропуск між словами у книжкових і журнальних виданнях допускається в межах від 1/4 до 11/4 кегельної. У газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії – від 1/4 до 13/4 кегельної.
При наборі кеглем понад 12, максимальний пропуск між словами може бути збільшений на 1/4 кегельної у порівнянні з попередніми цифрами для усіх видів видань.
Пропуски між словами в одному рядку повинні бути однаковими.
У рядку, набраному шрифтами різних кеглів, ширина пропусків у тексті меншого кегля повинна бути меншою, ніж у тексті більшого кегля.
На межі між різними кеглями в рядку пропуск між словами визначається за більшим кеглем.
Пропуски між словами в суміжних рядках неповинні дуже відрізнятися між собою.
У рядках, не заповнених текстом (у кінцевих рядках, у тексті, вирівняному по центру або правому краю, при наборі з вільним правим або лівим краєм та ін.), пропуски між словами повинні дорівнювати або наближатися до напівкегельного шрифту.
Рядки, що не мають пропусків між словами, і , що не можуть бути виключені, як зазначено вище, дозволяється виключати зі збільшенням ширини міжлітерних пропусків до 1п. або зменшенням їх до 1/2 п.
У книжкових виданнях не допускається збіг пропусків між словами по вертикалі чи діагоналі у трьох і більше суміжних рядках («коридори»). У журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії — у чотирьох.
Рекомендується використовувати лапки типу «ялинки» («і»);

Заголовки

Заголовки, що складаються з двох або декількох рядків, повинні бути розбиті на рядки за змістом.
При поділі заголовків на рядки не допускаються переноси в словах і залишення в кінці рядка сполучників, прийменників і прислівників.
При наборі заголовків окремими рядками між словами повинен бути пропуск в одну напівкегельну.
Якщо заголовки набирають широкими шрифтами або прописними буквами, пропуски між словами повинні бути збільшені на 2 п. Якщо рядок заголовка менше формату набору на 1–2 кегельні, він повинен наближатися до повного формату збільшенням пропусків між словами.
Між рядками заголовків, набраних прописними буквами, інтервал повинен бути збільшений на 2 п.
Порядковий номер усіх видів заголовків, що набирається в одному рядку з текстом, повинен бути відбитий напівкегельною, незалежно від того, чи є після номера крапка.
Наприкінці заголовків, виключених окремими рядками, крапок не повинно бути.
У заголовка, набраного прописними буквами, пробіли між словами повинні бути більше, ніж звичайні;
Довжина рядка заголовку, який вирівняно по центру, повинна бути не більше ширини смуги набору, зменшеної на два абзацні відступи;
Заголовок розбивається на рядки за змістом;
Відбиття зверху повинне бути більше, ніж знизу;
Над заголовком повинно бути не менше 4 рядків основного тексту. Допускається 3 рядки, але останній рядок повинен бути меншим 2/3 від ширини смуги набору;

Пробіл

Пробіл ставиться:

Після знаків пунктуації (коми, крапки, крапки з комою, двокрапки тощо);
Перед відкриттям дужки чи лапок;
З обох сторін довгого тире.

Пробіл не ставиться:

Перед усіма знаками пунктуації;
Після початкової дужки і пепед тою, що закриває;
Після відкритих і перед закритими лапками;
Скорочення типу "т.д., тощо.";
Перед знаками % (відсоток), ° (градус), показником ступеня (n);
Між дужкою або лапками і наступним знаком пунктуації;
З обох сторін дефіса.

Рухомий пробіл ставиться:

Між ініціалами, літерою і прізвищем;
Між знаками номеру або параграфа і числом, що їм належить;
Між числами і одиницями вимірювання, що до них відносяться;
Після однобуквених прийменників та сполучників.

Правила при використанні скорочень

Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від року, числа, відмінка й часу повністю.
Під час скорочень слів застосовують відсікання, стягування чи поєднання цих прийомів.
Під час скорочення повинно залишатися не менше ніж дві літери, незалежно від прийому, який використовується. Під час стягування крапка не ставиться, під час відсікання крапка ставиться.
Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у списку особливих випадків скорочень слів.
Прикметники, що закінчуються на — графічний, —логічний, — номічний, —навчий,скорочують відсіканням частини слова — афічний, — огічний, — омічний, — авчий.
Під час скорочення прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, як в етнографічному, так і в адміністративному значенні, зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення.

Правила переносу

При наборі повинні дотримуватись усі граматичні правила переносу.
Не допускаються немилозвучні переноси і переноси, що спотворюють зміст.
Не можна переносити скорочення, що набираються прописними буквами (ВНЗ), прописними з окремими рядковими (КЗот) і з цифрами (ФА1000).
Скорочені вирази (і т.д., і т.п.) при переносі не повинні розриватися.
При переносі не повинні відриватися прізвища від ініціалів та ініціали один від одного, але перенос з розривом прізвища допускається.
Не відриваються при переносі скорочені загальні назви від власних імен (тов. Іванов).
Не допускається розміщення в різних рядках чисел і їхніх найменувань (250 кг), знаків номера і параграфа та чисел, які до них відносяться (№25), а також нумерації і початок тексту (5. Набір...).
Допускається не більше 4 переносів підряд. При наборі на малий формат не більше 5.
Однобуквенні слова, з яких починається речення, не повинні бути у кінці рядка;

Набір математичних символів

Математичні символи набирають світлим курсивом, грецьким і готичним світлим прямим; фізичні і хімічні символи (Re, Сі) — світлим прямим; математичні скорочення (sin, lim) — світлим прямим; скорочення фізичних величин і одиниць виміру (кг, ка, У/м, W/m) — світлим прямим без крапок. Числа і дроби у формулах завжди повинні бути набрані прямим шрифтом.
Символи, не розділені математичними знаками, і числа, що відносяться до них (коефіцієнти), не розбиваються між собою.
Математичні знаки дій (+,−,× та ін.) і співвідношень (=, >, ≈ та ін.) відбиваються від суміжних символів або чисел на 2 п., крім випадків, коли такі знаки позначають позитивне або негативне значення, ступінь збільшення та ін. Для розміщення формули в заданому форматі без переносу допускається рівномірне зменшення відбиттів математичних знаків по усій формулі.
Математичні скорочення (2 sin α, tg α) відбиваються від суміжних елементів формули на 2 п. Якщо скорочення має показник ступеня (2 sin2 α), то відбиття повинно бути перенесене за показник.
Символи, що позначають функції (f, ϕ), збільшення (Δ, γ) і диференціали (α, D), від наступних позначень функцій або аргументів, у тому числі й розміщених у дужках, не відбиваються, а загальні позначення типу f(x) ϕ(y) або 2dxdy від попередніх і наступних елементів формули відбивають на 2 п.
Скорочені позначення фізичних величин і одиниць виміру повинні бути відбиті від символів і цифр, до яких вони відносяться, на 3 п.
Розділові знаки (крапка, крапка з комою, кома), що закінчують формулу, розміщуються чітко в основному рядку (за середньою лінією формули).
Якщо формула закінчується однорядковим елементом, то знак не відбивається, якщо ж в кінці формули знаходиться елемент із горизонтальною розподільною лінією, то знак повинний бути відбитий на 2 п.
Коми усередині формули, наприклад, f(x, y, z, t), не відбиваються від попереднього елемента і відбиваються на 3 п. від наступного елемента формули. В описах хімічних складів розділові знаки не відбиваються від попередніх і відбивають від наступних елементів на напівкегельну.
Знак оклику в значенні факторіала не відбивається від попереднього, але відбивається від наступного елемента формули на 2 п.
Чисельник і знаменник повинні бути точно посередині довжини розподільної лінії.
Чисельник і знаменник від розподільної лінії не відбиваються. У випадках, коли окремі елементи (наприклад, показники ступеня в знаменнику) щільно примикають до лінії, може бути відбиття на 1–2 п. При цьому зміщується середня лінія відповідних частин у всій формулі.
Вертикальні тонкі і подвійні лінії у визначниках і матрицях повинні чітко дорівнювати висоті визначника і відбиватися від його стовпчиків і від поряд розташованих елементів на 2 п.
Визначники повинні наближатися за формою до квадрата. Нормальна розбивка між колонками — напівкегельна, між рядками визначника — 4 п. Різні за шириною елементи в колонках виключаються посередині формату стовпчика.
Номер формули розміщується чітко на її середній лінії, а для формул, об'єднаних фігурною дужкою, — навпроти вістря дужки. Як правило, номер виключають у правий край загального формату за рахунок правого пробілу у формулі. У складених номерах (IVa, V1.5a) відбиттів між цифрами, буквами і крапками не роблять.