Портфоліо проекту "Штучний Інтелект" Філіпової Анни
Зміст
Тема статті
Штучний інтелект у філософії
Опис проблеми
Проблема штучного інтелекту в науці XXI століття охопила широке коло досліджень, пов’язаних зі створенням штучного аналогу інтелекту людини, розробкою т.з . « суперінтелекту » (між іншим на базі Інтернет), моделюванням окремих функцій та структур психіки, інтелекту, робототехнікою, впливом існуючих та потенційно можливих систем штучного інтелекту на людину та суспільство тощо. Нині філософські рефлексії штучного інтелекту репрезентують собою широке проблемне поле, яке постійно змінюється й уточнюється. В межах філософії в контексті штучного інтелекту досліджуються не тільки такі проблеми як перспективи комп’ютерних систем, що самоорганізуються , етичні аспекти застосування технологій штучного інтелекту, людина в умовах формованого «електронного середовища існування» та подібні, але й класичні філософські питання про свідомість, розум, інтелект. На думку автора цілісне філософське осмислення штучного інтелекту можливе лише на перетині епістемології й методології, логіки, онтології, філософської антропології, етики й естетики, соціальної філософії тощо, у їх тісному переплетенні. Тому актуальним постає теоретичне обгрунтування філософії штучного інтелекту як окремого напряму філософських досліджень, який використовував би досягнення зазначених розділів філософії і в той же час певною мірою долучився до їх розвитку. Такому обгрунтуванню послужить окреслення вузлових проблем згадуваного напряму у їх діалектичному взаємозв’язку, висвітлення неможливості дослідження жодної з них поза системним залученням складної цілісності, яку утворює філософія штучного інтелекту. Окреслюючи термінологічну основу дослідження, як інструмент аналітичного поділу використаємо дихотомію «спеціалізований штучний інтелект»– «універсальний штучний інтелект», для яких «штучний інтелект» відіграватиме роль родового поняття. До обсягу поняття «універсальний штучний інтелект» увійдуть усі носії штучного інтелекту, які вийшли на рівень самосвідомості, самостійного цілепокладання , творчих здібностей (до проблеми принципової можливості цього звернемось трохи далі). Отже, під цим поняттям дихотомії ми розуміємо інтелект, який включив би усі функції, асоційовані з інтелектом у гранично загальному сенсі (звідси й позначення «універсальний»). Під спеціалізованим штучним інтелектом будемо розуміти штучні системи, які виконують окремі функції інтелекту та їх сукупності, тобто спеціалізуються в певних галузях інтелектуальної діяльності (зараз такий етап безперечно досягнуто) і не вийшли на вищезгаданий «універсальний» рівень. Теоретичному обґрунтуванню необхідності такого термінологічного поділу автор присвятив публікацію [[1]]
Питання про можливість заміни людини машиною i створення штучного інтелекту залишається дотепер відкритим i становить інтерес для представників багатьох галузей діяльності людини
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії); підвищеним ризиком стосовно представників Закону; можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків; ризиком бути втягненим у корупцію. Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д. Чи є проблеми!? зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi,
можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація); прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Блог до проекту
Мультимедійна презентація
Календар подій проекту:
Google Календар (посилання на розклад роботи у проекті)
Опитування до проекту
Google Форми (посилання на опитування)
Фотоальбом до проекту
Google Фотознімки (посилання на альбом)
Спілкування між учасниками проекту
- Чат
- Форум
- Спільнота на базі соціальних мереж
- Skype
- Telegram
- Viber
- Wiki-сторінка
- Сайт
- .....
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
- ...
- ...
- ...
Відеоматеріали
- ...
- ...
- ...
Електронні ресурси
- ...
- ...
- ...
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
