Портфоліо проекту "Штучний інтелект" Черепова Наталія

Штучний інтелект

Шту́чний інтеле́кт (ШІ, англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина. ШІ має багато варіантів застосування в сучасному суспільстві. Більш конкретно, він використовується для медичної діагностики, електронної комерції, дистанційного керування роботами та дистанційного зондування Землі. Також штучний інтелект застосовується для розробки та розвитку численних галузей, включаючи фінансування, охорону здоров'я, освіту, транспорт та інші.

Сфери застосування штучного інтелекту

• Оптичне розпізнавання символів
• Розпізнавання рукописного введення
• Розпізнавання мовлення
• Розпізнавання обличчя (Facial recognition system)
• Комп'ютерний зір
• Віртуальна реальність
• Обробка зображень
• Штучне життя
• Автоматизація
• Добування даних
• Представлення знань
• Семантична павутина
• Компілятивна творчість
• Обслуговування та спілкування

Штучний інтелект у журналістиці

Для журналістики актуальні дев'ять із чотирнадцяти перелічених сфер.
Оптичне розпізнавання тексту (англ. optical character recognition, OCR) — це механічне або електронне переведення зображень рукописного, машинописного або друкованого тексту в послідовність кодів, що використовуються для представлення в текстовому редакторі. Розпізнавання широко використовується для конвертації книг і документів в електронний вигляд, для автоматизації систем обліку в бізнесі або для публікації тексту на веб-сторінці. Оптичне розпізнавання тексту дозволяє редагувати текст, здійснювати пошук слова або фрази, зберігати його в компактнішій формі, демонструвати або роздруковувати матеріал, не втрачаючи якості, аналізувати інформацію, а також застосовувати до тексту електронний переклад, форматування або перетворення в мовлення. Застосування цієї технології журналістами спрощує обробку інформації та обмін нею.
Розпізнава́ння рукопи́сного вве́дення — здатність комп'ютера отримувати та інтерпретувати інтелектуальний рукописний ввід з джерел, таких як паперові документи, фотографії, сенсорні екрани та інші пристрої. Розпізнавання тексту може здійснюватися «оффлайновим» методом з уже написаного на папері тексту або «онлайновим» методом зчитуванням рухів кінчика ручки, наприклад по поверхні спеціального комп'ютерного екрана. Офлайн розпізнавання рукописного тексту включає в себе автоматичне перетворення тексту в зображення в листі кодів, які можуть використовуватися комп'ютерами і додатками для обробки тексту. Дані, отримані за допомогою цієї форми розглядаються як «зріз почерку». Офлайн розпізнавання рукописного введення є порівняно складним процесом через неоднаковість почерків. Розпізнавання може слугувати для полегшення створення журналістських матеріалів або переведення їх у електронний формат.
Розпізнава́ння мо́влення (англ. speech recognition) або мо́влення-у-те́кст (англ. speech to text (STT))— процес перетворення мовленнєвого сигналу в текстовий потік. Не варто плутати із визначенням розпізнавання мови, оскільки «розпізнати мову» безпосередньо означає лише дати відповідь на питання, до якої мови належить сегмент мовленнєвого сигналу. Часто використовується у наборі технологій, що дають змогу керувати комп'ютером, використовуючи людський голос, вводити інформацію голосом, диктувати, транскрибувати (стенографувати) фонограми. Ця технологія також може застосовуватись для створення журналістських матеріалів, зокрема "диктування" статей або розшифровування диктофонних записів інтерв'ю.
Комп'ю́терний зір або Комп'ютерне бачення — теорія та технологія створення машин, які можуть проводити виявлення, стеження та класифікацію об'єктів. Для журналістів корисні системи комп'ютерного зору, здатні класифікувати та впорядкувати масив зображень.
Віртуа́льна реа́льність (англ. Virtual reality) — різновид реальності в формі тотожності матеріального й ідеального, що створюється та існує завдяки іншій реальності. У вужчому розумінні — ілюзія дійсності, створювана за допомогою комп'ютерних систем, які забезпечують зорові, звукові та інші відчуття. Термін «віртуальна реальність» поширився з 1980-х на позначення комп'ютерних систем, що дають користувачеві інтерактивне стереоскопічне зображення. Зрештою його головним значенням стала імітація дійсності з допомогою комп'ютера і різних пристроїв, що діють на органи чуття. Віртуальна реальність у журналістиці в перспективі може використовуватись для візуального перенесення споживача інформації в епіцентр подій.
Обро́бка зобра́жень - будь-яка форма обробки інформації, для якої вхідні дані представлені зображенням, наприклад, фотографіями або відеокадрами. Обробляння зображень може здійснюватися для отримання якісніших зображень на виході. Приклад такої обробки - підготовка до поліграфічного тиражування, до телетрансляції і т.д. Крім статичних двомірних зображень, обробляти потрібно також зображення, що змінюються з часом, наприклад відео. Застосування подібної технології дозволить заощадити час журналістів, автоматизувавши процеси обробки зображень та відео перед публікацією чи ефіром.
Автоматиза́ція — є одним з напрямів науково-технічного прогресу, який спрямовано на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі у процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій. Разом з терміном автоматичний, використовується поняття автоматизований, що підкреслює відносно великий ступінь участі людини у процесі. Оскільки штучний інтелект здатен автоматизувати безліч одноманітних процесів, його застосування у журналістській діяльності може суттєво пришвидшити отримання, опрацювання та публікацію інформації.
Компілятивна творчість - створення предметів мистецства (живопису, музики, літератури, тощо) за допомогою комбінування штучним інтелектом частин уже відомих творів на основі виявлення закономірностей їх будови. Таким чином штучний інтелект може створювати музику, малювати картини, писати книги та навіть новини. Прогнозується, що з часом новина журналістика стане виключно цариною ШІ.
Обслуговування та спілкування за допомогою ШІ представлені переважно так званими "ботами". Робот або бот, а також інтернет-бот, www-бот тощо (англ. bot, скор. від англ. robot) — спеціальна програма, що виконує автоматично і/або за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач. У даному контексті йдеться про програми, що імітують діалог з користувачем, відповідаючи на питання, розповсюджуючи інформацію, тощо. Подібними засобами журналіст може користуватися для опитувань або поширення інформації.

Блог до проекту

Blogger або WordPress

Мультимедійна презентація

Google Диск

Календар подій проекту:

Google Календар (посилання на розклад роботи у проекті

Опитування до проекту

Google Форми (посилання на опитування)

Фотоальбом до проекту

Google Фотознімки "Штучний інтелект" (посилання на альбом)

Спілкування між учасниками проекту

• Чат
• Форум
• Спільнота на базі соціальних мереж
• Skype
• Telegram
• Viber
• Wiki-сторінка
• Сайт
• .....

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

1. ...
2. ...
3. ...

Відеоматеріали

1. Штучний інтелект: що це?
2. Святослав Вакарчук про штучний інтелект
3. Штучний інтелект Google створив новий штучний інтелект

Електронні ресурси

1. "Українська Правда - Життя: "Чи навчиться штучний інтелект мислити критично?"
2. "У Південній Кореї представили робота журналіста"
3. [1]

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка