Стаття до проекту "Урок майбутнього!" Білоусової Оксани
Зміст
- 1 Навчальний предмет
- 2 Тема уроку
- 3 Хід уроку
- 3.1 1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.
- 3.2 2. Перевірка домашнього завдання, повторення раніше вивченого матеріалу.
- 3.3 3. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.
- 3.4 4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).
- 3.5 5. Підсумки уроку.
- 3.6 6. Повідомлення домашнього завдання.
- 4 Методичні та дидактичні матеріали
- 5 Інформаційні ресурси
Навчальний предмет
Історія України
Вік учнів, клас
16 років, 10 клас
Тема уроку
ЗУНР
Тип уроку
Урок засвоєння нових знань
Мета уроку
Навчальна мета визначити у чому особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях;розкрити історичне значення Акту злуки УНР і ЗУНР. Охарактеризувати процес утворення ЗУНР , визначити історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР , дати характеристику історичній постаті Є. Петрушевича.
Розвивальна мета продовжити формувати в учнів вміння аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси, уміння працювати в групах. Удосконалити навички роботи з джерелами інформації, вміння характеризувати історичні явища та діяльність історичних осіб, робити висновки, висловлювати свою точку зору.
Виховна мета виховувати в учнів почуття патріотизму та громадянської свідомості. На основі аналізу подій об’єднання УНР і ЗУНР виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, почуття єднання українського народу.
Хід уроку
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.
"...Народе Український! В твоїх руках твоя доля". На сьогоднішньому у уроці ми повинні визначити особливості національно – визвольного руху на західноукраїнських землях. Розкриємо процес створення ЗУНР. Визначимо історичне значення Акту злуки УНР і ЗУНР.
Посилання на блог учителя з навчально-методичними матеріалами до уроку
2. Перевірка домашнього завдання, повторення раніше вивченого матеріалу.
Історичний диктант: 1.Коли було сформовано Український національний союз (УНС). Що було його метою? (серпень 1918 р.) Мета: боротьба проти гетьманського режиму. Виступали за відновлення УНР. 2. Коли була створена Директорія і з якою метою? (13 листопада 1918 р.) Для збройної боротьби з гетьманом. 3. Який був її склад? (В.Виниченко, С.Петлюра, Ф Швець, А Макаренко, О. Андрієвський)
3. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.
Бесіда за питаннями
1. До складу якої держави входили західноукраїнські землі напередодні Першої світової війни? Покажіть їх на карті.[[Файл:2. В якому напрямку розвивався український національний рух на західноукраїнських землях в роки війни та в період Української революції? 3. Чи порушувалося питання про долю західноукраїнських земель під час укладення Брест-Литовського мирного договору? Яке рішення було прийнято? 4. Яка держава після розпаду Австро-Угорщини претендувала на західноукраїнські землі?
4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).
Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Проголошення ЗУНР
По ходу розповіді вчителя учні складають хронологічну таблицю «Проголошення ЗУНР ».
Учитель. 18–19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська національна рада (УНР ), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. 19 жовтня вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Отже, йшлося про об’єднання всіх західноукраїнських земель. Нове державне утворення одразу опинилося в гострому конфлікті з поляками, які претендували на територію Західної України. 29 жовтня у Кракові була створена польська ліквідаційна комісія, яка мала завдання розпустити австрійські органи влади і передати всі повноваження польським. До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути 1 листопада. У цей критичний момент ініціативу перехопили молоді українські офіцери, яких не задовольняло прагнення Української Національної Ради мирно і в рамках існуючої законності досягти визнання Української держави. У вересні 1918 р. вони утворили Центральний військовий комітет, який об’єднував керівників українських гуртків австрійських військових частин Львова. 30 жовтня 1918 р. Центральний військовий комітет почав працювати як штаб з підготовки повстання. Очолював цю роботу сотник УСС Дмитро Вітовський. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з’єднання взяли під контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею замайорів блакитно-жовтий національний прапор. Того ж дня представники австрійських властей у Львові погодилися на передачу влади Українській Національній Раді. Її авторитет серед українського населення був беззаперечним. Цьому посприяли обіцянки забезпечити демократичні права всіх громадян, здійснити аграрну реформу, законодавчим порядком ввести 8-годинний робочий день, охорону праці.
Робота з документом
З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р. «Український народе! Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях колишньої Австро-Угорської монархії Українська держава та її найвища власть — Українська національна рада. З нинішнім днем Українська національна рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української держави. Український народе! Доля Української держави в твоїх руках… Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській національній раді… Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок. …Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української держави, Українська національна рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української держави».
Завдання 1. Охарактеризуйте зміст цього документа. 2. З якою метою була створена Українська національна рада? 3. Якою була політична обстановка в Західній Україні на початку листопада 1918 р.? 4. Які кроки Української національної ради з розбудови держави ви можете назвати?
Учитель. 9 листопада 1918 p. було створено перший уряд ЗУНР — Державний Секретаріат у складі: К. Левицький — прем’єр; Л. Цегельський — внутрішні справи; В. Панейко — закордонні справи; С. Голубович — судові справи; О. Барвінський — освіта та віросповідання; Д. Вітовський — військові справи; С. Баран — земельні справи; А. Чернецький — праця; І. Коровець — здоров’я; І. Мирон — шляхи; С. Федак — харчові справи; Я. Литвинович — торгівля і промисли; О. Пісецький — пошта і телеграф; І. Макух — громадські роботи. 13 листопада уряд склав присягу. Тоді ж було затверджено конституційні основи новоствореної держави — вона отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР ), її територія охоплювала 70 тис. км2, а населення становило майже 6 млн осіб. Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому тлі, а прапором — блакитно-жовте знамено.
Робота з ілюстраціями Учні працюють з ілюстраціями і виконують завдання. • Герб ЗУНР . • Прапор ЗУНР . • Поштова марка періоду ЗУНР .
Завдання • Про що свідчила символіка ЗУНР ?
5. Підсумки уроку.
...................
6. Повідомлення домашнього завдання.
..................
Методичні та дидактичні матеріали
- Блог учителя з посиланнями на матеріали до уроку Blogger
- Макет для майбутньої стінгазети або постеру WikiWall або Linoit
- Тест для перевірки знань учнів (до 10 тестових завдань) (Google Форми)
- Ментальні карти (Coogle, MindMeister, Minmodo тощо)
- Ігра для учнів (квест, пазли, кросворд)LearningApps
- Відео-матеріали (змонтовані власноруч) YouTube
- Публікація або інфографіка Canva
- Електронний журнал
- Методичні або дидактичні матеріали до уроку, що зроблені у ППЗ із фаху (словники, стрічка часу, обчислювальні програми, геосервіси тощо)
- Канал у Telegram, Viber тощо
- .....
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
- ...
- ...
- ...
Відеоматеріали
- ...
- ...
- ...
Електронні ресурси
- ...
- ...
- ...
Автор статті
Студент(ка) факультету ісорії та права. 6 курсу, спеціальність "Історія"
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка