ЛР №6
Зміст
Відео стандарти VideoCD, VideoDVD, HD-video
VideoCD
VideoCD (Video Compact Disc - VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0. Якість зображення, записаного у стандарті VCD, загалом має відповідати VHS, але артефакти стиснення можуть її погіршити. Відеоформат VCD сумісний з більшістю стандартів DVD-Video, за винятком відео, що записані із частотою 23,976 кадрів на секунду, оскільки стандарт DVD-Video вимагає, щоб потік відео MPEG-1 мав частоту кадрів рівну 25 або 29,97 кадрів на секунду.
VideoDVD
Для відтворення VideoDVD (Video Digital Versatile Disc) необхідні DVD-привід і декодер MPEG-2 (тобто або побутовий DVD-програвач, або комп'ютерний DVD-привід і програмний плеєр). Фільми на DVD стиснуті з використанням алгоритму MPEG-2 для відео і різних (часто багатоканальних) форматів для звуку. Бітрейт стиснутого відео варіюється від 2000 до 9800 Кбіт/с, часто буває динамічним (VBR Variable bitrate).
HD-video
HD-video (High-Definition) - стандарт, який означає, що відео має високе розширення. Найбільш популярні формати стандартів високої чіткості (HD) на сьогодні це:
- 720p: 1280 × 720 пікселів, прогресивна розгортка, відношення сторін 16:9, частота – 24, 25, 30, 50 або 60 кадрів в секунду;
- 1080i: 1920 × 1080 пікселів, черезрядковий, відношення сторін 16:9, частота – 50 або 60 полів в секунду;
- 1080p: 1920 × 1080 пікселів, прогресивна розгортка, відношення сторін 16:9, частота – 24, 25 або 30 кадрів в секунду.