Діапроектори

Єлькін Валентин, 36 група'

Діапрое́ктори

Діапрое́ктор (фільмоскоп, слайдпроектор, кадропроектор) — різновид проекційного апарату для демонстрації діапозитивів, діафільмів та інших носіїв на прозорій основі. Найбільшу популярність набув у XX столітті.

В СРСР випускалися діапроектори[1] «Етюд», «Світло», «Світязь», «Альфа 35-50», «Екран», «Супутник», «Протон» та багато інших.

Діапроектори, призначені для перегляду тільки діафільмів, виготовлених на 35-мм фотокіноплівці з розміром кадру 18 × 24 мм — традиційно називалися «фільмоскоп» (недорогі дитячі фільмоскопи).

Класифікація проекторів

За характеристиками та функціональним призначенням ММП поділяються на кілька класів.
Мікропортативні ММП (вагою до 1,5 кг) призначені для мобільних презентацій.
Сучасні моделі найчасті ше мають роздільну здатність XGA (1024x768), а за розмірами становлять близько половини (!!!) стандартної сторінки формату А4.
Проектори початкового рівня відрізняються порівняно невеликою яскравістю (1000—1300 люменів), найчастіше — роздільною здатністю SVGA (800х600), а найголовніше — невисокою ціною.
Основними покупцями таких ММП є навчальні заклади та невеликі фірми, що раніше не користувалися такою технікою.
Офісні проектори — найпопулярніша категорія. На сьогодні вони є найуніверсальнішими, оскільки зазвичай мають невелику вагу (близько 4 кг),
достатню яскравість (1400—2000 люменів) і роздільну здатність (SVGA або XGA), щоб використовувати їх як у відрядженнях, так і в офісі та невеликих конференц-залах.
Проектори для конференц-залів призначені для використання у середніх і великих конференц-залах. Вони мають розширені можливості комутації з джерелами вхідного сигналу,
багато корисних для зручної інсталяції функцій (наприклад, широкий вибір замінюваних об’єктивів, керування проектором через локальну мережу або інтернет тощо),
а також високу яскравість та зазвичай роздільну здатність XGA (1024x768) або SXGA (1280x1024) і вище.
У проекторах для домашніх кінотеатрів більша увага приділяється якості відтворення кольорів, здатності відображувати рухомі об’єкти та
високодинамічні уривки без перешкод, максимальній сумісності з джерелами відеосигналу, водночас як показник яскравості відіграє не таку важливу роль, як у ММП для бізнесу.

Характеристики

Більшість діапроекторів призначалася для демонстрації діапозитивів у спеціальних рамках розміром 50 × 50 мм. Рамки виготовлялися з тонкого картону або пластмаси . Розмір кадру 24 × 36 мм, рідше зустрічалися рамки на 18 × 24 мм.

Деякі моделі діапроекторів («Київ-66 Універсал») застосовувалися для демонстрації діапозитивів, виготовлених на Плівка типу 120 шириною 61,5 мм в рамках розміром 70 × 70 мм.

Конструктивно діапроектор складається з розташованих в корпусі лампи розжарювання (спеціальної лампи або від кінопроектора) з рефлектора у вигляді Парабола параболічного , лінзового конденсора, пристроя для зміни діапозитивів або перемотування діафільму та проекційного об'єктива. Живлення діапроектора (фільмоскопа) від Мережа живлення|мережі 220 В. У дитячих фільмоскопах стояв понижуючий трансформаторта застосовувалися лампи розжарювання на 6 або 12 В (від мотоциклів або автомобілів).

У діапроекторі з лампами розжарювання великої потужності (більш 100 ват) для охолодження застосовувався вентилятор з електроприводом та перед конденсором встановлювалося скло, поглинаюче теплове випромінювання(захист лінзового конденсора та діапозитива від перегріву та викривлення).

Зміна діапозитивів могла здійснюватися вручну, по команді з пульта дистанційного керування або автоматично за програмою. Для розміщення діапозитивів і їх заміни при демонстрації застосовувались спеціальні прямокутні (ящикові) та кільцеві (барабанні) діамагазіни.

Дорогі моделі діапроекторів мали пристрій синхронізації з магнітофоном — показ діафільмів супроводжувався звуковим супроводом, записаним на магнітну стрічку, додатково записувався сигнал, по якому вироблялася автоматична зміна діафільму.

Деякі моделі діапроектором мали пристрій автоматичного фокусування — при перегляді через нагрівання відбувалася деформація слайда та зображення на екрані ставало розмитим.

Посилання

• Діафільми.su — діафільми, діапроектори, фільмоскопи.
• Етапи розвитку вітчизняного фотоаппаратостроенія Діапроектори.
• Діапроектори, запасні лампи та діафільми.

Література

• Фотокінотехніка: Енциклопедія/Гол. редактор Є. А. Іофіс. — М.: Радянська енциклопедія, 1981. — 447 з. — С. 77.