Фотореле
Боса Тетяна
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Для початку вияснимо, що таке реле та які його види.
Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m) — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.
Опис
Реле — пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло. Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій. Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.
Реле класифікують за такими ознаками:
- роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують;
- функцій, які вони виконують у системах керування;
- конструкції тощо.
За видом фізичних величин розрізняють:
- електричні;
- механічні;
- теплові;
- оптичні;
- магнітні;
- акустичні та інші реле.
Слід зазначити, що реле також може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.[1]
Одже, що ми розуміємо під значенням фотореле
Фотореле — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність фотоефекту, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну.[2]
Історична довідка
Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.[3]
Коли на поверхню провідника падають промені світла, то метал випускає електрони і сам заряджається тому позитивно. Це явище випускання електронів освітлюваної поверхнею металу носить назву фотоелектричного ефекту, або скорочено фотоефекту.
Фотоефект був відкритий в 1887 році німецьким фізиком Г. Герца і вивчений професором Московського університету Олександром Григоровичем Столєтова в 1888-1890 рр. Столетов встановив, що метал (перші досліди проводилися з цинком), заряджений негативно, швидко втрачає свій заряд, якщо на поверхню металу направити промені світла, і особливо ультрафіолетові промені (мал. 1). Столетов вимірював величину розрядного струму і виявив, що, по-перше, розрядний струм миттєво припинявся при виключенні світла і, по-друге, величина розрядного струму, що вимірюється, очевидно, кількістю електронів, що вириваються світлом з металу, пропорційна падаючої на поверхню металу енергії випромінювання даного спектрального складу.
Наступними дослідами було показано, що швидкість викидаються з металу електронів зростає зі зменшенням довжини хвилі випромінювання, інакше кажучи, швидкість електронів зростає при збільшенні частоти випромінювання.
Технічні характеристики
Технічні характеристики
Сфера застосування
Використання фотореле
Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла. Зокрема, на шахтах використовується для контролю місцезнаходження вагонетки, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження вугілля в залізничні вагони, визначення рівня завантаження бункерів тощо.[4]
Фото, відео-матеріали
[Відеоматеріал, види фотореле для освітлення]
