Таблиця до проекту (Сагун Ольги) 2016

Функції	види уяви	Уяву поділяють ще на активну й пасивну.
Функції уяви полягають у:, • моделюванні кінцевого результату діяльності й тих засобів, які необхідні для її виконання; • створенні програми поведінки людей, коли проблемна ситуація невизначена; • створенні образів, які не програмують діяльність, а підміняють її; • створенні образів об'єктів з опорою на схеми, графіки, карти, фотознімки території, описи тощо; • створенні принципово нових предметів та явищ тощо.	Види уяви, Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками. Насамперед уяву людини можна поділити на різні види. За характером продуктивності виокремлюють: • відтворювальну (репродуктивну) уяву - продукти якої вже були ві­домі раніше; • творчу (продуктивну) уяву.	а Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації - динамічний, тобто відбувається поступова зміна змісту матеріалу і взаємне переміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси - інтуїція, прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні. Вона визначається й контролюється волею і може бути відтворювальною (репродуктивною) або творчою. Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості. б Пасивна уява не має поставленої мети, інколи постає як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. Вона тимчасово віддаляється у світ фантастичних, далеких від реальності уявлень. Таку уяву людина може викликати зумисно. Зумисно викликані образи фантазії, які не пов'язані з волею і спрямовані на втілення їх у життя, називають мареннями. Кожній особистості властиві марення, в них легко віднайти зв'язок продуктів уяви з потребами людини. Скажімо, військовослужбовці в бойових умовах відтворюють образи своєї сім'ї, себе в ній, своїх дітей, зустрічі з коханими, друзями тощо. Коли потреби людини надзвичайно сильні, а можливості їх задоволення мізерні, то уява розвивається з дивовижною силою. Задоволена потреба не породжує уяву. Якщо більшість потреб реалізувати неможливо, то в людини виникає домінанта незадоволеності, що породжує зміну особистості з відходом від реальності, страждання, впертість, неврози.