Стаття на тему Інтимна лірика. С. Климовський «Їхав козак за Дунай». Відомості про автора. Популярність твору., 2016
Зміст
Вступ
Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus — «найглибший», «потаємний») — умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив — любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають «любовною», або «еротичною». Інтимна лірика розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення у заповітні істини. Інтимна лірика присутня в творчості, зокрема Ф. Петрарки та Данте Аліг'єрі, Гафіза й О.Пушкіна, Т.Шевченка й І. Франка, В. Сосюри й Наталі Лівицької-Холодної.
С. Климовський «Їхав козак за Дунай».
Текст "Їхав козак за Дунай"
Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький, неси та гуляй!"
Постій, постій, мій козаче, твоя дівчина плаче,
На кого ж ти покидаєш - тільки подумай.
Приспів:
Лучше було б, лучше було б не ходить,
Лучше було б, лучше було б не любить,
Лучше було б, лучше було б та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.
Вийшла, руки заломавши і тяженько заплакавши:
"Як ти мене покидаєш – тільки подумай!"
"Білих ручок не ламай, ясних очок не стирай;
Мене з війни із славою к собі дожидай".
Приспів.
"Не хочу я нічого, тільки тебе одного;
Ти будь здоров, мій миленький, а все пропадай".
Свиснув козак на коня: "Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся через три года!"
Приспів.
Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький, скачи та гуляй!"
Аналіз "Їхав козак за Дунай"
С. Климовський став автором надзвичайно популярної пісні «Їхав козак за Дунай», яку дуже любили в Україні ще за його життя. Історію пісні, як і її біографію автора С. Климовського, досліджував видатний український літературознавець Р. Нудьга («Літературна Україна» за 6 серпня 1969 р.).
Оригінал пісні не зберігся. Її текст вперше був опублікований у збірнику «Російські народні пісні» (Прага, 1790; друге видання - 1806). Слова з нотами вперше надрукував в Петербурзі гітарист Генглез в 1796 році.
До цих старих друкованим текстам нові покоління додали щось своє, але основа пісні збереглася. Під впливом пісні «Їхав козак за Дунай» написали свої твори українські поети Л. Боровиковський, Ст. Шпигоцький.
Найповніший текст пісні подав Михайло Максимович у збірнику 1827 року з такою приміткою: «Ця відома пісня створена козаком С. Климовским, якому, можливо, належить і багато інших, що однак стало невідомим, як і взагалі ми не знаємо авторів народних пісень».
Більше ста років варіант пісні зі збірки Максимовича передруковували у різних етнографічних виданнях і пісенниках без змін.
Тема: зображення зворушливого прощання козака з дівчиною, з-за його участі у військових подіях за Дунаєм.
Ідея: возвеличення щирого почуття, яке випробовується часом і життєвими обставинами.
Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жити на світі буду. / Коли умру на війні - /Поплач про мене.
Жанр: літературна пісня, любовна лірика.
Композиція: Твір побудований у формі діалогу між козаком і його коханої.
