Джерело : Немченко С.Г. Педагогічна корекція девіантної поведінки
Класифікація типів підлітків-девіантів
С.Немченко виділив 11 типів підлітків-девіантів:
1) Обраний тип. Самовпевнені підлітки, які переконані у власних здібностях, не мають сумнівів, що вони унікальні та геніальні, мають особливе призначення у світі. Їх основна риса – “зірковість”, породжена самоповагою. Слабка функція логіки не дає можливість представникам зазначеного типу відмежувати головне від другорядного. Часто такі підлітки керуються миттєвими настроями, їх невгамовна енергія розпорошується на дрібниці, а коли справа доходить до головного, вже не залишається сил і терпіння довести її до кінця. Однією з характерних рис осіб зазначеного типу є міжособистісна експлуатація – вони вдало маніпулюють іншими, використовуючи їх здібності і переваги для досягнення мети.
Формами девіантної поведінки таких підлітків, як правило, можуть виступати схильність до алкоголізму, вживання наркотиків, правопорушень, “удаване” бродяжництво, ситуативна проституція, шахрайство, крадіжки.
2) Жорсткий тип. Характерними рисами таких підлітків є безпричинна зміна періодів різного настрою, дратівливість, нестійкість, схильність до апатії, неспроможність передбачати майбутнє і наслідки різних дій. Самооцінка характеру у цих підлітків формується поступово, шляхом накопичення досвіду “хороших” та “поганих” періодів. Головне завдання вони вбачають у тому, щоб вистояти, не зламатись. Ці підлітки неспроможні розібратися у тонкощах людських стосунків, сильна воля та цілеспрямованість пригнічує їх чутливість і виникає “ефект танку” (необхідність задоволення бажання “взяти своє”). Для підлітків такого типу характерні наступні форми девіантної поведінки: відкриті зіткнення, напади, вандалізм, завдання тілесних ушкоджень, пограбування, шантаж, рекет.
3) Дратівливий тип. У підлітків цього типу нерідко виявляються ознаки невропатії – неспокійний сон, поганий апетит, примхливість, плаксивість, іноді нічні страхи, енурез тощо. Головними рисами зазначеного типу є підвищена дратівливість, втомлюваність та схильність до іпохондрії. Такі підлітки загальмовані, пасивні, безініціативні, з негнучким консервативним мисленням, схильні всьому вірити, покірно ставляться до влади та авторитетів.
Особливим є ставлення цих підлітків до оточуючих. Якщо хтось їм сподобався, вони готові надавати різноманітні послуги, оточувати його піклуванням, не питаючи, чи потребує він цього. У такій ситуації вони будуть почувати себе комфортно і пишатись тим, що комусь потрібні. І все-таки, якщо предмет поклоніння довго і вперто не помічає їх, вони будуть страждати. У той же час вони скоріше будуть самостійно переносити труднощі життя, ніж сподіватися на чиюсь допомогу. У представників зазначеного типу великий запас терпіння, оскільки вони дуже невибагливі до зовнішніх умов.
4) Богемний тип. Характерною рисою таких підлітків є схильність до невротичних захисних реакцій конверсійного типу. Вони використовують симптоми фізичного захворювання як засіб вирішення складних ситуацій або як спосіб уникнення відповідальності.
Біда “богемного” типу особистості у тому, що їм не вистачає глибини і сили волі, щоб прагнути досягнень заради справи, а не заради привернення уваги. Кожен їх вчинок, жест, рух розраховані на глядача, на зовнішній ефект, все у них удаване і театральне. Головна риса таких підлітків – безмежний егоцентризм, ненаситне прагнення постійної уваги до своєї особи, захоплення, здивування, співчуття.
Вони емоційні, демонстративні, фізично кволі, вони швидко реагують на все, що відбувається, миттєво змінюють настрій. Хворобливе невміння дотримуватися логіки іноді гіпертрофується у підкреслене бажання відчувати себе діловою людиною. У “богемних” підлітків у кишенях чимало записних книжок, візитних карток, використаних чеків, квитанцій – все це вони демонструють за будь-якої нагоди.
Серед проявів девіантної поведінки у «богемних» підлітків на першому місті знаходиться суїцидальність, далі вживання спиртних напоїв та здійснення правопорушень (порушення громадського спокою), вживання наркотичних засобів, ситуативна проституція, жебрацтво, прогули, ексгібіціонізм.
5) Замкнений тип. Замкнені підлітки не визнають нікого, окрім самих себе. Їх не приваблює велика кількість людей, вони не докладають жодних зусиль для того, щоб справити враження. Представники цього типу не потребують компанії, віддають перевагу усамітненню, виявляють замкненість, емоційну холодність, що полягає у відсутності турботи, труднощах у становленні емоційних контактів, недостатній інтуїції у процесі спілкування.
Потрапивши до підліткової групи (часто випадково), залишаються “білими воронами”. Інколи їх висміюють і навіть жорстоко переслідують однолітки, а через незалежність, холодну стриманість, несподіване вміння відстоювати себе викликають повагу та примушують інших тримати дистанцію у стосунках. Їх захоплення нерідко дивакуваті та стійкі, найчастіше зустрічаються інтелектуально-емоційні хоббі.
6) Злісний тип. Представники цього типу прекрасно маніпулюють людьми, їх настроями та бажаннями. Вони прагнуть бути у центрі уваги, захоплювати власними ідеями, вести за собою, відчувати силу і владу. Емоційність представників “злісного” типу часто переважає над логікою, однак вони не втрачають шансів виявити ерудованість. У стосунках з оточуючими відчувають себе більш комфортно, ніж є насправді. Вони відзначаються також силою і тривалістю афектів. Реакція емансипації у “злісних” підлітків нерідко протікає дуже важко, може дійти навіть до певного розриву з рідними, до яких у цей момент прокидається надзвичайна злість. Серед форм девіантної поведінки переважають силові дії проти особистості, корисливі правопорушення, статеві девіації, жебрацький спосіб життя, вживання алкогольних напоїв.
7) Безцеремонний тип. Такий підліток відзначається відсутністю вміння довго тримати правильну дистанцію у спілкуванні, він зовсім не розуміється у ставленні людей до себе, тому часто помиляється у знайомствах. Під час спілкування поводить себе часто безцеремонно, може нетактовно втручатися у розмову, любить все розглядати, незважаючи на реакцію оточуючих. Такі люди не визнають своєї провини, навіть якщо формально вибачаються, вони продовжують поводитися, як і раніше. Часто пропонують нереальні у даних умовах плани, через деякий час забувають і пропонують щось зовсім інше, майже ніяк логічно не пов'язане з попереднім, але теж грандіозне.
Поведінка представника цього типу виглядає хаотичною, оскільки, керований власною нестримною цікавістю, підкоряється миттєвому прозрінню, що є для нього достатнім поштовхом до дії. Можна з повною упевненістю сказати, що девіантні дії найчастіше виникають ситуативно, під впливом обставин.
Серед форм девіантної поведінки найчастіше зустрічаються суїцидальні наміри, статеві девіації, вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, дрібні правопорушення (скандали, антигромадська поведінка).
8) Вразливий тип. Підлітку цього типу притаманна підвищена вразливість та чуттєвість, через що вони бувають нерішучими та недемонстративними; не люблять суперечок та конфліктів; не можуть дати відсіч агресії або експансії. Найцінніша їх властивість – уміння пристосовуватися до настрою інших, співпереживати, знімати емоційну напругу, заспокоювати. Особистості зазначеного типу не можуть тиснути на інших, кричати, виявляти агресію. Найсильніше покарання – повне ігнорування людини. Характерна риса поведінки – сумлінність у виконані конкретного завдання.
До форм девіантної поведінки, що не включає протиправної діяльності, можна віднести: уникнення видів діяльності, які виключають значущі міжособистісні стосунки через страх критики, несхвалення та відчуження; нездатність встановлювати стосунки з людьми без гарантій позитивного сприйняття ними; обмеження у близьких стосунках через страх сорому та безглуздості; ставлення до себе як до соціально неадекватного; надзвичайно сильний тиск відповідальності чи зайнятості будь-якими видами діяльності, щоб запобігти виявлення власного невміння.
9) Обережний тип. Підліток цього типу дуже погано переносить вольовий тиск.
У виявленні почуттів стриманий, інколи почуває себе невпевнено, тому дотримується норм, прийнятих у суспільстві. У спілкуванні з людьми обережний, боїться опинитися у незрозумілій для нього ситуації. Слабко розбираючись у емоційних тонкощах, він не хоче вплутуватися у конфлікти, намагається уникати їх. Недоліком підлітків “обережного” типу є слабкість етики, що часом перетворюється на невпевненість, меланхолійність у емоційних оцінках, особливо іде помітно у незнайомій навколишній обстановці. Через відсутність здатності розрізняти емоційні нюанси представники цього типу бачать людей у чорно-білих кольорах: поганий-хороший, добрий-злий, друг-ворог тощо. До форм девіантної поведінки можна віднести їх нестриманість, агресивність, конфліктність.
10) Скептичний тип. Це підлітки, які повністю відображають особливості оточуючого соціального середовища. Вони намагаються жити під девізом: “Роби як усі! Не випинайся, все одно це нічого не змінить”. Головним недоліком “скептичного” типу можна назвати хворобливе невміння активно виявляти емоції.
Манера мовлення некваплива, часто в'яла, розтягнена. Добре помічає і звертає увагу на невідповідності та суперечливості теорій, поглядів. Моделюючи поведінку людини на основі власного досвіду спілкування, може детально описати подальшу її поведінку.
Серед девіантних форм поведінки можна назвати: суїцид, бродяжництво, грабіжництво, статеві девіації (ексгібіціонізм, розпусні дії, статеві агресії). Правопорушення, як правило, здійснюються одноосібно.
Підлітки “скептичного” типу – консерватори за натурою, вони не люблять нового, не терплять змін, бо не можуть швидко адаптуватися до ситуації. Визнають це рідко, щоб не виділятися серед інших. Насправді ж надають перевагу встановленим раз і назавжди правилам та постійному оточенню.
Такі підлітки “за компанію” легко беруть участь у розпиванні алкогольних напоїв, вживанні наркотичних речовин, можуть вчиняти злочини, що виявляються у різноманітних формах сексуальних та ґвалтівних дій.
11) Впертий тип. Особливою настановою спілкування підлітків зазначеного типу, яка привертає до себе увагу, є скептицизм оцінок і впертість у судженнях. Такий підліток найбільше цінує стан душевної рівноваги. Важко включається у роботу, – лише через певний час починає активно працювати, присвячуючи себе повністю обраній справі. У практичності йому немає рівних, у поведінці домагається певної незалежності. Цінує дружбу, має чіткі внутрішні переконання та вимоги до себе, яких чітко дотримується. Основні риси “впертого” типу – слабка воля, підвищене навіювання, неможливість виробляти постійні форми реагування. Вразливі, люблять похвалу, але і те, й інше швидко забувають. Вони безініціативні, легко підкоряються думкам більшості. Реакція емансипації формується рано, не відзначається силою та стійкістю.
Немченко С.Г. Педагогічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: Монографія. – Донецьк: Юго-Восток ЛТД, 2008. – 262 с.
