Моє рідне місто Кіровоград(Луніна)

    Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939

роках — Кірово) —місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт. Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок —Сугоклії та Біянки. Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме якЄлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.

  Цікаві факти про Кіровоград:
1)У період визвольних змагань українців 1917—19 і в перші роки радянської влади Єлисаветград
карбував власні паперові гроші.
2)Єлисаветград кінця ХІХ - початку ХХ століть відомий високим рівнем розвитку освіти,

музичної та театральної культури. На території краю діяли аматорські гуртки, які дали початок українській професійній трупі, заснованої Марком Кропивницьким в Єлисаветграді восени 1882.

3)Радянський російський музичний діяч німець Генріх Нейгауз та польський композитор і педагог,

ректор Варшавської консерваторії поляк Кароль Шимановський були троюрідними братами, разом жили, навчалися і працювали в Єлисаветграді.

4)Молодший брат відомого російського письменника Федора Михайловича Достоєвського
Андрій Михайлович відомий не лише як автор мемуарів про свого видатного брата, а і як архітектор,
в тому числі головний архітектор Єлисаветграда впродовж 9 років (1849—58)
5)Єлисаветград за час його історії неодноразово відвідували особи відомі і високопоставлені,

імператори (починаючи з Олександра I) і военначальники. Серед них - князь Григорій Олександрович Потьомкін, який, приїжджаючи сюди, зупинявся в будинку, спеціально побудованому для нього в фортеці.

 Сучасний Кіровоград поділяється на два адміністративні райони — Кіровський

і Ленінський. Кіровоградській міськраді також підпорядковується селище Нове.

Культура, дозвілля і спорт:

Кіровоград є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо.

Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український

професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький,

М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні

єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.

Сучасні кіровоградські театри: