Загальні відомості про Україну
http://geosite.com.ua/index/0-281
1. Офіційна назва — Україна
2. Столиця — Київ (2 621 700)
3. Рік здобуття незалежності — 1991
4. Поясний час — Гринвіч плюс 2
5. Загальна площа (кв. км) — 603 700, зокрема:
5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 344 000
5.2. Ліси (кв. км) — 103 000
6. Чисельність населення (осіб) — 48 416 000
7. Густота населення (осіб/кв. км) — 80,2
8. Частка міського населення (%) — 68
9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 10
10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 16
11. Тривалість життя (років) — 68
12. Частка дорослого письменного населення (%) — 98
13. Харчування (денно калорій на душу населення)
14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 3733
15. Валюта — 1 гривня (Грн, UAH) = 100 копійок
16. ВНП ($ США на душу населення) — 4200
17. Мови — українська (офіційна), російська, мови меншин
18. Етнічні групи: українці (73%), росіяни (22%), молдавани, румуни, болгари, поляки, білоруси, євреї, мадяри, кримські татари, словаки, німці, греки, вірмени, цигани; за межами країни проживає понад 8 млн. українців
19. Релігійний склад населення: православні (76%), греко-католики (14%), мусульмани (8%), іудаїсти (2%), баптисти, меноніти, протестанти.
20. Державний устрій
Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатна Верховна Рада. Адміністративно-територіальний поділ: Автономна Республіка Крим, 24 області, 2 міста, що мають особливий статус. 21. Історія
Перші поселення людей на території нинішньої України з'явилися ще за доби неоліту в долинах Дніпра і Дністра. За 1000 років до н. е. на території України були племена кіммерійців. У VI ст. до н. е. сюди мігрували племена скіфів. Протягом 1-го тис. до н. е. на території України існували Боспорське та Скіфське царства, грецькі міста-держави Північного Причорномор'я. У II ст. до н. е. прийшли племена сарматів. Слов'янські племена (анти) з'явились у IV ст. н. е. У VII ст. виникли князівства слов'янських племен (полян, древлян, сіверян, волинян, дулібів, уличів, тиверців тощо). Предки нинішніх українців в історичному минулому виявилися нездатними самостійно створити централізовану державу, варту уваги світу. Україна зазнавала нападів багатьох завойовників до того, як на її землю прийшли варяги-мандрівники, які в 882 р. утворили могутню слов'янську державу зі столицею в Києві. Він став відомим як «матір міст руських». Протягом XI-XII ст. Київ був центром великого князівства — Київської Русі. В 988-989 pp. за великого князя Володимира Святославича (978-1015 pp.) було запроваджене православне християнство. В 1051 р. була заснована Києво-Печерська лавра. Період правління великого князя Ярослава Мудрого (10191054 pp.) вважається вершиною розквіту Київської Русі. На території нинішньої України у XII ст. існували Київське, Чернігівське, Галицьке, Володимиро-Волинське та інші самостійні князівства. В 1199 р. було утворене Галицько-Волинське князівство. Перша збройна сутичка з монголо-татарами сталася 31 травня 1223 p. на р. Калка. Монголи напали на Україну в 1239-1240 pp. і встановили своє панування. Країна лежала в руїнах. Галицько-Волинське князівство (що знаходилося на території Західної України) постраждало менше і в 1352 р. ввійшло до складу Польщі. Впродовж кількох століть Західній Україні судилося бути ідеологічним і культурним ядром розпорошеної української нації, яка перебувала під владою чужинців. У 1340-1363 pp. північні землі тієї частини України, яка не була під польським контролем, потрапили в залежність від Великого князівства Литовського та були в його складі до 4 липня 1569 p., коли за умовами Люблінської унії Польща і Литва об'єдналися в єдину державу, і контроль над Україною перейшов до Речі Посполитої. Поляки запровадили кріпацтво та релігійну дискримінацію. У 1443 p., після розпаду Золотої Орди, виникло незалежне Кримське ханство. Османська імперія 1 червня 1475 р. встановила контроль над Кримом, мешканцями якого на той час були татари, що залишилися після монголо-татарських походів. Для захисту населення від спустошливих набігів кримських татар та інших ординців зі Степу в XVI ст. з'явилося козацтво. Воно боролось і проти засилля польської шляхти. Окрім того, козаки за звичаєм тих (і не лише тих) часів виявляли бажання до пограбування чужих земель, а надто — Чорноморського узбережжя Туреччини, заразом визволяючи українських бранців. Центром українського козацтва стала Запорізька Січ (перша згадка в 1552 p.). За Брестською унією православна церква об'єдналася з католицькою 9 жовтня 1596 p., і на значній частині території України поширилася греко-католицька церква. В 1648-1654 pp. українські козаки на чолі з гетьманом Зиновієм (Богданом) Хмельницьким вели війну проти Польщі. Відповідно до рішення Переяславської ради 8 січня 1654 р. було укладено військово-політичний союз Лівобережної України та Росії. Лівобережжя протягом певного часу користувалося значною автономією. За Андрусовським договором 13 січня 1667 р. між Росією та Польщею Київ та землі на схід від Дніпра відійшли до Росії. У 1708-1709 pp. шведи на чолі з королем Карлом XII здійснили похід на Україну. Гетьман Іван Мазепа зробив невдалу спробу вивести Україну з-під влади Росії. Полтавська битва 27 червня 1709 р. закінчилася поразкою шведського війська і катастрофою української мрії про власну державність. 27 травня 1722 р. було створено Малоросійську колегію, яка контролювала діяльність українського гетьмана. 5 червня 1775 р. російські війська генерала П. Текелія підступно знищили Запорізьку Січ. Свого часу запорізькі козаки відчутно «трясли» Крим, але встановити постійний контроль над ним так і не змогли. Це здійснила Росія, яка 21 липня 1783 р. приєднала до своєї імперії Кримський півострів. Російська імператриця Катерина II у 1785 р. урівняла в правах козацьку старшину і російське дворянство. Правобережна Україна ввійшла до складу Росії 23 січня 1793 р. внаслідок другого поділу Польщі. Галичина до 1 листопада 1918 р. була у складі Австро-Угорської монархії. Протягом громадянської війни 1917-1920 pp. на території України утворювалися Українська Народна Республіка, Західно-Українська Народна Республіка, Гетьманат, Українська Держава, Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР). Перемога виявилася тоді за більшовиками. Після радянсько-польської війни 1920 р. Західна Україна за умовами Ризького мирного договору 18 березня 1921 р. відійшла до Польщі. 30 грудня 1922 р. УРСР ввійшла до складу СРСР. Україні судилося пройти індустріалізацію, колективізацію сільського господарства, розкуркулення, голодомор, репресії тощо. На початку Другої світової війни Червона армія, відповідно до секретної угоди між Німеччиною та СРСР, окупувала Західну Україну. У вересні-листопаді 1939 р. до складу України ввійшли території нинішніх Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської та Тернопільської областей. 27 червня 1940 р. Радянський Союз відібрав у Румунії Північну Буковину та Бессарабію (ці землі 9 квітня 1918 р. Румунія включила до свого складу після розпаду відповідно Австро-Угорщини та Російської імперії). 12 жовтня 1924 р. у складі УРСР утворили Молдавську АРСР. 2 серпня 1940 р. з територій і населення Бессарабії та Молдавської АРСР утворили Молдавську РСР. Україну окупували німецькі війська під час війни, що розпочалася 22 червня 1941 р. До осені 1943 р. від німців очистили Лівобережжя, а до жовтня 1944 р. — всю територію республіки. Ставлення до німецьких окупантів було неоднозначним. Були як ті, хто проти німців боровся, так і ті, хто з ними співробітничав. Були ж і ті, хто боровся як проти німців, так і проти більшовиків. Зокрема, Степан Бандера протягом війни був ув'язнений у німецькому концтаборі, а поетесу Олену Телігу розстріляли у Бабиному яру. Німецька окупація завдала Україні величезних людських і матеріальних збитків. До складу України ввійшла Закарпатська Україна (Рутенія) згідно з договором між СРСР і Чехо-Словаччиною від 29 червня 1945 р. З нагоди 300-річчя об'єднання України та Росії 1954 р. РРФСР передала УРСР Кримську область. 26 квітня 1986 р. сталась ядерна катастрофа на Чорнобильській АЕС. У червні 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет, а в червні 1991 р. утворила посаду президента. 24 серпня 1991 р. Україна проголосила державну незалежність. Першим президентом 5 грудня став колишній секретар з ідеології ЦК Компартії України і голова Верховної Ради (з 12 липня 1990 р.) Леонід Кравчук, а другим — колишній директор Південного машинобудівного заводу (м. Дніпропетровськ) Леонід Кучма. Л. Кравчука обрали президентом на виборах, що відбулися 1 грудня 1991 p., а Л. Кучму — 10 липня 1994 р. 28 червня 1996 р. прийняли чинну Конституцію. 9 липня 1997 р. у Мадриді президент Л. Кучма та керівники 16 країн — членів НАТО уклали Хартію про особливі відносини між Україною і НАТО. 14 листопада 1999 р. Л. Кучму переобрали президентом на другий термін. 1990-ті pp. ввійшли в історію України як руйнація старого суспільства без конструктивного створення нового, мародерське розграбування України компартійною номенклатурою, яку жалісливі українці залишили при владі, загострення суперечностей з Росією через проблеми Криму, Севастополя та Чорноморського флоту, пошук свого місця в Європі та світі, невиплата пенсій, заробітної платні, взаємна заборгованість, злодійський бартер, беззаконня, вбивства журналістів, касетний скандал, релігійний розбрат, підпільна торгівля зброєю, корупція і хаос. Попри все це — «Ще не вмерла Україна!..» 22. Природно-ресурсний потенціал Україна простягається з півночі на південь на 900 км, із заходу на схід — на 1200 км. Переважна частина території має рівнинну та горбисту поверхню. Є й окремі височини — Волинська, Подільська, Придніпровська, Донецький кряж, Приазовська. їхня середня висота не перевищує 300 м. Середня висота рівнин становить 175 м над рівнем моря. На півдні західної частини нашої країни знаходяться Українські Карпати. Найвища їхня точка — г. Говерла (2061 м). На півдні — Кримські гори, найвища точка яких — г. Роман-Кош (1545 м). Майже всі великі ріки належать до басейну Чорного моря — Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, Донець. Лише Західний Буг несе свої води на північ України і на території Польщі впадає у Віслу. Періодично в Карпатах бувають катастрофічні повені. Немає великих за площею озер природного походження. Зате є штучно створені величезні водоймища, зокрема Дніпровського каскаду, що завдають Україні величезної шкоди. Більш як половина території — чорноземи. Іншими ґрунтами є підзолисті та каштанові. Північна частина країни належить до зони мішаних лісів, а середня та південна — до зони лісостепу і степу. Клімат — помірно континентальний, а на вузькій смузі Південного берега Криму — субтропічний (середземноморського типу). Середні температури січня коливаються від -7, -8 на північному сході до +2, +4 °С на Південному березі Криму. Середні температури липня коливаються від +17, +18 на північному заході країни до +23,+24 °С на південному сході. Середньорічна кількість опадів на південному сході — 300 мм. У Карпатах їхня кількість збільшується до 1200—1600 мм. Циклони приносять хмарну погоду — дощову і прохолодну влітку та відносно теплу і снігову взимку. За антициклонів встановлюється ясна погода. Протягом року в середньому спостерігається 120-130 днів із циклонами та 235-245 — з антициклонами. Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля, торф, залізна, марганцева й титанова руди, хроміти, нікель, руди рідкісноземельних металів, ртуть, золото, сірка, гра¬фіт, кам'яна і калійна солі, алмази, бурштин, напівдорогоцінне каміння.
23. Економіка
Промисловість. Електроенергію виробляють на великих теплових, атомних та гідростанціях. Видобувають нафту, природний газ, кам'яне та буре вугілля, залізну, марганцеву й титанову руди, руди кольорових і рідкісноземельних металів, ртуть, золото, сірку, графіт, кам'яну сіль, бурштин. Провідну роль відіграють галузі важкої промисловості: машинобудування, металообробка (машини та устаткування для гірничодобувної та металургійної промисловості, енергетичне машинобудування, електротехніка, верстато- і приладобудування, радіоелектроніка, транспортне машинобудування, сільськогосподарське машинобудування), чорна і кольорова металургія, хімія, коксохімія, нафтохімія. Розвинені також харчова, легка, лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, будівельна галузі промисловості. Сільське господарство. Вирощують зернові (пшениця, жито, кукурудза, рис, ячмінь, просо, овес, гречка), кормові й технічні культури (соняшник, хміль, цукрові буряки). Україна відома як район буряківництва світового масштабу. Рослинництво забезпечує понад 45% валової продукції сільського господарства. На зернові культури відводиться близько половини посівних площ. Озиму пшеницю переважно вирощують у степовій та лісостеповій зонах, кукурудзу на зерно, а також соняшник — у степовій зоні, цукрові буряки — у лісостепу, рис — на зрошуваних землях півдня, льон — на Поліссі. Розвивають плодівництво, виноградарство, баштанництво, овочівництво. Головні галузі тваринництва — розведення великої рогатої худоби, свиней, птахів, овець. Велику рогату худобу і свиней розводять практично скрізь, овець — переважно у степовій зоні, на Поліссі, в Карпатах. Рибальство, птахівництво. Транспорт. Довжина залізниць — близько 23 тис. км, автошляхів — понад 163 тис. км, майже всі вони мають тверде покриття. Головні морські порти — Іллічівськ, Одеса, Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, Керч. Є морські поромні переправи Іллічівськ-Варна (Болгарія) та Іллічівськ — Субса (Грузія). Судноплавні ріки: Дніпро, Дунай, Дністер, Десна, Прип'ять. Загальна довжина річкових судноплавних шляхів становить 4,5 тис. км. Добре розвинений трубопровідний транспорт. Головний міжнародний аеропорт — Бориспіль. Морські й повітряні порти сполучають Україну з 80 країнами світу. Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — продукція машинобудування, чорні й кольорові метали, металопрокат, залізна та марганцева руди, мінеральні добрива, хімічна продукція, продовольство (зокрема цукор), напої, вироби легкої промисловості тощо. Імпортують нафту, нафтопродукти, природний газ, лісоматеріали, кольорові метали, ядерне паливо, папір, тощо. Головні зовнішньоторговельні партнери — Росія, Білорусь, країни СНД і Східної Європи.
24. Туристичні об'єкти
Національні природні парки Карпатський, Шацький, «Синевир», Азово-Сиваський, «Вижницький», «Подільські Товтри», «Святі Гори», «Яворівський», Деснянсько-Старогутський, «Сколівські Бескиди». У Херсонській області знаходиться біосферний заповідник «Асканія Нова», створений ще в 1898 р. Нікітський ботанічний сад (заснований в 1812 р.) розташований у Криму, неподалік Ялти. Великими заповідниками є Чорноморський біосферний та Поліський природний. Чорноморські (зокрема кримські) та азовські курорти мають гарні пляжі. Карпати відомі чудовими можливостями для занять гірськолижним спортом. У столиці — Софійський собор (XI ст.), Києво-Печерська лавра (XI ст.), Андріївська церква у стилі бароко (1744-1753 pp.), Михайлівський Золотоверхий собор (XI-XII ст., відбудований у 1997-1999 pp.), церква Богородиці Пирогощі (XI ст., відбудована в 1997-1998 pp.), ансамбль Видубицького монастиря (XI-XVIII ст.), Володимирський собор (XIX ст.), Золоті ворота (XI ст.), велика кількість музеїв, Марийський палац (XVIII ст.). У Львові — Старе місто, численні костьоли, Картинна галерея, замок, Арсенал, собор св. Юра (XIV-XV ст.). В Одесі — будинок оперного театру (XIX ст.), сходи Потьомкіна (XIX ст.), пам'ятник дюку Рішельє, Історичний музей. У Севастополі — Петропавловський собор (1843 p.), Графська пристань (1846 p.), панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 pp.», діарама «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 p.», меморіал на Малаховому кургані; музеї: Херсонеський історико-археологічний, Художній, Чорноморського флоту; акваріум. У Харкові — Покровський собор (XVII ст.), Успенський собор (XVIII ст.), Патріарша церква (XIX ст.), дзвіниця (XIX ст.). У Чернігові — Спасо-Преображенський собор (XI ст.), Борисоглібський собор (XII ст.), Успенський собор (XII ст.), церква Параскеви П'ятниці (XII-XIII ст.) та інші пам'ятки православної архітектури. Фортеці й замки ХІІІ-XVI ст. — у Білгороді-Дністровському, Хотині, Кам'янці-Подільському, Збаражі, Кременці, Луцьку, Ужгороді. Курорти — Південний берег Криму, Одеса, Бердянськ, Трускавець, Миргород, Моршин тощо.
